Справа №2-18/09

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

16 січня 2009 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Колоса Ю.А. при секретарі Барабан Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Шишаки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

В позовній заяві вказала, що з 02.11.2006 року по 15.10.2008 року за трудовим договором №143 від 02.11.2006 року вона працювала у відповідача знімачем цегли на цегельному заводі.

15.10.2008 року вона була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

При звільненні їй не була виплачена заробітна плата за період роботи з червня 2008 року по день звільнення в сумі 957 гривень. Довідку про суму заборгованості по заробітній платі відповідач позивачці  видати відмовився.

На неодноразові звернення до відповідача про виплату заробітної плати відповідач відбувався обіцянками про виплату заборгованості в майбутньому.

Позивачка не маючи інших джерел для існування, крім заробітної плати тривалий час працювала не отримуючи заробітної плати, не мала можливості купити необхідні речі для догляду за хворим батьком. Постійне випрошування зарплати принижувало її морально, що завдало позивачці моральної шкоди.

В зв'язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 957 гривень, середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та 2000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, посилаючись на доводи, зазначені у позовній заяві, просила стягнути середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення судом рішення, оскільки відповідач до цього часу розрахунок не провів.

Відповідач позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визнав, а в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що моральної шкоди позивачці не заподіював.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем і 15.10.2008 року, згідно з наказом відповідача від 15.10.2008 року №167, була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін).

В день звільнення відповідач видав позивачці трудову книжку, а розрахунок по заробітній платі в сумі 975,73 грн не провів, посилаючись на відсутність коштів та вплив фінансової кризи. Доказів на підтвердження своїх доводів відповідач не надав.

Відповідно до вимог ст.ст.116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство зобов'язане виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки  по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п.20 постанови від 24 грудня 1999 року №13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, установивши при розгляді справи про стягнення  заробітної плати  у  зв'язку  із  затримкою  розрахунку  при  звільненні,  що працівникові не були  виплачені  належні  йому  від  підприємства, установи,  організації  суми  в день звільнення,  коли ж він у цей день не був на роботі,  - наступного дня  після  пред'явлення  ним роботодавцеві  вимог  про розрахунок,  суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній  заробіток  за  весь  період затримки розрахунку,  а при непроведенні його до розгляду справи - по  день  постановлення  рішення,  якщо  роботодавець  не   доведе відсутності в цьому своєї вини.  Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає доведеним, що при звільненні позивачки з роботи  мала місце затримка розрахунку  з вини відповідача.

Суму середньої заробітної плати яка підлягає  виплаті позивачці за час затримки розрахунку   суд розраховує наступним чином:

Затримка   розрахунку   при   звільненні   складає  65  робочих  днів (з 16.10.2008 року по 16.01.2009 року включно).

Згідно відомостей нарахування заробітної плати та табелів обліку робочого часу, вилучених у відповідача в порядку застосування заходів процесуального примусу, ОСОБА_1 не працювала у вересні та жовтні 2008 року, у липні місяці пропрацювала тільки три дні і перебувала на лікарняному, тому суд при розрахунку середньомісячної заробітної плати бере за основу кількість відпрацьованих днів та суму заробітної плати позивачки за червень та серпень 2008 року.

З вищезазначених відомостей вбачається, що ОСОБА_1 в червні 2008 року відпрацювала 9 робочих днів а сума нарахованої їй заробітної плати складає 441,10 гривні.

У серпні 2008 року ОСОБА_1 відпрацювала 9 робочих днів а сума нарахованої їй заробітної плати складає 445,39 гривні.

Середньомісячна кількість робочих днів за два останні повні місяці роботи позивачки перед звільненням становить (9+9):2 =9.

Середньоденна заробітна плата позивачки складає 443,24 (середньомісячна заробітна плата) : 9 (середньомісячна кількість робочих днів )=49,25грн.

Загальна сума, яка підлягає виплаті позивачці за затримку розрахунку при звільненні складає 65 х 49,25 = 3201 гривня 25 копійок.

Аналізуючи обставини справи в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків. Заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивачка не надала доказів, що підтверджують спричинення їй моральної шкоди та не вказала, з яких міркувань вона виходила, визначаючи суму позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, приватного підприємця, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 АБ «Полтава-Банк» м.Полтава МФО НОМЕР_5, ЗКПО НОМЕР_4):

- на користь ОСОБА_1 - 975 (дев'ятсот сісдесят п'ять) гривень 73 копійки в рахунок виплати заборгованості по заробітній платі, 3201 (три тисячі двісті одну) гривню 25 копійок в рахунок виплати середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, 318 гривень 50 копійок на відшкодування судових витрат, а всього стягнути 4495 (чотири тисячі чотириста дев'яносто п'ять) гривень 48 копійок, ;

-на прибуток держави державне мито в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Шишацького районного суду письмової заяви про апеляційне оскарження та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили дерез 10 днів з наступного дня після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                          Головуючий:      підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Шишацького районного суду                                Колос Ю.А.

         Рішення набрало законної сили _________________ 2009 року.

         Суддя Шишацького районного суду                              Колос Ю.А.