Справа № 22ц-235/09                                     Головуючий у першій інстанції- Шкірай М. І.

Доповідач апеляційної інстанції - Данилова О.О.

УХВАЛА Іменем України

13 січня 2009 року   колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного

суду Миколаївської області у складі:

Головуючого - Данилової О.О.

суддів                  - Лівінського І.В.,  Шаманської Н.О.

при секретарі      - Дудник Ю.П.

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    в    місті    Миколаєві    матеріали за апеляційною скаргою

закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ

«ПриватБанк») на ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2008 року,  постановлену за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу

установила:

У жовтні 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 3996 грн. 53 коп.3аборгованості за кредитним договором,  укладеним 24 листопада 2006 року.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м.  Миколаєва від 24 жовтня 2008 року заяву про видачу судового наказу повернуто.

В апеляційній скарзі представник позивача посилався на помилковий висновок судді про неналежне оформлення заяви,  просив ухвалу скасувати та передати вирішення питання до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Метою наказного провадження є спрощення та скорочення судового розгляду,  сторони не викликаються. Тому додані до заяви документи повинні бути від початку достовірними. Оскільки  ст. 98 ЦПК України не визначає,  яким вимогам повинні відповідати документи,  суду при прийнятті заяви потрібно перевіряти відповідність документів,  які підтверджують обов'язок боржника перед стягувачем,  вимогам  ст. 64 ЦПК України,  яка встановлює,  що письмові докази,  як правило,  подаються в оригіналі.

Окрім того,  на долучені письмові документи поширюється положення  ст.  ст. 58, 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

З урахуванням вищеназваних вимог закону,  суддя дійшов обґрунтованого висновку,  що додана до заяви в суд ксерокопія заяви позичальника з печаткою юридичного департаменту ЗАТ КБ «ПриватБанк» не є належним письмовим доказом.

Тим більш,  якість виготовленої копії заяви позичальника унеможливлює з'ясування її змісту,  а тому не дозволяє суду в повному обсязі здійснити оцінку всіх обставин справи.

Відсутність або невідповідність документів,  які додаються до заяви,  є неналежним оформленням самої заяви,  що відповідно ч. 1  ст.  101 ЦПК України може бути підставою повернення заяви стягувачу для усунення недоліків.

Застосування суддею правил частини 2 статті 121 ЦПК без попереднього застосування правил частини 1 цієї норми колегія вважає таким,  що відповідає меті та особливостям наказного провадження,  а також не порушує право заявника на повторне звернення до суду.

2

Доводи апелянта про те,  що діюче законодавство не передбачає обов'язкової нотаріальної форми посвідчення копій документів,  не мають правового значення,  оскільки стягувач не надав не тільки такої копії,  але і оригіналу письмової угоди. За ч.2  ст. 64 ЦПК України право вимагати надання оригіналів письмових доказів належить суду.

Таким чином,  ухвала судді відповідає вимогам процесуального законодавства,  у тому числі змісту та особливостям наказного провадження,  а тому підстав для її скасування колегія не вбачає.

Керуючись  ст.  ст.  312,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» відхилити,  а ухвалу судді Корабельного районного суду м.  Миколаєва від 24 жовтня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.