Справа № 2-348/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                       20 січня 2009 року                                        Білоцерківський міськрайонний  суд

                                                             Київської області

                            в складі: головуючого- судді Голуб А.В.

                                           при секретарі Черкас Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, Приват-ного підприємства «Сіті Макс» про захист прав споживача,-  

                                      В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ФОП ОСОБА_2 поси-лаючись на те, що 22.07.2008 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір №БЦ 112659 відповідно до якого приватний підприємець ОСОБА_2 зобов»язувалася придбати від свого ім»я та за рахунок ОСОБА_1 металопласти-кові вікна та передати їх позивачу, а остання повинна була оплатити та прийняти вказані ви-роби. Позивачка вказувала на те, що вона сплатила ОСОБА_2 3200 гривень - поперед-ньої оплати а решту суми вона повинна була оплатити після отримання виробу. Позивач вка-зував на те, що до теперішнього часу умови договору приватним підприємцем ОСОБА_2 не виконані, а тому позивач просив в судовому порядку розірвати договір № БЦ 112659 від 22.07.2008 року укладений між нею та відповідачкою ОСОБА_2, стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача сплачену ним грошову суму по договору  в розмірі 3200 гривень, 3000 гривень моральної шкоди та судові витрати по справі.

Відповідно до ухвали суду від 05.11.2008 року співвідповідачем по справі було залучене Приватне підприємство «Сіті Макс» в зв»язку з клопотанням ОСОБА_2

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вищевказані позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала.

                        Представник відповідача ПП «Сіті Макс» до суду не з»явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення в газеті “Черкасские ведомости” від 07.01.2009 року, причину неявки представник ПП “Сіті Макс” суду не повідомив.     

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_1 та приват-ним підприємцем ОСОБА_2 22.07.2008 року було укладено договір № БЦ 112659, відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов»язання придбати від свого імені  та за рахунок ОСОБА_1 вироби, а саме металопластикові вікна, які визначені в Специфікації та не пізніше 16 календарних днів з момента отримання виробів передати їх ОСОБА_1 по накладній, а остання зобов»язувалася не пізніше трьох календарних днів з моменту укладення даного договору перерахувати на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 або внести готівкою грошові кошти в сумі 3200 гривень для придбання виробів, а також плату компенсації витрат пов»язаних з виконанням вказаного договору. Наведене підтверд-жується копією вказаного договору а також вказане підтвердили позивач та відповідач ОСОБА_2 в суді. Отанні також ствердили і те, що вказаний договір було підписано позивач-кою та менеджером ОСОБА_3. ОСОБА_2 ствердила, що вона знала про вказаний договір і зобов”язання по вказаному договору повинна була виконувати саме вона а також ОСОБА_2 підтвердила те, що на вказаному договорі стоїть її печатка “ФОП ОСОБА_2”, яку вона ставила на договорі особисто. Крім вказаного, ОСОБА_2 ствердила, що вона являлася виконавцем по вказаному договору, а ОСОБА_1 являлася замовником.

В судовому засіданні було встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору ОСОБА_2 повинна була отримати вищевказані вироби, а саме металопласти-кові вікна, через місяць після укладення договору, а напротязі 16 днів з моменту отримання виробів ОСОБА_2 повинна була передати ці вироби по накладній ОСОБА_1, тоб-то з дня укладення договору 22.07.2008 року і до 08.09.2008 року ОСОБА_2 повинна була виконати вищевказані умови по договору №БЦ 112659 від 22.07.2008 року. Наведені обставини ствердили в судовому засіданні і позивачка, і відповідачка ОСОБА_2        

В п.3.1 вказаного договору зазначено, що виплата по договору складається з виплати виконавцю, тобто ОСОБА_2, витрат на придбання виробу і інших витрат,пов”я-заних з виконанням цього Договору, комісійної винагороди виконавцю, тобто ОСОБА_2, і в загальній сумі складає 3785 гривень. Згідно до п.3.2 договору, оплата по договору про-водиться в слідуючому порядку: 3.2.1 вартість придбання виробу і компенсація витрат, по-в»язаних з виконанням даного Договору, що складає 85% від загальної суми Договору, опла-чується замовником, тобто ОСОБА_1,  шляхом попередньої оплати на банківський рахунок виконавця, тобто ОСОБА_2,  або внесенням готівкою на протязі трьох днів з моменту укладення вказаного Договору. 3.2.2 комісійна винагорода ОСОБА_2 виплачує-ться ОСОБА_1 на протязі двох календарних днів з моменту отримання ОСОБА_1 виробів від ОСОБА_2 в повному об»ємі шляхом перерахування на банківський ра-хунок ОСОБА_2 або внесення готівкою.

