ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 р. | № 4508-9/375 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Глос О.І., |
суддів: | Бакуліної С.В., Кривди Д.С., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ "Ворскла", с.Мащанка Тростянецького району Сумської області |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р. |
у справі | №4508-9/375 |
господарського суду | Сумської області |
за позовом | ТОВ "Тростянецьке", с.Мащанка Тростянець кого району Сумської області |
до | ТОВ "Ворскла", с.Мащанка Тростянецького району Сумської області |
про | усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна з чужого незаконного володіння |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: | Кочи А.Ю., |
від відповідача: | Кривошеєнко О.Ю., Ковбасенко І.В. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.10.2002 р. у справі №4508-9-375 (суддя Лущик М.С.) задоволено позов ТОВ “Тростянецьке” до ТОВ “Ворскла” в частині визнання права власності за ТОВ "Тростянецьке" на майнові активи (сільськогосподарська техніка та устаткування —всього тридцять чотири найменування) та спонукання ТОВ "Ворскла" повернути ці майнові активи ТОВ "Тростянецьке".
Позовні вимоги у частині про спонукання ТОВ "Ворскла" повернути ТОВ "Тростянецьке" 99890 кг зерна (50390 кг ячменю, 9921 кг проса, 23100 кг пшениці, 16099 кг вівса, 35 кг жита, 220 кг вівсяниці та конюшини) залишені без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.07.2005 р. (суддя Левченко П.І.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 р. (судді Слюсарева Л.В., Гагін М.В., Фоміна В.О.), заява ТОВ “Ворскла” про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2002 р. за нововиявленими обставинами залишена без задоволення, а зазначене рішення —без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2005 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 14.07.2005 р. скасовано та справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції з огляду на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій ст.ст. 112—114 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.02.2006 р. у справі №4508-9/375 (суддя Соп'яненко О.Ю.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р. (судді: Афанасьєв В.В., Бухан А.І., Шевель О.В.), в задоволенні заяви ТОВ "Ворскла" про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2002 р. у справі №4508-9/375 за нововиявленими обставинами відмовлено з мотивів пропуску заявником строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановленого ст. 113 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі ТОВ "Ворскла" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р., ухвалу господарського суду Сумської області від 23.02.2006 р. та рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2002 р. у справі №4508-9/375, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 41, 124 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про власність", ст.ст. 35, 43, 11112, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 27.06.2006 р. №02-12.2/181 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Глос О.І., суддів: Бакуліної С.В., Кривди Д.С.
У засіданні суду оголошувалася перерва до 06.07.2006 р. до 10 год. 20 хв.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 112, 113 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Заява, подання прокурора чи його заступника до розгляду не приймаються і повертаються заявникові у випадку подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Про повернення заяви виноситься ухвала, яку може бути оскаржено.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Задовольняючи рішенням від 17.10.2002 р. у справі №4508-9-375 позов у частині визнання права власності на майнові активи (сільськогосподарська техніка та устаткування) і спонукання відповідача повернути спірні майнові активи позивачу, господарський суд Сумської області керувався п. 7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р. №62 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 р. за №305/5496), згідно якого перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна, і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом із витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення права власності підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства.
При цьому господарський суд виходив з того, що: по-перше, п. 7 протоколу зборів уповноважених членів КСП “Тростянецьке” був затверджений перелік та вартість майна, що виділялося для забезпечення погашення кредиторської заборгованості; по-друге, згідно актів приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю “Тростянецьке” за рішенням ліквідаційної комісії КСП “Тростянецьке” від 01.04.2000 р. були передані кредиторська заборгованість КСП “Тростянецьке” в розмірі 273 219,54 грн. та виділене під її забезпечення майно вартістю 444 387,86 грн.; по-третє, позивач погасив кредиторську заборгованість КСП “Тростянецьке” по заробітній платі в розмірі 129 020,16 грн., а тому у нього відповідно до п. 3.4 договору від 01.04.2001 р. про безоплатне користування майном, укладеним між ним та ліквідаційною комісією КСП “Тростянецьке”, виникло право на отримання майна, виділеного під забезпечення кредиторської заборгованості по заробітній платі на загальну суму 120 003,15 грн.
Таким чином, висновок господарського суду щодо права позивача на спірні майнові активи ґрунтується на встановлених юридичних фактах, у тому числі, факті визначення переліку та вартості майна загальними зборами співвласників майна КСП “Тростянецьке” від 31.03.2000 р., факті погашення позивачем кредиторської заборгованості КСП “Тростянецьке” по заробітній платі, факті дії договору від 01.04.2001 р., як правової підстави для отримання позивачем спірного майна у власність та факті правонаступництва ТОВ "Тростянецьке".
Разом з тим, рішенням Тростянецького районного суду від 22.11.2002 р. у цивільній справі за позовом Іванцової А.І. до ТОВ “Тростянецьке” про стягнення майна пайового фонду пайовиків ТОВ "Тростянецьке", яке вступило в законну силу з дня прийняття апеляційним судом Сумської області ухвали від 09.06.2003 р., встановлено, що на загальних зборах уповноважених членів КСП “Тростянецьке”, що відбулися 31.03.2000 р., переліки та вартість майна пайового та резервного фонду, кредиторської заборгованості не оголошувались, члени КСП за них не голосували, а відносно майна, виділеного під заборгованість по заробітній платі, було прийнято рішення про передачу його ТОВ “Тростянецьке” в оренду; ТОВ "Тростянецьке" не є правонаступником КСП "Тростянецьке", яке ліквідоване.
