Справа № 1-23/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2009 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого - судді Волкової Н.Я.

з секретарем Кириленко LB.

за участю прокурорів Терещенко І.Ю., Кордиш І.Г.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого , раніше судимого: 15.08.2003 р. - ст. ст. 185, ч.2, 185, ч.3, 70, 75 КК України - 3 р.п/в з іспит на 1 р. 6 міс; 22.07.2004 р. - 15, 185, ч.3, 71 КК України - 3 р. 1 міс. п/в , проживаючого в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289, ч.3 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року

народження, уродженця м. Малин Житомирської області ,

громадянина України, неодруженого, з неповною

середньою освітою,  непрацюючого ,

невійськовозобов'язаного , раніше не судимого ,

проживаючого в АДРЕСА_2 без реєстрації,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289, ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2008 року близько 16 години ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , знаходячись на вул. Соборній м. Малин Житомирської області орендували як таксі автомобіль "Форд-Оріон" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням потерпілого ОСОБА_5 для здійснення поїздки до с. Жовтневе Малинського району разом зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, в якому ОСОБА_4 зайняв переднє сидіння пасажира поряд з сидінням водія, а ОСОБА_3 - заднє сидіння пасажира за сидінням водія . Прибувши до вищевказаного населеного пункту, ОСОБА_3 та

2

ОСОБА_4 вийшли з салону автомобіля разом зі свідками , які закінчили поїздку і попрямували до місць свого проживання . В цей час ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 заволодіти автомобілем потерпілого з метою здійснення на ньому самостійної поїздки, на що ОСОБА_3 погодився . В той же час та в тому ж місці вони усно домовились про вчинення спільних дій з метою фізичного усунення потерпілого від керування та володіння транспортним засобом .

Згідно вказаної домовленості ОСОБА_3 , знаходячись в автомобілі на задньому сидінні пасажира за сидінням водія , при прибутті у визначений ними кінцевий пункт поїздки повинен був вчинити дії зручним та доступним для нього способом , спрямовані на позбавлення ОСОБА_5 можливості керувати транспортним засобом та чинити опір ОСОБА_4 аж до втрати ним свідомості , який , згідно домовленості, повинен був наносити ОСОБА_5 удари з метою фізичного усунення того з салону автомобіля та заволодіння останнім.

Зайнявши попередні місця в салоні автомобіля, підсудні повідомили потерпілому про бажання продовжити поїздку до с. Мала Зубівщина Коростенського району та, отримавши його згоду , прослідували на автомобілі до автобусної зупинки вказаного населеного пункту , яка знаходиться на 141 км автодороги Київ-Ковель.

З метою реалізації домовленості ОСОБА_3 заздалегідь витягнув з свого взуття шнурок для застосування його при вчиненні дій , спрямованих на фізичне утримування потерпілого в положенні , в якому він не зможе вчиняти активних дій та чинити опір діям ОСОБА_4 .

В момент зупинки ОСОБА_5 автомобіля ОСОБА_3 накинув на його шию спереду шнурок та з достатньою силою почав тягнути його назад на себе , утримуючи таким чином ОСОБА_5 та позбавляючи його можливості чинити опір насильницьким діям як з його боку , так і з боку ОСОБА_4, який в той же час згідно попередньої домовленості з ОСОБА_3 почав наносити потерпілому ОСОБА_5 з достатньою силою удари кулаками рук в область голови з метою фізичного усунення його з салону автомобіля .

ОСОБА_5 завдяки тому, що перехопив пальцями правої руки накинутий на його шию ОСОБА_3 шнурок та чинячи опір намаганням того здушити його шию до ступеню, що позбавив би його можливості дихати та залишатись в свідомості , завдяки докладеним фізичним зусиллям спромігся відкрити двері автомобілю та , вхопившись за його передню стійку, вивільнитись з зашморгу і залишити салон автомобіля.

В цей час ОСОБА_3 знаходився в салоні автомобіля на попередньому місці , а ОСОБА_4 перемістився в ньому з місця пасажира на місце водія та розпочав рух в напрямку міста Коростеня , керуючи автомобілем в якості водія

В результаті застосованого до потерпілого ОСОБА_5 фізичного насильства останній отримав легкі тілесні ушкодження , що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я .

Підсудні вину в пред'явленому обвинуваченні визнали частково, заперечивши , що під час вчинення інкримінованих їм дій знаходились в стані алкогольного сп'яніння , попередньо домовились між собою про заволодіння автомобілем та застосували насильство, яке було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

3

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 показав, що в той день в стані сп'яніння не перебував, разом з ОСОБА_4 та свідками на таксі їхав з м. Малин . В с. Жовтневе свідки вийшли, а вони з ОСОБА_4 поїхали далі до с. М. Зубівщина. Про заволодіння автомобілем не домовлялись . Коли під'їхали до зупинки та зупинились , то він витягнув з кишені шнурок та накинув його на шию потерпілому. Шнурок не натягував , а лише тримав його . В цей час ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 приблизно чотири удари , він відпустив шнурок і потерпілий втік. ОСОБА_4 пересів за кермо і вони поїхали в с. Ушомир, де в парку залишили автомобіль . Пояснення своїм діям не має , їх наслідки усвідомив лише після того, як автомобіль стали переслідувати працівники ДАІ.

