Судове рішення #4269425

                                                                                                                Суддя першої інстанції – Шальєва В.А.

                                                                                                                Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

УХВАЛА

Іменем України

11  лютого 2009 року                                                                                 справа № 2-а-14172/08/0570    

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                  Білак С.В.


 

при секретарі судового засідання 

Безруковій В.М. 

за участю представників:   

від позивача:не з’явився  

від відповідача:

 

від третьої особи:Самойленко Ю.Б. – довіреність від 10.02.09р.

Антощук О.С. – довіреність від 08.01.09р.

не з’явився  

  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції              м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду 

від

по адміністративній справі05 листопада 2008 року   

№ 2-а-14172/08(суддя Шальєва В.А.)

  

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Електропобутприлад»

 

до

 

 

третя особа 

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції              м. Маріуполя

 

Приватне підприємство «Хронос-Плюс»

 

про

 

 визнання нечинним податкового повідомлення –

рішення,-                         

 

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року по справі № 2-а-14172/08 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Електропобутприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, внаслідок чого визнане протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000792342/0, прийняте  Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцію м. Маріуполя від 16.05.2008року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Електропобутприлад» податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 199574 грн.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представники позивача, третьої особи у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

 Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р., за результатами якої складений акт від 25.04.08р. № 1101/23-2/14312447 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.08р. № 0000792342/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 199574 грн., у тому числі основний платіж 166312 грн., штрафні (фінансові) санкції – 33262 грн. Штрафні санкції застосовані згідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення   п.п. 4.1.6, п.4.1 ст.4   Закону   України «Про оподаткування  прибутку підприємств»  №334/94-ВР  від  28.12.94р. із змінами та доповненнями не включено до складу валових доходів суму заборгованості по сплаті за векселя, надані ТОВ «Геліос», яке було ліквідоване, у розмірі   665 247,22 грн. як фінансову допомогу.

Актом перевірки встановлено, що згідно договорів № 45 від 28.12.1998 р., № 63 від 10.03.1999 р., № 8/149 від 24.07.2000 р.,  № 11/261 від 07.07.1999 р., № 9 від 23.03.1999 р., № 10 від № 2/105 від 14.03.2000р., № 50 від 10.07.2000р. ТОВ «Геліос» надало послуги на суму 103043,36гр. та втілення програмного забезпечення на суму 301921,4гр. Згідно акту звірки взаєморозрахунків між вказаними підприємствами від 31.12.2000р. сума заборгованості позивача перед ТОВ «Геліос» складає 1228606,47грн. з ПДВ.

Ухвалою арбітражного суду Донецької області від 12.12.2000р. затверджена мирова угода між кредиторами та ВАТ «Електропобутприлад», провадження в справі про банкрутство позивача закрите. Згідно до п.8 Мирової угоди від 23.10.2000р.ТОВ «Геліос» є кредитором позивача на суму 1320000грн.

За вексельною угодою від 02.07.2004р. №1 та актом прийому - передачі векселів від 08.07.2004р. позивачем на суму заборгованості було передано ГОВ «Геліос» прості векселі на суму                       1218 115,22грн.   з   терміном погашення по пред'явленню до 23.10.2006р.          

ТОВ «Геліос»  22.09.2005р. було ліквідовано без правонаступника.

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

За приписами наведеної норми у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу  за  векселем.

Таким чином, при видачі позивачем векселів ТОВ «Геліос» було припинено грошове зобов'язання щодо платежу за  договорами та виникли грошові зобов'язання щодо платежу  за  векселем.

Згідно ст. 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевської конвенції 1930 року, яка є частиною національного законодавства відповідно до Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42) тощо.

Відповідно до ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Стаття 13 Уніфікованого закону визначає, що індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

За приписами ст.  16   Уніфікованого   закону   власник   переказного   векселя важається   його   законним   держателем,   якщо   його   право   на   вексель   базується   на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

З  матеріалів справи вбачається, що прості векселі № 643341850496, № 643341850497,                     № 643341850498, № 643341850499, № 643341850500, № 643341850591, кожен  на суму 99749,60 грн.                № 643341850592 на суму 99749,62грн. ТОВ «Геліос» були передані ПП «Хронос-плюс» шляхом вчинення передаточного напису, і який є законним їх держателем в силу вимог ст.16 Уніфікованого закону.

Стаття 70 Уніфікованого закону встановлює, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають    з    переказного    векселя,    погашаються    із    закінченням    трьох    років,    які

обчислюються від дати настання строку платежу.

Згідно до ст.13 Закону України «Про обіг векселів в Україні» до  тексту  векселя  можуть  вноситися зміни за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів «відповідно до змін» із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

У разі зміни строку платежу за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно до наведених вимог за векселями було змінено строк платежу до 23.10.2008 року, 23.01.2009 року, 23.03.2009 року, 25.05.2009 року, 23.07.2009 року, 23.09.2009 року відповідно.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств», на порушення вимог якої наполягає відповідач, встановлено, що до складу валового доходу включаються, у тому числі, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

За приписами п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 наведеного Закону до безповоротної фінансової допомоги належить також сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що сума кредиторської заборгованості 665247,22грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, а тому податковим органом безпідставно було включено цю суму до складу валового доходу позивача та донараховано податок на прибуток.

На підставі вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року по справі № 2-а-14172/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року по справі № 2-а-14172/08  - залишити без змін.

                        Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 лютого 2009року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 13 лютого 2009року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

 

Головуючий:                                                                                                             Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                          Білак С.В.

                                                                                                                                      Сухарьк М.Г.

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація