ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2006                                                                                             Справа № 6/12 

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Белінської В.О.

суддів: Сизько І.А.(доповідач), Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

від позивача представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.10.03р., представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Фізичної особи -  приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

на постанову  господарського суду Кіровоградської області від 06.04.06р.

у справі № 6/12

за позовом  Державної податкової інспекції у АДРЕСА_1і, АДРЕСА_1

до Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про  стягнення 7300,85грн.

ВСТАНОВИВ:  

Позивач, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, АДРЕСА_1, звернувся з позовом до господарського суду Кіровоградської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1   на користь держави в особі Кіровоградської ОДПІ суми податкового боргу в розмірі 7350,45грн. за рахунок активів відповідача.

Позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Кіровоградської ОДПІ суму податкового боргу в розмірі 7242,50грн. та розмір пені в сумі 58,35грн., а всього 7300,85грн. за рахунок активів платника податків (а.с.73-75).

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 06.04.06р. у справі №6/12 (суддя - Баранець О.М.) замінено Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію її правонаступником Державною податковою інспекцією у АДРЕСА_1і. Позов задоволено повністю. З Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 стягнуто на користь держави в особі Державної податкової інспекції у АДРЕСА_1і суму податкового боргу в розмірі 7242,50грн. та розмір пені в сумі 58,35грн., а всього 7300,85грн. за рахунок активів платника податків.

У задоволенні клопотання відповідача про розстрочку сплати залишку податкового боргу відмовлено.

При цьому господарський суд посилається на те, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2003р. по справі №9/190 ПП ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до ДПІ в АДРЕСА_1і про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в АДРЕСА_1і НОМЕР_1, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2004р. вказане рішення господарського суду залишено без змін, а апеляційна скарга ПП ОСОБА_2- без задоволення. Докази сплати відповідачем суми податкового боргу в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з постановою суду , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог. 

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до п.7 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” ніякий інший документ, крім акту перевірки, не може бути підставою для застосування  позивачем фінансових санкцій до відповідача. Акту позапланової перевірки від 04.09.2003р., на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення та стягнуто ПДВ в сумі 7555,3грн., не існує, так як він позивачем не складався. Податкові накладні від ССПВ «Зоря України»містили відповідні до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” реквізити.

Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню в силу наступного.

ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Ленінською районною радою 01.02.2001р. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Працівниками ДПІ в АДРЕСА_1і проведено позапланову документальну перевірку приватного підприємця ОСОБА_2 по взаємовідносинах з  відкритим акціонерним товариством “Червона зірка” з питання правильності віднесення суми ПДВ до податкового зобов'язання за червень, липень, листопад 2002р., про що складено Акт№23-4/523 від 04.09.03р.

В ході перевірки відповідачу було донараховано суму податку на додану вартість в розмірі 5207,27грн., а саме: за 2 квартал 2002р.- 3929,21грн., за 4 квартал 2002р.- 1278,06грн.

На підставі акта перевірки ДПІ в м.Кіровограді винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 на суму 7555,30грн. по податку на додану вартість, яке отримано відповідачем 05.09.03р. (а.с.7).

На адресу відповідача були направлені податкові вимоги НОМЕР_2на суму 7644,72грн. та НОМЕР_3 на суму 7640,47грн., які відповідач отримав 19.04.04р. та 29.05.04р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області  від 15.12.2003р. по справі №9/190 ПП ОСОБА_2 в задоволенні позову до ДПІ в м.Кіровограді про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Кіровограді НОМЕР_1 відмовлено, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2004р. вказане рішення господарського суду залишено без змін, а апеляційна скарга ПП ОСОБА_2- без задоволення (а.с.46-51).

Станом на 23.03.06р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 7242,50грн. та 58,35грн. пені, а всього 7300,85грн.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, визнається податковим боргом.

У відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7 статті 1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми податкового боргу в розмірі 7242,50грн. та розмір пені 58,35грн., а всього 7300,85грн. 

Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що :

по-перше, відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або  господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;

по-друге, відомості щодо скасування чи зміни рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.12.03р. у справі №9/190 в матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані;

по-третє, відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою,  підстави для її скасування  відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства   України, суд, - 

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2006р. у справі №6/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

З оригіналом згідно

помічник судді                          О.В.Кравець