ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 липня 2006 р.

№ 17/406

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши              касаційну   скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вугільник” на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 17.02.2006р.

у  справі                       №17/406 господарського суду Луганської області

за позовом                   Закритого акціонерного товариства

“Троїцьке ремонтно-технічне підприємство”

до відповідача            Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вугільник”                                                 

про                                стягнення 21 512грн.

за участю представників:

ЗАТ “Троїцьке ремонтно-технічне підприємство” –не з’явилися;

СТОВ “Вугільник” –Костенко Г.В.;

ВДВС Троїцького районного управління юстиції Луганської області –не з’явилися

в с т а н о в и л а :

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2004р., яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2005р., задоволено позов Закритого акціонерного товариства “Троїцьке ремонтно-технічне підприємство” та постановлено стягнути на його користь з відповідача –Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вугільник” 21 512грн. заборгованості, 215,12грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв’язку з оплатою позову державним митом, 118грн. в рахунок витрат на сплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (т.2 а.с.63, 107-109).

На виконання рішення суду 20.12.2004р. видано наказ (т.1 а.с.66).

12.01.2006р. до господарського суду Луганської області надійшла скарга СТОВ “Вугільник” на дії ВДВС Троїцького районного управління юстиції Луганської області під час виконання рішення у даній справі. У поданій скарзі СТОВ “Вугільник” просить:

-          визнати незаконною постанову ВДВС Троїцького РУЮ Луганської області від 25.12.2004р. щодо відкриття виконавчого провадження;

-          визнати незаконними дії органу Державної виконавчої служби щодо проведення виконавчих дії на території СТОВ “Вугільник”, у т.ч. щодо проникнення в ангар, опису та арешту майна, проведенню оцінки;

-          зобов’язати ВДВС Троїцького РУЮ Луганської області скасувати постанову від 25.12.2004р., звільнити з-під арешту та повернути трактор МТЗ-80 державний номер 0409 ВЖ (т.2 а.с.110-112).

Також, відповідачем подано клопотання про відновлення строку, встановленого для подання відповідної скарги (т.2  а.с.123-124).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.02.2006р. у задоволенні поданої скарги відмовлено (т.2 а.с.151).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що строк, встановлений для оскарження дій органу Державної виконавчої служби, пропущено і підстави пропуску встановленого строку не є поважними.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006р. ухвала господарського суду Луганської області від  17.02.2006р. залишена без змін (т.3 а.с.59-61).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, СТОВ “Вугільник” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а скаргу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами обох інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як встановлено судами, скарга на дії органу Державної виконавчої служби подана відповідачем з порушенням встановленого вищевказаної нормою строку. При цьому, СТОВ “Вугільник” подано клопотання про відновлення строку, встановленого ст.1212 ГПК України для подання скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Між тим, причини пропуску встановленого строку не визнані судом поважними і відповідне клопотання відхилено, оскільки звернення з відповідною скаргою з порушенням встановленої підвідомчості та порядку подання не є підставною для відновлення пропущеного строку. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідний строк скаржником було пропущено ще до звернення зі скаргою до Троїцького районного суду Луганської області. Також судами встановлено, що оскаржувана постанова органу Державної виконавчої служби направлена  СТОВ “Вугільник”, а про проведення виконавчих дій скаржник був сповіщений під час їх проведення.

В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що причини пропуску встановленого строку не є поважними, суди, з урахуванням ст.53 ГПК України, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про його відновлення та відмовили у задоволення поданої скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111   ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006р.  залишити без змін, а  касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вугільник” –без задоволення.

         Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

           Судді                                                                                Васищак І.М.

                                                                                                      Палій В.М.