|
|
Справа № 2-343/2009р. |
|
|
|
|
рішення Іменем украЇнИ |
|
|
27 лютого 2009р. |
м. Вільнянськ |
|
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: |
|
|
головуючого судді |
Шевченко В.І. |
|
при секретарі |
Якубовській Т.М. |
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вільнянської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельні ділянки,-
в с т а н о в и в:
Позивач по справі звернувся до суду з позовом до Вільнянської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельні ділянки.
В судовому засіданні позивач по справі та його представник свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 9 вересня 2002 року між ОСОБА_1. та ВАТ «АвтоЗАЗ» було укладено договір купівлі - продажу майна, а саме:
-корівника №1 інв. № 8, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці , розміром 0,4555 га, що підтверджується довідкою - характеристикою Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації від 15 серпня 2002 року серіїНОМЕР_1;
-корівника № 2 інв. № 9а: -АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці , розміром 0,4615 га, що підтверджується довідкою - характеристикою Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації від 15 серпня 2002 року серії НОМЕР_2;
Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Тиханською С.Я та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів № 996.
14.01.2003 року дані об'єкти були зареєстровані в орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації та зареєстровано право власності на зазначені об'єкти за ОСОБА_1 (реєстраційне посвідчення серії НОМЕР_3 від 14 січня 2003 року на корівник №1 інв. №8 та реєстраційне посвідчення серії НОМЕР_4 від 14 січня 2003 року на корівник № 2 інв. №9а ).
18 грудня 2002 року між мною та ВАТ «АвтоЗАЗ» було укладено договір купівлі - продажу майна, а саме:
- будівлі цеху переробки масло-насіння у блоці з млином літ.А-2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, розташований на земельній ділянці , розміром 0,8457 га.
2
Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Тиханською С.Я та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів № 1336.
14.01.2003 року даний об'єкт був зареєстрований в орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації та зареєстровано право власності на зазначені об'єкти за ОСОБА_1 (реєстраційне посвідчення серії НОМЕР_5 від 14 січня 2003 року на будівлю цеху переробки масло-насіння у блоці з млином літ.А-2 ).
28 грудня 2006 року між позивачем та ВАТ «Запорізький автомобільний завод» було укладено договір купівлі - продажу майна, а саме:
- склад інв. № 77 - реєстраційний № 11277223, який розташований за адресою : АДРЕСА_4, який розташований на земельній ділянці розміром 0,0925 га.
- будівлі інв. № 29, 58, 628, 61, 438, 49, 532 - реєстраційний № 16396207, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5, які розташовані на земельній ділянці розміром 3,3488 га.
Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Тиханською С.Я та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів від 28.12.2006 № 1847030.
07.02.2007 року дані об'єкти були зареєстровані в орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації та зареєстровано право власності на зазначені об'єкти за ОСОБА_1, в зв'язку з цим позивач і звернувся до суду та просить суд визнати за ним право власності на:
- земельну ділянку розміром 0,4555 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка зайнята корівником №1 інв. № 8 та необхідна для його обслуговування;
- земельну ділянку розміром 0,4615 га., яка розташована за адресою:АДРЕСА_2 яка зайнята корівником № 9-а та необхідна для його обслуговування;
- земельну ділянку розміром 0,8457 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка зайнята будівлею цеху переробки масло-насіння у блоці з млином літ.А-2 та необхідна для його обслуговування;
- земельну ділянку розміром 0,0925 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 яка зайнята складом інв. № 77 - реєстраційний № 11277223 та необхідна для його обслуговування;
земельну ділянку розміром 3,3488 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, яка зайнята будівлею цеху переробки масло-насіння у блоці з млином літ.А-2 так необхідна для його обслуговування.
В судовому засіданні позивач та його представник на позовних вимогах наполягають.
Відповідач по справі - Вільнянська районна державна адміністрація заперечує проти позовних вимог позивача з тих підстав, що згідно положення статті 120 Земельного кодексу України, до особи яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення.
Зазначене положення введене в дію Законом України №997-V(997-16) від 24.07.2007 року. В частині ж 1 статті 120 Земельного кодексу України в редакції яка діяла на момент укладення зазначених договорів купівлі-продажу (09.09.02.,18.12.02.,28.12.06.) зазначалося, що при переході права власності на будівлю та споруду право власності на
3
земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно - правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Отже, Вільнянська райдержадміністрація вважає, що право власності на земельну ділянку має набуватися шляхом укладення цивільно - правових угод, в наслідок чого відповідач по справі прохає відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, суд вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони по справі, дослідивши надані ними докази, знаходить вимоги позивача підлягаючими задоволенню, по слідуючим обставинам :
Відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Таке ж саме положення закріплено і в статті 377 Цивільного кодексу України, де зокрема зазначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах визначених договором про відчуження майна.
