АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 37 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі

ОСОБА_5

з участю:

позивача ОСОБА_6

представників позивачів ОСОБА_7,ОСОБА_8

відповідачки ОСОБА_9

представника відповідачки ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_11 до ОСОБА_12, ОСОБА_9, треті особи: Драбівська державна нотаріальна контора, Шрамківська селищна рада про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору дарування, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_11 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_12, ОСОБА_9, треті особи: Драбівська державна нотаріальна контора, Шрамківська селищна рада про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом на ім.’я ОСОБА_13 від 6 травня 2008 року після померлого ОСОБА_14, про визнання недійсним договору дарування будинку та надвірних будівель, які знаходяться в с.Шрамківка Драбівського району Черкаської області по вулиці Щорса, 21, вчинений 13 серпня 2008 року від імені ОСОБА_13 на користь ОСОБА_9, встановити факти прийняття позивачами спадщини, яка залишилася після смерті 8 травня 2003 року ОСОБА_14, а саме на будиноволодіння №21 по вулиці Щорса, 21 в с.Шрамківка Драбівського району Черкаської області та визнати за кожним із позивачів право власності на ? частину зазначеного будинковолодіння.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що в квітні 2009 року їм стало відомо про заповіт, відповідно до якого їхній дід ОСОБА_14, який помер в 2003 році заповів належний йому на праві власності житловий будинок по вулиці Щорса, 21 в с.Шрамківка Драбівського району Черкаської області. Позивачі вважають, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_14 так як постійно влітку їздили і доглядали за спірним будинковолодінням, проводили в ньому ремонт та оплачували комунальні послуги. Про існування заповіту їм до квітня 2009 року не було відомо, оскільки спадкова справа була заведена за заявою ОСОБА_12 в 2005 році. При цьому даних про заповіт у державному реєстрі не було. ОСОБА_12, яка доводиться їм бабою, в квітні 2008 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння, а пізніше подарувала його своїй дочці ОСОБА_9 Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили задовольнити позов, оскільки вважають, що відповідачка ОСОБА_12 порушила їх право, так як знала про існування заповіту, однак при отриманні свідоцтва про спадщину за законом не попередила про це нотаріуса, тобто приховала факт наявності інших спадкоємців.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року в задоволені позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_11, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушують питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Суд установив, що ОСОБА_14 за свого життя 26 лютого 1992 року склав заповіт відповідно до якого належне йому будинковолодіння по вулиці Щорса,21 у смт Шрамківка Драбівського району Черкаської області заповів позивачам ОСОБА_15 та ОСОБА_6 у рівних долях.

Про цей заповіт позивачам було відомо з 1998 року.

8 травня 2003 року ОСОБА_14 помер, однак позивачі в установленому законом порядку спадщину не прийняли.

Відповідачка ОСОБА_12 після смерті чоловіка ОСОБА_14 в установленому законом порядку прийняла спадщину та 16 грудня 2005 року в нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до якого стала власником спірного будинковолодіння.

Відповідно до договору дарування від 13 серпня 2008 року це будинковолодіння ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_9

Питання прийняття позивачами спадщини розглядалося при розгляді справи за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_11 до ОСОБА_12, треті особи Драбівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_9 про визначення додаткового строку прийняття спадщини і рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року позивачам у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки позивачі пропустили строк прийняття спадщини і рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року їм у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини відмовлено, то суд за вказаних вище обставин прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

З огляду на це колегія суддів судової палати вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх.

У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і на дають підстав для її задоволення, оскільки носять суб'єктивний характер та грунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_11 відхилити, а рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :