АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-01601, м. Київ-601, вул. Вол оди мирська, 15
Справа № 22к-2 819/2007
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2007 м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі
головуючої судді ДербенцевоїТ за касаційною скаргою Гребьонкіної Людмили Максимів.П., суддів Антоненко Н.О., Панченка М. М. , Шахової О.В., Білич І.М. ,
розглянувши в судовому засіданні справуни на рішення Апеляційного суду Донецької області від ЗО вересня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької залізниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановила:
23.09.2004 ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, яким просила поновити її на роботі в' вагонному депо Донецької залізниці на посаді провідника пасажирських вагонів та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 200 грн витрат на правову допомогу.
В обгрунтування своїх вимог зазначала, що наказом №830/ос від 06.09.2004 звільнена з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин з 22 липня 2004 року незаконно, оскільки 22 липня 2004 року вона незаконно була недопущена до роботи провідника причіпного вагону поїзда «Донецьк-Солотвино». Лише 25 серпня вона отримала письмову відповідь на своє звернення від 23.07.2004 про те, що усунена від роботи на підставі рішення оперативної наради від 20.07.2004 за допущені нею порушення п. 2.4. Інструкції провідника пасажирських вагонів, а також про те, що на вимогу СБУ її перезакріплено на інший маршрут Донецьк-Львів, де працювати вона відмовилась.
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 20 травня 2005 року ОСОБА_1. була поновлена на роботі у вагонному депо Донецької залізниці на посаді провідника пасажирських вагонів, з Донецької залізниці на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7137, 53 грн та 200 грн за послуги адвоката; з начальника вагонного депо Донецьк Донецької залізниці ОСОБА_2 на користь Донецької залізниці стягнуто в порядку регресу матеріальну шкоду в сумі 7137, 53 грн; в частині стягнення заробітної плати за місяць в розмірі 844, 19 грн рішення допущено до негайного виконання.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 30.09.2005 рішення суду першої інстанції по даній справі скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
В касаційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Апеляційного суду Донецької області від 30.09.2005 та залишити в силі рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 20 травня 2005 року. Посилається на невідповідність висновків апеляційного суду встановленим обставинам справи.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1. , суд апеляційної інстанції виходив з того, що 22.07.2004 відбулося переміщення позивачки на тому ж підприємстві на інше робоче місце на тій же посаді, що відповідно до ч.2 ст. 32 КЗпП України не потребує згоди працівника та повідомлення його про це за два місяці. Оскільки фактично ОСОБА_1. категорично відмовилася працювати на тій же посаді в іншому поїзді і до роботи не приступила, починаючи з 22 липня 2004 року на роботу для виконання своїх трудових обов'язків не з'являлася, суд дійшов висновку, що відповідач обгрунтовано звільнив її за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Проте, зазначений висновок апеляційного суду є помилковим і спростовується встановленими судом фактами, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що ОСОБА_1. з 01.09.1971 року працювала на Донецькій залізниці, з 02.06.1972 - провідником пасажирських вагонів (ас12). Відповідно до протоколу загально деповської комісії від 14.04.2004 на підставі п.1.6 Інструкції провідника пасажирських вагонів постановлено закріпити на період з 16.04.2004 по 14.10.2004 ОСОБА_1 на причіпний вагон поїзда Донецьк-Солотвино (ас 110-111).
Оперативною нарадою від 20.07.2004, проведеною за рапортом начальника пасажирського поїзда ОСОБА_3., встановлено, що 10.07.2004 після прибуття на станцію Донецьк поїзда Львів-Донецьк на вимогу працівників СБУ був оглянутий вагон №26, який обслуговувала провідник ОСОБА_1. ; в цьому вагоні було виявлено сторонню особу та в котельному відділенні в топці котла - невідомий предмет, загорнутий в чорний пакет, вилучений працівниками СБУ. Оперативна нарада постановила за порушення посадових обов'язків, а саме за порушення п.2.4 Інструкції провідника пасажирських вагонів провідника ОСОБА_1 направити на позачергову здачу екзаменів в комісію вагонного депо Донецьк (ас 122).
На виконання рішення оперативної наради наказом №1249 від 23.07.2004 ОСОБА_1. за порушення посадових обов'язків та п. 2.4 Інструкції провідника пасажирських вагонів направлена на позачергову здачу екзаменів в комісію вагонного депо Донецьк. Будь-яких даних про переміщення позивачки на інше робоче місце з 22.07.2004 в матеріалах справи немає.
Наказом Начальника вагонного депо Донецьк №1330 від 02.08.2004 проведено перезакріплення провідників причіпних вагонів на період з 16.04.2004 по 14.10.2004, зокрема, ОСОБА_1 перезакріплено на поїзд №21/22 Донецьк-Львів в бригаду ОСОБА_4. (ас92). Пунктом 5 зазначеного наказу такі зміни введено в дію з 10.08.2004.
Судами встановлено і підтверджено особами, що брали участь у розгляді справи, що 22.07.2004 ОСОБА_1. прийшла на роботу, розписалась у книзі явки провідників у рейс, ознайомилась з графіком роботи, одержала маршрут №180 провідника вагону, проте приступити до виконання своїх трудових обов'язків не змогла з незалежних від неї причин - адже у вагоні на її робочому місці працювала інший провідник.
З огляду на викладене поза увагою суду залишився той факт, що з 22 липня ОСОБА_1. була недопущена до виконання своїх трудових обов'язків з порушенням закону та встановленого порядку, а саме без відповідного наказу та з порушенням п.1.3 наказу № 40 Ц від 10.03.1994 «Про введення в дію «Особливостей регулювання робочого часу та часу відпочинку окремих категорій працівників, безпосередньо пов'язаних із забезпеченням безпеки руху поїздів та обслуговуванням пасажирів на залізничному транспорті та метрополітенах», відповідно до якого про зміну графіку змінності працівник має бути повідомлений власником не пізніше ніж за три дні до початку його дії.
З урахуванням викладеного підстав вважати, що з 22.07.2004 по 10.08.2004 ОСОБА_1. без поважних причин була відсутня на роботі, тобто здійснила прогул, - у апеляційного суду не було.
За таких обставин рішення Апеляційного суду Донецької області по даній справі підлягає скасуванню, адже висновки суду, викладені в цьому рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. у повному обсязі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що фактично переміщення позивачки відбулося з 10.08.2004 - відповідно до наказу №1330 від 02.08.2004. Причини відсутності на роботі ОСОБА_1. у період після
10.08.2004 і чи була вона ознайомлена з наказом №1330 у встановленому законом порядку, судом не з'ясовувалось.
4 За таких обставин передчасним є висновок суду про задоволення позову ОСОБА_1. у повному обсязі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2004 по 20.05.2004.
Вирішуючи у відповідності до вимог ст. 237 КЗпП України питання про покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні працівника, суд першої інстанції стягнув з начальника вагонного депо Донецьк Донецької залізниці ОСОБА_2 на користь Донецької залізниці матеріальну шкоду у розмірі 7137, 53 грн, проте зазначена особа не була притягнута до участі у справі.
З огляду на викладене рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 20 травня 2005 poкy ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ним вирішені права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, а тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, перевіривши законність і обгрунтованість судових рішень у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, а також доводів касаційної скарги, дійшла висновку про скасування рішення апеляційного суду Донецької області від 30.09.2004 та рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 20 травня 2005 року з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ», ст. ст. 336, 338, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
і Рішення апеляційного суду Донецької області від 30.09.2004 та рішення Ясинуватського
міськрайонного суду від 20 травня 2005 року скасувати з передачею справи на новий судовий
розгляд до Ясинуватського райсуду Донецької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.