КОПІЯ
Справа № 11-60/2009 року Головуючий в 1-й інстанції Коваль Ф.І.
Категорія ст. 368 ч.2 КК України Доповідач Задворний О.Л.
У Х В А Л А
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Шершуна В.В.
суддів: Задворного О.Л., Курдзіля В.Й.
з участю прокурора Войтюка М.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією ст. помічника прокурора Деражнянського району на вирок Деражнянського районного суду від 24 листопада 2008 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яснозір”я Віньковецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого, -
засуджено за ст. 368 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ строком на 1 рік і 6 місяців та з конфіскацією однієї другої частини майна, яке є його власністю.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на один рік та зобов'язано повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 провадженням закрито.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.
Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 81 КПК України.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він, працюючи на посаді начальника відділення державтоінспекції Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області, вчинив одержання хабара, поєднане з його вимаганням за слідуючих обставин.
Так, 14 січня 2004 року біля 20 год. засудженим та його підлеглим ОСОБА_3 було затримано і доставлено в Ярмолинецький РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2, котрий керував автомобілем в стані сп'яніння, а також вчинив злісну непокору законній вимозі працівників міліції. При цьому автомобіль ОСОБА_2„Мазда-626" на охоронюваній території райвідділу міліції припаркований не був, а його було поміщено за розпорядженням засудженого в службовий гараж відділення ДАІ без належного документального оформлення.
15 січня 2004 року постановою судді Ярмолинецького районного суду на ОСОБА_2було накладене адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, під час відбування якого ОСОБА_2 декілька разів просив ОСОБА_1 повернути вилученні у нього автомобіль та документи, проте той на прохання не реагував.
20 січня 2004 року о 14 год. ОСОБА_2, попередньо домовившись про зустріч з засудженим, зайшов до його службового кабінету, де останній вимагав у нього хабар в розмірі 300 грн., відмовившись отримати пропоновані йому ОСОБА_2 кошти в розмірі 100 грн..
Того ж дня біля 15 год. ОСОБА_1 у його службовому кабінеті отримав від ОСОБА_2 хабар в розмірі 50 грн. та 50 доларів США, що було виявлено працівниками відділу внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України в Хмельницькій області.
В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду змінити і виключити з резолютивної частини вироку додаткове покарання у вигляді конфіскації однієї другої частини майна засудженого, яке є його власністю, оскільки відповідно до ст. 77 КК України, а також п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання”, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням конфіскація майна, як додаткове покарання, не може бути призначено.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , прокурора в підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 в одержані хабара, як службовою особою, яка займає відповідне становище, шляхом вимагання при наведених у вироку обставинах ґрунтується на зібраних у справі доказах, не оспорюється в апеляції, як не оспорюється апелянтом і правильність кваліфікації дій засудженого.
Основне покарання з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України.
Разом з тим, в порушення вимог ст. ст. 75, 77 КК України та п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання”, суд, звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, необґрунтовано призначив йому додаткове покарання у виді конфіскації однієї другої частини майна, оскільки, застосовуючи ст. 75 КК України при засудженні ОСОБА_1 за ч.2 ст. 368 КК України, суд не мав права призначити конфіскацію майна, хоча вона і фігурує в санкції зазначеного кримінального закону як обов'язкове додаткове покарання.
Тому воно підлягає виключенню з вироку.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
апеляцію прокурора задоволити.
Вирок Деражнянського районного суду від 24 листопада 2008 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку призначенняОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації однієї другої частини майна, яке є його власністю і вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 368 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ строком на один рік і шість місяців.
В решті цей вирок залишити без змін.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно :
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області О.Л.Задворний