Підсудний ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні, свої дії пояснити не зміг та показав , що почав наносити потерпілому удари після того, як побачив, що ОСОБА_3 накинув на його шию шнурок та наказав його бити. ОСОБА_3 відпустив удавку і потерпілий вискочив з автомобілю . Він пересів за кермо і вони поїхали .

Враховуючи характер вчинених підсудними дій , їх скоординованість і узгодженість в конкретних обставинах справи , суд критично ставиться до показань підсудних та невизнання ними обставин , які стали підставою для оцінки їх дій як вчинених за кваліфікуючих ознак , що суттєво погіршує їх становище та посилює можливу відповідальність , тому розцінює їх як намагання покращити своє становище , уникнути відповідальності за вчинене , оцінюючи їх в сукупності з дослідженими доказами , в тому числі і показаннями самих підсудних, що давались ними на досудовому слідстві і були дослідженні в судовому засіданні (а.с. 18-19, 33-34, 42-43, 46-47, 50-51, 70-71, 82-83, 122-123, 129-130).

Не зважаючи на часткове визнання підсудними своєї причетності до інкримінованого їм злочину, їх винність доводиться показаннями потерпілого, свідків, дослідженими письмовими та наявними речовими доказами .

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що займається перевезенням пасажирів в м. Малин. Підсудні та свідки здійснювали на його автомобілі поїздку до с. Жовтневе. Після домовленості про вартість поїздки п'ять пасажирів, серед яких були і підсудні, зайняли місця в салоні автомобіля і він повіз їх в зазначеному напрямку. Від пасажирів відчувався запах алкоголю. Через деякий час ОСОБА_4 повідомив, що в с. Жовтневе вийдуть троє, а він з ОСОБА_3 поїдуть далі. По прибутті до с. Жовтневе всі вийшли з салону , троє з них пішли в напрямку села , а підсудні знову сіли в салон , продовжили маршрут до с. Мала Зубівщина Коростенського району. Коли зупиняв автомобіль, ОСОБА_4 тримав в руці гроші і в цей час ОСОБА_3 ззаду накинув йому на шию шнурок, а ОСОБА_4 почав бити по голові, обличчю. Було нанесено більше десяти ударів. Він встиг вхопити правою рукою за шнурок і це його врятувало, бо не дав ОСОБА_3 можливості затягнути шнурок на шиї так , щоб він перекрив дихання. Йому вдалось відкрити двері , вхопитись за стійку та вискочити з автомобілю . Підсудні поїхали на автомобілі . В нього склалось враження, що організував ці дії ОСОБА_4. Зазначив, що лише те, що він чинив опір та вчасно вхопився рукою за удавку та відтягував її , допомогло йому врятувати життя. Свої показання під час досудового слідства потерпілий підтвердив під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події

4

злочину, під час якого демонстрував , яким чином ОСОБА_3 здушував його шию і яким чином йому вдалось вивільнитись (а.с. 108-110) . Наполягає на суворому покаранні.

Перебування підсудних в стані алкогольного сп'яніння підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими показаннями свідків ОСОБА_6 (а.с. 93), ОСОБА_7 (а.с. 94), які свідчать про вживання підсудними в день вчинення злочину алкогольних напоїв.

Рапорт уповноваженої особи Коростенського MB, протокол усної заяви про злочин підтверджують надходження від потерпілого повідомлення про заволодіння його транспортним засобом (а.с. 2, 3). Протоколом огляду (а.с. 4-8) зафіксовано місце злочину, яке в подальшому було вказано підсудними при проведенні з ними відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину як місце , де відбулось заволодіння транспортним засобом потерпілого, що підтверджується відповідними протоколами (а.с. 96-107).

В протоколі огляду місця виявлення транспортного засобу потерпілого (а.с. 13-17) зафіксовано виявлення та вилучення при його огляді слідів пальців рук, належність яких підсудному ОСОБА_3 встановлена під час проведення судово-дактилоскопічної експертизи та доводиться її висновком (а.с. 140-145).

Протоколами відтворення обстановки та обставин події закріплено відтворення підсудними фактичних обставин злочину на місці його вчинення , і їх об'єктивні дані співпадають з показаннями підсудних та потерпілого щодо обставин вчиненого злочину ( а.с. 96-107) .

Локалізація, механізм отримання, тяжкість виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень були встановлені в ході проведення судово-медичної експертизи та підтверджуються її висновком (а.с. 146-148).