Якщо договором про відчуження житлового будинку (будівлі або споруди) розмір земельної ділянки не визначено, то в разі її відчуження до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, або спорудою та на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
В даному випадку розміри земельних ділянок визначені, зайняті спорудами та необхідні для їх обслуговування.
Враховуючи той факт, що право власності на нежилі будівлі та приміщення визнано за позивачем на підставі наведених договорів купівлі - продажу від 9 вересня 2002 року, 18 грудня 2002 року та 28 грудня 2006 року, та ним оформлено право власності на споруди в бюро технічної інвентаризації тому і земельні ділянки повинні належати ОСОБА_1. на праві власності.
Відповідно до вимог статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо воно оспорюється або не визнається другою особою, а також у випадку втрати ним документу, яке посвідчує право власності.
Підставою позову є обставини, які підтверджують у позивача або другої особи права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно.
Дана обставина може випливати і із наданих особою правовстановлюючих документів, показаннями свідків, а також другими доказами, які підтверджують належність позивачу спірного майна.
Такими доказами є договори купівлі - продажу майна від 9 вересня 2002 року, 18 грудня 2002 року та 28 грудня 2006 року, які укладені із визначенням розміру земельних ділянок на яких розташовані споруди, необхідні для їх обслуговування.
Також спеціальне визнання права власності на майно в судовому порядку необхідно і тоді коли відносно належності майна у позивача відсутні документи і це право оспарює відповідач.
Відповідно до положень вищезазначеної статті Цивільного кодексу України, якщо майно знаходиться у власності позивача, то його право захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.
Крім того, відповідно до інформаційного листа Верховного Суду України від 29.10.2008 року №19-3767/0/8-08, при вирішенні питання про передачу у власність земельної ділянки особам, які придбали житловий будинок, будівлю або споруду, у разі, коли розмір земельної ділянки договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди не визначено, необхідно дотримуватися ст..120 Земельного кодексу України (далі ЗК України) та ст.. 377 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до яких
4
до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, і не може за рішенням суду переходити у розмірах, що перевищують необхідні для їх обслуговування. Причому право власності на таку земельну ділянку переходить без зміни її цільового призначення.
Виходячи із змісту даного листа необхідно констатувати, що Верховний Суд України допускає вирішення питання щодо визнання права власності на земельну ділянку за власником будівлі або споруди в судовому порядку. І застерігає, що такі рішення розповсюджуються тільки на земельні ділянки, які необхідні для обслуговування будівлі або споруди.
Відповідач за даним позовом - Вільнянська районна державна адміністрація, в своєму запереченні на позовну заяву, зазначає, що право власності на земельні ділянки має набуватися шляхом укладення відповідних цивільно-правових угод. Саме таке положення регулювалося статтею 120 Земельного кодексу України, яка діяла на момент укладання договорів купівлі - продажу нерухомості.
Дане положення протирічило статті 377 Цивільного кодексу України, який вступив у дію із 1 січня 2004 року, в якій зокрема зазначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах визначених договором про відчуження майна.
Виходячи із того положення, згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2004 року, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
За таких обставин, виходячи зі змісту абз. 2 п. 4 Перехідних положень ЦК України, норми цього кодексу застосовуються до триваючих прав та обов'язків.
Окрім того, необхідно зазначити, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям
Цивільного кодексу України» від 27.04.2007 року №997-V, частини першу ст. 120 ЗК України викладено в наступній редакції: до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Тобто норму Земельного кодексу України приведено у відповідність до норми Цивільного кодексу України.
Керуючись ст. 10,58,60,212,215,294,367 ЦПК України, ст.ст. 377, 392 Цивільного кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, ст.120,118 Земельного кодексу України, листом Верховного Суду України від 29.10.2008 року №19-3767/0/8-08, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України» від 27.04.2007 року №997-V, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
5
- земельну ділянку розміром 0,4555 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка зайнята корівником №1 інв. № 8 та необхідна для його обслуговування;
- земельну ділянку розміром 0,4615 га., яка розташована за адресою:АДРЕСА_2 яка зайнята корівником № 9-а та необхідна для його обслуговування;
- земельну ділянку розміром 0,8457 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка зайнята будівлею цеху переробки масло-насіння у блоці з млином літ.А-2 та необхідна для його обслуговування;
- земельну ділянку розміром 0,0925 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 яка зайнята складом інв. № 77 - реєстраційний № 11277223 та необхідна для його обслуговування;
- земельну ділянку розміром 3,3488 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, яка зайнята будівлею цеху переробки масло-насіння у блоці з млином літ.А-2 так необхідна для його обслуговування.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області, через Вільнянський районний суд Запорізької області , про що протягом 10 днів з дня проголошення рішення подається заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Шевченко В.І.