Зазначеним рішенням також встановлено, що заборгованість по заробітній платі КСП “Тростянецьке” була виплачена в серпні–вересні 2000 року, тобто на час укладання договору від 01.04.2001 р. б/н між ТОВ "Тростянецьке" і ліквідаційною комісією КСП "Тростянецьке" про безоплатне користування майном, яке було виділено під заборгованість із заробітної плати, заборгованості з заробітної плати не було; а ліквідаційна комісія КСП “Тростянецьке” не була уповноважена зборами членів КСП на укладення договорів щодо відчуження майна, в тому числі договору від 01.04.2001 р.
З наведених підстав рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 22.11.2002 р. договір про безоплатне користування майном від 01.04.2001 р. між ТОВ "Тростянецьке" та ліквідаційною комісією КСП "Тростянецьке" визнаний недійсним.
Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ "Ворскла" про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2002 р. у справі №4508-9/375 за нововиявленими обставинами, господарський суд Сумської області виходив із того, що відповідачем пропущено строк подання заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами, встановлений ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (2 місяці), оскільки, за висновком господарського суду, про виникнення та існування обставин, які заявник вважає нововиявленими, ТОВ "Ворскла" було відомо ще у 2002 р. після винесення рішень господарським судом Сумської області та Тростянецьким районним судом Сумської області, оскільки Іванцова А.І., яка звернулася до Тростянецького районного суду з позовом про стягнення майна пайового фонду пайовиків КСП "Тростянецьке" як уповноважена особа пайовиків КСП "Тростянецьке" одночасно є одним із засновників ТОВ "Ворскла".
Однак, зазначені висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій не є такими, що відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на правильному застосуванні норм розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Однак, господарськими судами при розгляді справи не було взято до уваги, що вищезазначені фактичні дані, встановлені рішенням Тростянецького райсуду Сумської області від 22.11.2002 р., спростовують факти, які було покладено в основу рішення господарського суду Сумської області від 17.10.2002 р.
Крім того, в порушення вимог ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України (згідно з якою вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи), господарським судом Сумської області не взято до уваги висновки касаційної інстанції стосовно неправильного застосування ст. 113 Господарського процесуального кодексу України як підстави для відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення від 17.10.2002 р. за нововиявленими обставинами, оскільки пропуск встановленого ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строку в силу п. 1 ч. 5 цієї статті може бути підставою для повернення заяви заявникові, про що виноситься відповідна ухвала.
При прийнятті ж заяви до розгляду за результатами перегляду судового рішення відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України приймаються:
1) рішення —у разі зміни або скасування рішення;
2) постанова —у разі зміни або скасування постанови;
3) ухвала —у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Однак, господарський суд Сумської області, прийнявши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду і фактично розглянувши її, не прийняв будь-якого з рішень, передбачених ст. 114 Господарського процесуального кодексу України (не скасував і не залишив без змін рішення господарського суду), обмежившись зазначенням у резолютивній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Ворскла" про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.
Крім того, обґрунтувавши висновок про пропуск ТОВ "Ворскла" строку, встановленого ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, посиланням на збіг цього строку з дня прийняття Тростянецьким районним судом Сумської області рішення від 22.11.2002 р., господарський суд не надав належної оцінки доводам відповідача в особі його виконавчого органу —директора Шкабари В.П. щодо часу його обізнаності зі змістом зазначеного рішення, а також не врахував тієї обставини, що ТОВ "Ворскла" не було учасником судового процесу при розгляді цивільної справи Тростянецьким райсудом Сумської області у 2002 р.
Відповідно до ст. 110 Цивільно-процесуального кодексу України та ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Однак, господарським судом не взято до уваги норми ст. 97 Цивільного кодексу України, згідно з якими управління товариством здійснюють його органи, а органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вищезазначених норм закону і статуту ТОВ "Ворскла", зареєстрованого Тростянецькою районною державною адміністрацією 14.02.2002 р., засновник ТОВ "Ворскла" не є органом управління Товариством.
Таким чином, Іванцова А.І. приймала участь при розгляді цивільної справи Тростянецьким районним судом Сумської області у листопаді 2002 р. як представник фізичних осіб–пайовиків КСП "Тростянецьке", а не як орган ТОВ "Ворскла", у зв'язку з чим висновки господарського суду про те, що відповідачу у даній справі (юридичній особі —ТОВ "Ворскла") було відомо про обставини, встановлені в рішенні Тростянецького районного суду Сумської області від 22.11.2002 р., ще з 2002 р., не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, з врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст.ст. 112—114 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду Сумської області від 23.02.2006 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р. у справі №4508-9/375 підлягають скасуванню, а справа —передачі на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові та забезпечити правильне застосування ст.ст. 112—114 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Ворскла", с.Мащанка Тростянецького району Сумської області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 23.02.2006 р. у справі №4508-9/375 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий О.Глос
Судді С.Бакуліна
Д.Кривда