Предмет злочинного посягання - автомобіль "Форд-Оріон" р.н.НОМЕР_1, та предмет, що використовувався при його вчиненні - шнурок, по справі визнано речовими доказами (а.с. 98, 92).

Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази суд дійшов висновку про винність підсудних в інкримінованому їм злочині та кваліфікує їх дії, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені за попередньою змовою групою осіб , поєднанні з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а ОСОБА_3 і повторно, за ст. 289, ч.3 КК України.

Наявність в діях підсудних такої кваліфікуючої ознаки як попередня змова групи осіб зроблено на підставі аналізу досліджених в судовому засіданні вищевказаних показань підсудних, що давались ними на досудовому слідстві , який дозволяє дійти висновку про те, що саме до початку вчинення активних дій, спрямованих на незаконне всупереч волі власника заволодіння транспортним засобом , підсудні узгодили свої дії, розподілили ролі і в подальшому діяли відповідно до спільного задуму, послідовно та синхронно виконуючи кожен свою частину домовленого .

Змова про заволодіння транспортним засобом потерпілого у підсудних виникла саме під час зупинки в районі с. Жовтневе Малинського району , під час якої вони , скориставшись ситуацією та залишившись вдвох , обговорили спрямовані для досягнення цієї мети дії , які в подальшому

5

ретельно реалізували (продовження поїздки, вибір місця зупинки , створення у водія уявлення про намір оплатити його послугу, узгодженість дій при застосуванні до потерпілого насильства). Дані досудового слідства про те , що такий намір в них виник ще задовго до початку поїздки , до уваги не приймаються , оскільки він не мав прямого відношення до транспортного засобу саме потерпілого ОСОБА_5 та його особи .

Про небезпечність застосованого підсудним ОСОБА_3 та попередньо узгодженого з підсудним ОСОБА_4 насильства свідчать застосований спосіб насильства (здушування шиї як життєво важливого та вразливого органу з достатньою силою прикладення) , застосований для його реалізації предмет, наділений властивостями , що об'єктивно можуть призвести до настання небезпечних для життя та здоров'я наслідків ( міцний шнурок-удавка ), взаємо розташування фізично розвинутого та фізично здорового нападника та обмеженого в рухах та можливості чинити опір потерпілого ( накид удавки ззаду на шию особи, яка знаходиться в сидячому положенні в умовах обмеженого простору, що унеможливлює вільне маневрування та зміну положення), присутність та активні дії іншого співучасника - ОСОБА_4, який , наносячи потерпілому удари в такий життєво важливий орган як голова одночасно з діями ОСОБА_3 , об'єктивно позбавляв потерпілого можливості самозахисту , причина уникнення настання небезпечних для життя та здоров'я наслідків ( швидка реакція потерпілого, його активні дії по самозахисту та самозбереженню).

Обставин , які пом'якшують та обтяжують покарання підсудних , не встановлено .

Підсудний ОСОБА_3 молодого віку, проживає в родині матері , працездатний, на спеціалізованих обліках не перебуває по місцю проживання характеризується посередньо , двічі притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не погашені, приніс потерпілому вибачення .

Підсудний ОСОБА_4 молодого віку, по місцю проживання не зареєстрований, проживає з матір'ю , працездатний, на спеціалізованих обліках не перебуває , по місцю проживання характеризується позитивно, по місцю навчання - посередньо , до кримінальної відповідальності притягується вперше, приніс потерпілому вибачення .

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особи підсудних, особисту роль кожного співучасника, їх відношення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин , позицію потерпілого суд вважає, що їх виправлення без ізоляції від суспільства не можливо , тому обирає підсудним вид та розмір покарання в межах санкції частини статті закону , який передбачає відповідальність за вчинений злочин, оскільки підсудними вчинено особливо тяжкий злочин , обтяжений рядом кваліфікуючих ознак, примирення з потерпілим не досягнуто , що буде справедливим, співмірним вчиненому , достатнім та необхідним для попередження вчинення ними нових злочинів.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до ст. 81 КПК України , судові витрати стягуються з підсудних в дольовому порядку . Цивільний позов не заявлено .

6

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289, ч.3 КК України, і призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі без конфіскації майна .

Строк відбування покарання рахувати з 11 лютого 2008 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній

- взяття під варту .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289, ч.3 КК України, і призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі без конфіскації майна .

Строк відбування покарання рахувати з 11 лютого 2008 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній

- взяття під варту .

Речовий доказ автомобіль Форд-Оріон НОМЕР_1 залишити у ОСОБА_5 , речові докази які зберігаються в камері схову речових доказів Коростенського MB УМВС України в Житомирській області на підставі квитанції №000233 від 03.04.2008 року, а саме: куртку - повернути ОСОБА_4, 2 шнурки чорного кольору - знищити

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 785 (сімсот вісімдесят п'ять ) гривень 10 копійок судових витрат за проведення експертиз а користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення , а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано .