Справа 2-а-237/09

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 лютого 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі : головуючого – голови суду Гордійчука В.М.,

за участю секретаря – Карпік Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в :

10 лютого 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, у якій зазначає, що він, як дитина війни, має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 така допомога йому не виплачувалась, оскільки дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що надає йому таке право, Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була призупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у цій частині визнано неконституційними.

Так як про згадане рішення КСУ в частині порушення права на належну йому допомогу дізнався із засобів масової інформації, просить поновити пропущений строк звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 рік та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі нарахувати і виплатити йому як дитині війни допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн. і за 9 місяців 2008 року – 866,70 грн., всього – 3600 грн.

Позивач подав до суду заяву де збільшив свої позовні вимоги і просить стягнути з відповідача в свою користь доплату до пенсії як дитині війни за 2006-2008 роки. У даній заяві справу просить розглянути у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. У поданому письмовому запереченні просить справу розглядати без участі його представника. Позов не визнає.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Судом установлено, що позивач отримує пенсію за віком та має статус дитини війни (а.с. 5).

На цій підставі він, в силу ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в ред. від 18.11.2004), має право на підвищення розміру пенсії, яку отримує, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Такий прожитковий мінімум у 2007 році згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено на рівні: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень, у 2008 році згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» на рівні з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Як убачається з довідки відповідача від 13 лютого 2009 року № 737 Управлінням ОСОБА_2, як дитині війни, підвищення до пенсії у 2007 році нараховано та виплачено не було, оскільки відповідно до ст.ст.71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» право на таке підвищення мають інваліди, яким позивач не є. У 2008 році згадане підвищення було нараховано і виплачено згідно п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Із вказаних правових норм цих бюджетних законів вбачається, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни; у 2008 році дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та рішенням цього ж Суду №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Згадані Закони в силу ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року повинна нараховуватись і виплачуватись доплата до пенсії у розмірі до 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в ред.2004 року).

Відповідач всупереч ст.71 ч.2 КАС України не довів суду правомірності своїх дій у 2007 та 2008 роках. Його твердження про те, що Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, так як згідно п.2.1 „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.

Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача провести йому доплату до пенсії як дитині війни за 2006 рік задоволенню не підлягають, так як ст. 110 Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,запроваджуються поетапно за результатами виконання у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Такого порядку Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначав і з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету його не погоджував.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» неконституційним не визнавався.

Суд, вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного права, приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 такий строк дотримано.

Позивач зазначив, що про порушення належного йому права на надбавку до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», він дізнався із засобів масової інформації.

Така інформація була опублікована у газеті «Волинь-нова» 25 жовтня 2008 року. Згадана дата в силу ст. 99 КАС України є днем, з якого обчислюється річний строк для звернення до адміністративного суду.

Суд з відповідача судового збору не стягує, оскільки в силу ст.4 ч.1 п.34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 99, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі провести доплату до пенсії ОСОБА_2 в розмірі до 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку, передбаченому ст. 186 ч. 5 КАС України.

Головуючий – підпис

Оригіналу відповідає

Голова Камінь-Каширського

районного суду В.М. Гордійчук