Справа № 1-23/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

                      18 березня 2009 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в складі головуючого, судді Базіль Л.В. при секретарі Шаєнко Т.В. з участю державного обвинувача, помічника прокурора Нижньосірогозького району Херсонської області, Тарабака М.Д., захисникаОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нижні Сірогози Херсонської області кримінальну справу по звинуваченню:

ОСОБА_2 19 жовтня 1963 року народження, уродженця села Фрунзе Іванівського району Херсонської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, освіта середня, мешканця проспекту Перемоги 8 кв.179 в місті Нова Каховка Херсонської області, раніше судимого в 2006 році Іванівським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.296 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень,  у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Смолін Микола Іванович досудовим слідством звинувачується в тому, що він наприкінці листопада 2005 року серед бур»яну біля степового ставку, що знаходиться неподалік від села Нижні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області який має назву «412» виявив близько десятка рослин дикоростучої коноплі, з яких з метою придбання наркотичного засобу з ціллю подальшого його збуту, пообривав верхні частини з листям, які зсипав у полімерний пакет та привіз до себе додому за місцем свого проживання по вулиці Гоголя 26 в селі Фрунзе Іванівського району Херсонської області, де висушив їх та подрібнив, виготовивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс вагою 450 грам, який зсипавши в полімерний пакет, поклав на зберігання під запчастинами до сільськогосподарської техніки в коморі у себе за місцем проживання та зберігав до березня 2006 року, коли збув вказаний наркотичний засіб громадянину Мамонтову В.М. для подальшої реалізації.

Згідно висновку фізико-хімічної експертизи №1903-х від23.11.2006 року висушена подрібнена речовина рослинного походження темно-зеленого кольору, виявлена громадянкою Мамонтовою З.П. за місцем проживання громадянина Мамонтова В.М. та добровільно видана нею 10.11.2006 року співробітникам міліції, являється особливо небезпечним наркотичним засобом- канабіс, загальною вагою 0,8 грами.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачення Смоліна М.І. в  незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів на досудовому слідстві ґрунтувалось  лише на факті   добровільної видачі Мамонтовою З.П. наркотичних засобів, які вона виявила по місцю проживання покійного Мамонтова В.М., на свідченнях самого підсудного Смоліна М. І.. даних ним під час досудового слідства, та на свідченнях свідків   Мамонтова І.М., Персик Л.В., Ільків П.І., інших побічних доказах.

Із протоколу огляду місця пригоди від 10.11.2006 року слідує, що речами, які добровільно видала Мамонтова З.П. є поліетиленовий пакет жовтого кольору  в якому знаходяться залишки речовини рослинного погодження, а також частина  календарного аркушу, на якому зазначена дата 15 березня 2006 року з підписами 10 ст. С.М.\а.с.5/

Під час судового слідства свідок Мамонтова Зінаїда Петрівна заперечила факт добровільної видачі нею наркотичних засобів працівникам міліції, пояснила суду, що при огляді місця пригоди, а саме огляду гаражу покійного Мамонтова Віктора працівниками міліції була виявлена дана речовина. Ніяких припущень щодо належності даної речовини підсудному Смоліну М.І. вона не говорила. Пояснила суду, що підписала протокол свого допиту на досудовому слідстві не читаючи його. Послалась на свою необізнаність.

Свідки Персик Л.В. та Ільків П.І. в ході судового слідства пояснили суду, що вони особисто не бачили як Мамонтова Зінаїда Петрівна видавала працівникам міліції наркотичні засоби, вони лише поставили свої підписи в протоколі огляду місця пригоди від 10.11.2006 року на прохання працівника міліції. Пояснили суду, що всі ці дії відбувались в приміщенні  сільської ради в с.Фрунзе, де вони працюють. В подальшому підписували протоколи допиту не читаючи їх.

Відповідно до ст.84 КПК України при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

 У матеріалах же кримінальної справи відсутній протокол добровільної видачі Мамонтовою З.П. працівникам міліції наркотичних засобів. Має місце лише протокол огляду місця пригоди від 10.11.2006 року./а.с.5/ А тому, де саме, коли та при яких обставинах був здобутий оглянутий свідками Персик  Л.В. та Ільків П.І. поліетиленовий пакет жовтого кольору  в якому знаходились залишки речовини рослинного погодження, а також частина  календарного аркушу, на якому зазначена дата 15 березня 2006 року з підписами 10 ст. С.М. з матеріалів справи не вбачається.

Зазначені обставини не можуть не викликати певних сумнівів в законності одержання даних доказів, а тому суд дійшов висновку, що дані докази є недопустимі і не можуть бути використані як засіб доказування.

Підсудний Смолін  М.І. в судовому засіданні пояснив, що оговорив себе під час досудового слідства в скоєнні інкримінуємого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, оскільки працівниками міліції відносно нього був застосований психологічний тиск, шляхом погроз. Даний факт перевірений судом та не знайшов свого підтвердження. Разом з тим, відповідно до ст.74 КПК України, показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Будь-яких доказів, спростовуючих твердження Смоліна  М.І., ні в судовому засіданні, ні в ході досудового слідства не було здобуто.

Щодо свідчень даних на досудовому слідстві свідком Мамонтовим І.М., свідчення свідка Курділова С.О., дані під час судового слідства та висновок фізико-хімічної експертизи №1903 від 23.11.2006 року,  то дані докази не можуть бути достатніми й беззаперечливими для обвинувачення Смоліна М.І. в  незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів.

На підставі викладеного суд вважає, що зібраними по справі доказами винність Смоліна М.І. в скоєнні злочину, передбаченого  ч.2 ст.307 КК України не доведена.

Керуючись ст.ст.321-325, 327, 330-335 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати Смоліна Миколу Івановича в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України невинним і за недоведеністю його участі в скоєнні злочину-виправдати на підставі ч.4 ст.327 КПК України.

Судові витрати по справі в розмірі 152 гривні 99 копійок  прийняти на рахунок держави.

Речові докази по справі - знищити після набрання вироком чинності.

Запобіжний захід - взяття під варту, скасувати, після набрання вироком чинності.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області протягом п”ятьнадцяти діб з часу його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляції, апеляційного подання через місцевий суд Нижньосірогозького району Херсонської області.

Суддя: