Справа № 22ц- 562                              Головуючий у 1 інст. - Гнип О.І.    

                                                                      Доповідач - Хромець Н.С.

                                        Р   І  Ш   Е   Н   Н   Я

                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 березня 2009 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого - судді Хромець Н.С.

                        Суддів - Демченко Л.М., Острянського В.І.

                        При секретарі - Вареник О.М.

          З участю позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2                            

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Семенівського районного суду від 19 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Чернігівторф” про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації та компенсації, зобов'язання привести тарифну ставку у відповідність з розміром мінімальної заробітної плати, перерахунок заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

                                            в с т а н о в и в:

            У квітні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства „Чернігівторф” про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації та компенсації, про зобов'язання відповідача привести тарифну ставку електрика п'ятого розряду у відповідність з розміром мінімальної заробітної плати та здійснити перерахунок заробітної плати і відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що протягом січня-березня 2007 року відповідач не виплачує заробітну плату, заборгованість станом на квітень 2007 р. становить 2225 грн. 77 коп., не виплачена заробітна плата за час відпустки. Позивач також вказував, що з 2005 року відповідачем не проведено перерахунок тарифної ставки у зв'язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати, що є порушенням Закону України „Про оплату праці”, і одночасно просив стягнути на його користь 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його права на оплату праці. У червні 2007 року позивач подав заяву про уточнення позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, збільшивши розмір відшкодування до 10 000 грн. 18 червня 2007 р. позивачем була подана заява про відмову від позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, нарахування та виплати індексації і компенсації втрат від несвоєчасної виплати. Ухвалою суду від 18 червня 2007 р., яка не оскаржується, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, нарахування та виплати індексації і компенсації втрат від несвоєчасної виплати залишені без розгляду.

           Рішенням Семенівського районного суду від 19 червня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано відповідача привести тарифну ставку, на підставі якої здійснюється оплата праці електрика п'ятого розряду, у відповідність із розміром мінімальної заробітної плати, виходячи з мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2007 р. в сумі 420 грн. на місяць, та стягнуто на користь позивача з відповідача 300 грн.  у відшкодування моральної шкоди.

           В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні його вимог про зобов'язання відповідача зробити перерахунок заробітної плати з 2005 року у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати та задовольнити цю частину його позову. Апелянт вважає, що в оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції є безпідставним і не відповідає вимогам Закону України „Про оплату праці”, ст.ст. 95, 96 КЗпП України.

           Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з підстав передбачених п. п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, в часині вирішення позовних вимог про зобов'язання відповідача зробити перерахунок заробітної плати позивача з 2005 року.

            Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок його заробітної плати з 2005 року суд послався на неможливість задоволення цих вимог через  те, що норми щодо встановлення заробітної плати  на ДП „Чернігівторф”, які були встановлені у 2005 році, вже не є чинними згідно наказу № 32 від 11 травня 2007 року. З таким висновком суду погодитись не можна, враховуючи наступне.

             Статтею 43 Конституції України встановлено що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору. В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 посилався на порушення відповідачем наведених вище норм  закону та ст.ст. 95-97 КЗпП України і просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок заробітної плати відповідно до мінімальної заробітної плати з липня 2005 року. Судом встановлено, що позивач з 11 липня 2005 року працював електриком п'ятого розряду у філії ДП „Чернігвторф” Іванцевський торфозавод(а.с. 3). Наказом № 46 від 14 липня 2005 року на підприємстві „Чернігівторф” з 1 липня 2005 р. запроваджені тарифні ставки оплати праці, встановлені відповідно мінімальної заробітної праці 290 грн. на місяць (а.с. 45). Законом України „Про Державний бюджет  України на 2005 рік” розмір мінімальна заробітна плата з 1 липня 2005 р. встановлена у розмірі 310 грн. Отже, зазначений вище наказ про запровадження нових тарифних ставок з 1 липня 2005 року  виданий всупереч вимогам ст. 43 Конституції України, ст.ст. 95-97 КЗпП України та ст.ст.18, 21, 22  Закону України „Про оплату праці”, а тому порушене право позивача на отримання належної винагороди за працю підлягає захисту незалежно від того, що тарифні ставки, визначені наказом від 14 липня 2005 р., на час розгляду справи вже не є чинними.

           Доводи апелянта щодо невірного розгляду судом його позову про відшкодування моральної шкоди, висловлені у нинішньому судовому засіданні апеляційного суду, не можуть бути взяті до уваги відповідно до норм ч.1 ст. 303 ЦПК України, оскільки в апеляційній скарзі на  рішення Семенівського районного суду від 19 червня 2007 р. відсутні вимоги щодо цієї частини позовних вимог.

           Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 18, 21, 22 Закону України „Про оплату праці”, ст.ст. 233, 95-97 КЗпП України, апеляційний суд

                                                в и р і ш и в:                                           

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

           Рішення Семенівського районного суду від 19 червня 2007 року у частині вирішення позовних вимог про зобов'язання державного підприємства „Чернігівторф” зробити перерахунок заробітної плати позивача з 2005 року у відповідності з розміром мінімальної заробітної плати скасувати.

           Позовні вимоги ОСОБА_1 у зазначеній частині задовольнити. Зобов'язати державне підприємство „Чернігівторф” заробітну плату електрика п'ятого розряду  ОСОБА_1 з 1 липня 2005 року перерахувати відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати та виплатити недоплачені у зв'язку з незаконним зменшенням заробітної плати суми.

            В іншій частині рішення Семенівського районного суду залишити без змін.

            Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців.

       Головуючий:                                                   Судді: