У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/334/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

02 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, сторони подали апеляційні скарги, в яких, посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просили: ОСОБА_2 - скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці - скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

02 червня 2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява (вх.7871/15) від управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Позивач в судовому засіданні 02 червня 2015 року підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив колегію суддів задовольнити її в повному обсязі, а також заперечував проти вимог апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці та просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь відповідача в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно до посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 10.11.2008 року та відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 виданого 14.09.2011 року ОСОБА_2 має статус "ветерана війни"-учасника бойових дій та інвалідність 2 групи безстроково(а.с.2).

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 від 27.11.2014 року - 03 жовтня 2014 року на рахунок позивача надійшла пенсія в розмірі 3627,87 грн. (а.с.3).

Згідно до довідки управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці № 6372 від 25 листопада 2014 року ОСОБА_2 знаходиться на обліку в управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці та отримав пенсію за віком при повному стажі за період з грудня 2013 року по листопад 2014 року в розмірі 49114,16 грн., також зазначено, що в період за жовтень 2014 року ОСОБА_2 було нараховано пенсію в розмірі 4026,01 грн. (а.с.4).

Однак, нарахованої пенсії за жовтень 2014 року позивач в повному розмірі не отримав, що у свою чергу і стало причиною звернення його до суду за захистом порушених прав.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-10718-2011 виданого 17.10.2011 року Ленінським районним судом м.Вінниці було проведено перерахунок пенсії позивача, а саме: починаючи з 01.06.2011 року з врахуванням стягнутої щомісячної заробітної плати в 6000 грн., а всього за період з 17.11.2009 року по 17.05.2011 року на суму 108 000 грн. та страхового стажу за цей період.

25 липня 2014 року на адресу управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці надійшла постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014 року № 2-а-10718-2011/0212, якою скасовано постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 09.06.2011 року.

Відповідно до змісту вищезазначеного судового рішення, відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2М починаючи з 01.06.2011 року з врахуванням стягнутої щомісячної зарплати в 6000 грн., а всього за період з 17.11.2009 року по 17.05.2011 року на суму 108 000 грн. та страхового стажу за цей період, у зв'язку з чим розмір пенсії позивача з 31.07.2014 року становить 3912,13 грн. і в жовтні 2014 року відповідно було утримано 382,96 грн. (а.с.5-6).

Згідно до довідки управління Пенсійного фонду України № 2898 від 15.04.2015 року ОСОБА_2 в листопаді 2014 року отримав пенсію в розмірі 4064,92 грн., та з грудня 2014 року по квітень 2015 року - в розмірі 4091,49 грн. кожного місяця.

Отже, на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014 року відповідачем в жовтні 2014 року була виплачена пенсія позивачу в розмірі 3627,87 грн., оскільки було здійснено утримання за серпень та вересень 2014 року.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апедяційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідіча про утримання в жовтні 2014 року з ОСОБА_2 пенсії в розмірі 382,96 грн., оскільки в разі скасування рішення, яке було виконано, відповідач мав право звернутись в суд з відповідною позовною заявою, за захистом порушених прав.

Щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці провести довиплату ОСОБА_2 пенсію з 01.01.2014 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а суд за ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу вимог ст. 71 КАС України, позивачем не доведено, що розмір його пенсії в період з січня 2014 року по вересень 2014 року була виплачена невірно чи з порушенням нарахування розміру пенсії.

Отже, на підставі викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах та в спосіб, визначених Конституцією та Законами України.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 червня 2015 року.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.