В судовому засіданні було також встановлено, що позивач при підписанні ви-щевказаного договору 22.07.2008 року вніс кошти в визначеній договором сумі 3200 гривень на користь ФОП ОСОБА_2, дошлюбне прізвище якої ОСОБА_2, що підтверджується квитанцією та поясненнями учасників процесу.

Також в судовому засіданні було встановлено, що у визначений договором строк, а саме до 08.09.2008 року ОСОБА_2 не виконала свойого обов»язку щодо прид-бання та передачі позивачу виробів, а саме металопластикових вікон, наведене підтверд-жується копією договору та поясненнями сторін. 

Крім вказаного, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована з 21.04.2008 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради як  фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобо»язання або односто-роння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законо-давства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обо-в”язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сто-ронами.

Згідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зо-бов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено догово-ром.

В ч. 1 ст. 902 ЦК України вказано, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкоду-ванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірва-ний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленністю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» спо-живач має право відмовитися від договору про виконання робіт/надання послуг/ і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов»язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає не-можливим.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобо»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

А порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання /неналежне виконання/, як передбачено в ст. 610 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем приватним підприє-мцем ОСОБА_2 не виконані умови договору №БЦ 112659 від 22.07.2008 року у встано-влений строк, а вищевикладеним законодавством України передбачена в такому випадку від-мова від договору або розірвання договору та відшкодування завданих збитків, про що зазна-чено вище в рішенні.

Крім вказаного, ОСОБА_2 не довела в судовому засіданні, що належне виконання вказаного зобов”язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили.  

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне розірвати договір №БЦ 112659 від 22.07.2008 року та стягнути з відповідача  ОСОБА_2 на користь позивача сплачені ним кошти в сумі 3200 гривень.

Суд вважає, що до часткового задоволення підлягають позовні вимоги позива-ча про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди і суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 гривень, яка полягає в тому, що в результі невиконання ОСОБА_2 вказаного зобо-в»язання, позивач змушений був звертатися за захистом своїх прав до суду, витрачати свій час а також порушився звичний для нього ритм життя і все це потребувало додаткових за-трат.

В ч.2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» також вказано, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування мо-ральної /немайнової/ шкоди.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 3200 гривень в рахунок відшкодування завданих збитків та 500 гривень моральної шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні його позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди в сумі 2 500 гривень за недоведеністю в суді.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь пози-вача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, що підтверджується квитанцією а також суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стя-гнути на користь держави 51 гривню державного мита.

Судом не приймається до уваги посилання в договорі №БЦ 112659 від 22.07. 2008 року на те, що приватний підприємець ОСОБА_2 являється представником ПП “Сіті Макс”, та як сама ОСОБА_2 в суді ствердила, що вона не знаходилася з ПП “Сіті Макс” ні в трудових, ні в договірних відносинах.

Суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено, що ПП “Сіті Макс” не має відношення до укладеного 22.07.2008 року між позивачкою та відповідачкою ОСОБА_2 вищевказаного договору, що вбачається із договору. А тому суд вважає, що вказане ПП “Сіті Макс” не повинно нести відповідальність за невиконання ОСОБА_2 умов договору №БЦ 112659 від 22.07.2008 року.  

Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_2 про те, що спірний дого-вір вона укладала будучи представником ПП “ Сіті Макс”; про те, що ПП “Сіті Макс” повин-но було поставити спірні вироби їй, а вона в свою чергу повинна була виконати зобов”язання по передачі виробів позивачу; про те, що ОСОБА_2 перерахувала кошти в сумі 3200 гри-вень директору ПП “Сіті Макс” ОСОБА_4, але директор ПП “Сіті Макс” ОСОБА_4 обманув її і вироби їй не поставив, місцезнаходження його невідоме та по її заяві правоохо-ронними органами було порушено кримінальну справу по факту шахрайства, поскільки ОСОБА_2 відповідно до ст. 60 ЦПК України не надала суду доказів на підтвердження вказаних заперечень. Також ОСОБА_2 не було надано суду доказів про те, що вона знаходилася чи в трудових, чи в договірних стосунках з ПП “Сіті Макс”.

                        Враховуючи наведене та на підстав ст.ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 525,526,626,629,901,902,906,907,610,611 ЦК України, ст.ст. 10,60,81, 88,212-215 ЦПК України, суд,-

                           В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Розірвати договір БЦ 112659 від 22.07.2008 року укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3200 гривень сплачених нею коштів, 500 гривень моральної шкоди та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 гривню.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.

                        Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголо-шення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                   Суддя                          Голуб А.В.