Справа № 22-ц-6074/12 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.
Провадження № 22-ц/780/119/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 36 19.02.2013
_______________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
Іменем України
14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.
при секретарі: Цицюрському А.М.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної ради, треті особи обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Оріон», Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області про встановлення факту реєстрації державного акту, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2012 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що його батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
За життя спадкодавець вживав заходів щодо приватизації земельної ділянки на території обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Оріон".
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 18 жовтня 2007 року задоволено позов ОСОБА_3 та інших. Визнана протиправною відмова Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області від 15 червня 2006 року щодо безоплатної передачі у власність членам обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон» земельних ділянок, що перебувають у їхньому користуванні поза межами с. Лука Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Зобов'язано Києво-Святошинську районну державну адміністрацію вчинити дії по безоплатній передачі у власність членам обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон» земельних ділянок, що перебувають у користуванні членів кооперативу, зокрема ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_1 розміром 0,071 га.
Заповіту спадкодавець не залишив. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є позивач - ОСОБА_2
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно у вигляді земельної ділянки, яка розташована на території обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Оріон", Києво-Святошинський район, Київська область.
Позивач не може оформити свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку в зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_3 не встиг отримати державний акт на право власності на земельну ділянку. Постановою № 2584/07.14 від 17 травня 2012 року ОСОБА_2 відмовлено у чиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку.
Довідкою управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі № 5813 від 10 травня 2012 року підтверджено факт виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 на території обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Оріон". Проте, обставину реєстрації вищевказаного державного акта не встановлено і на запит нотаріуса державний акт видано не було.
Позивач просив суд встановити факт реєстрації державного акта серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, яка розташована на території обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон», Києво-Святошинський район, Київська область. Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку розміром 0,0713 га розташовану на території обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон», Києво-Святошинський район, Київська область.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у визнанні за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, постановити нове рішення, яким його вимоги в цій частині задовольнити. В іншій частині рішення суду позивач не оскаржує. Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не оформив відповідно до вимог закону своє право власності на земельну ділянку, а тому земельна ділянка не може передаватись у спадщину ні за законом, ні за заповітом .
Однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи .
Як встановлено судом першої інстанції батько позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
За життя ОСОБА_3 вживав заходів щодо приватизації земельної ділянки на території обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Оріон".
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 18 жовтня 2007 року задоволено позов ОСОБА_3 та інших. Визнана протиправною відмова Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області від 15 червня 2006 року щодо безоплатної передачі у власність членам обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон» земельних ділянок ,що перебувають у їхньому користуванні поза межами с. Лука Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Зобов'язано Києво-Святошинську районну державну адміністрацію вчинити дії по безоплатній передачі у власність членам обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон» земельних ділянок, що перебувають у користуванні членів кооперативу, зокрема ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_1 розміром 0,071 га.
Заповіту спадкодавець не залишив. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є позивач - ОСОБА_2 Позивач є членом обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон».
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно у вигляді земельної ділянки, яка розташована на території обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Оріон", Києво-Святошинський район, Київська область.
Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як видно із відповіді Відділу держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області від 27 серпня 2012 року № 14000 ( а.с. 82) відповідно до матеріалів інвентаризації документації із землеустрою Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області, архівний примірник документації із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючих документів ОСОБА_3 - є наявний.
Згідно додаткової відповіді Відділу держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області від 23 січня 2013 року № 01-71\44 видно, що відділ здійснює облік земельних ділянок щодо власників та користувачів з використанням апаратного програмного комплексу Національна кадастрова система, відповідно до її даних за ОСОБА_3 обліковується земельні ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,713 га, цільове призначення для ведення садівництва. Відділ не може підтвердити чи спростувати факт державної реєстрації державного акту на ім'я ОСОБА_3
Як видно із кадастрової карти, в садовому товаристві «Оріон» (Києво-Святошинський район Київської області) наявна земельна ділянка розміром 0,713 га із кадастровим номером НОМЕР_3 - саме ця земельна ділянка згідно розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 27 березня 2009 року № 273 була надана у власність ОСОБА_3 на території садового товариства «Оріон» для ведення садівництва.
Відповідно до п.п. «в» п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року (із подальшими змінами) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» з 1 січня 2002 року відповідно до статті 125 ЗК України право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 02 травня 2009 року у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. N 1066-VI» Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Абзацом 3 ч.2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно із ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомим речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування. Міни, іншими цивільно-правовими угодами: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше видані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі на місцевості належної ім. частки (паю). Як видно із матеріалів справи ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до вимог діючого законодавства.
Отже, згідно зі ст. 126 ЗК України виникнення права власності на земельну ділянку пов'язується з наявністю трьох різних за змістом і проявом у часі юридичних фактів: одержання державного акта на право власності на землю; державна реєстрація цього документа; встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості).
Таким чином, законодавством передбачений механізм, підстави та способи набуття права власності на земельну ділянку.
Відповідно до п.п. 13-1. 13.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09 вересня 2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви набувача права на земельну ділянку.
Враховуючи, що ОСОБА_3 за життя виконав всі дії щодо отримання земельної ділянки у власність відповідно до вимог діючого на той час законодавства, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер, а державна реєстрація могла відбутися лише після визначення кадастрового номера, і з 02 травня 2009 року у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 року N 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, колегія суддів вважає, що у ОСОБА_3 за життя виникло права власності на земельну ділянку і відповідно до вимог ст. 1218, 1225 ЦК України позов ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2012 року - скасувати в частині відмови в позові ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3. Ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної ради, треті особи: обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Оріон», Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити. Визнати за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку розташовану на території обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Оріон», Києво-Святошинський район, Київської області розміром 0,0713 га за кадастровим номером НОМЕР_3, цільове призначення для ведення садівництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: