Справа № 2-а-239/09

 

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

18 березня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючого судді                                                                                                     Арапіної Н.Є.

При секретарі                                                                                                              Тумарової К.К.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Торез адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2006, 2007, 2008 роки,

 

                                                         ВСТАНОВИВ:

 

позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2006, 2007, 2008  роки,  в якому зазначено, що має статус „Дитина війни” та згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку повинен нараховувати та виплачувати відповідач. Просила про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2006, 2007, 2008 роки.

Позивач у судове засіданння не з”явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та  про уточнення позовних вимог - просила про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2007, 2008 роки.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області у судове засіданння не з”явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову.

            Суд, перевірівши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини. 

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Торезі як отримувач пенсії за віком, має статус „Дитини війни”. Протягом 2006-2008 років передбачена ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щомісячна доплата до пенсії як дитині війни не виплачувалася (а.с. 7,8).

Дослідив добуті докази суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 1 Розділу ІV - Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону (в редакції чиній до 31.12.2007 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.

Згідно п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, до осіб, які втратили працездатність, відносяться …  непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, до числа основних державних соціальних гарантій включаються …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року включно, суд виходить з того, що дія ч. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в зазначений період була зупинена чинною на той час редакцією п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік».

За наведених обставин, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищеної пенсії за період з 01 січня по 08 липня 2007 року є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачці пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” право позивача як дитини війни на підвищення її пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак в зазначений період відповідачем взагалі не здійснювалися нарахування та виплата підвищення пенсії.

Таким чином відповідачем порушене закріплене ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном. Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки вплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lех sресіаlіs. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00). За наведених обставин, бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат є протиправною і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд вважає, що бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області щодо невиплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року є протиправними, оскільки не відповідають вимогам ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2008 рік , суд вважає наступне.

Відповідно до нової редакції статті 6 вищезазначенного Закону дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10 рп визнано таким, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 41 підпункту 2 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до п.6 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційни и.

В зв»язку з вказаним Рішенням втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого встановлена попередня редакція закону, згідно якої діти війни мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає, що бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області щодо невиплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з  22 травня по 31 грудня 2008 року є протиправними, оскільки не відповідають вимогам ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду виходячи з наступного.

 Частиною 2 ст. 99 Кодекса адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов.

           Відповідно з вимогами ст. 100 КАС України судом надано право стороні, яка пропустила строк на звернення до суду відновити пропущений строк у разі, якщо причини, які його спричинили були поважними.

           Частиною 1 ст. 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адмінінстративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову при наявності відповідної заяви сторони про наполяганні на такій підставі відмови у задоволенні позову.

Доплата 30% як дитині війни є підвищенням до пенсії, право на пенсійне забезпечення є конституційним правом позивача, яке не може бути скасоване або звужене. Виходячи з характеру правовідносин, які виникли між сторонами, суд вважає, що позивачем подано позов в межах строку звернення до адміністративного суду. 

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб”єктом владних повноважень, суд присуждає всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України відповідно до задоволених вимог з місцевого бюджету м.Тореза на користь позивача слід стягнути 03 грн. 40 коп.

            У іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України», ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6, ст. 1 Розділу ІV - Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, п. 17 ст. 77, ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62, п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 

 

                                        П О С Т А Н О В И В:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2006, 2007,2008 роки задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області  здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Стягнути з місцевого бюджету міста Тореза Донецької області на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у сумі 03 грн. 40 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку через  Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови,  а  в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду  Донецької області  або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

 

 

Суддя Торезького міського суду                                                                                        Н.Є. Арапіна    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cправа № 2-а-239/09 

 

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

(резолютивна частина)

18 березня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючого судді                                                                                                     Арапіної Н.Є.

При секретарі                                                                                                              Тумарової К.К.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Торез адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2006, 2007,2008 роки

 

Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України», ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6, ст. 1 Розділу ІV - Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, п. 17 ст. 77, ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62, п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 

                                        П О С Т А Н О В И В:

              Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2006, 2007,2008 роки задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області  здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Стягнути з місцевого бюджету міста Тореза Донецької області на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у сумі 03 грн. 40 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку через  Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови,  а  в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду  Донецької області  або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя Торезького міського суду                                                                                       Н.Є.Арапіна