Справа №2-1500/08р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2008 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Педченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Міськрембуд №2” про поновлення на роботі та оплату часу вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
19 березня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Міськрембуд №2” про поновлення на роботі та оплату часу вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, в якому зазначав, що він працював на посаді столяра 4 розряду в управлінні “Міськрембуд №2” на підставі наказу №66-к від 14.12.2007 року. Звільнений за прогул згідно п.4 ст.40 КЗпП України наказом №5-к від 18.02.2008 року. Власне звільнення вважає незаконним, так як не був складений “Акт відсутності працівника на роботі”, а також була порушена вимога п.1 ст.149 КЗпП України, а саме власник або уповноважений ним орган не зажадав від нього письмового пояснення. Від 18.02.2008 року він не працює, так як хворів на грип та був на лікарняному з 18.02.2008 року по 22.02.2008 року. Потім в період з 23.02.2008 року по 15.032008 року знаходився на сесії. Просив суд визнати його звільнення незаконним. Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
9 червня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Міськрембуд №2” про уточнення позовних вимог. Просив суд визнати його звільнення незаконним та змінити в трудовій книжці формулювання п.4 ч.1 ст.40 на п.1 ст.39, так як на момент звільнення він знаходився на лікарняному.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав позовну заяву про відмову в виплаті за моральну шкоду та за час вимушеного прогулу. Просив суд не брати до уваги вимогу стосовно відшкодування моральної шкоди та прийняти його відмову від компенсації за час вимушеного прогулу. Просив суд змінити в трудовій книжці формулювання причини звільнення. Звільнити його за п.1 ст.39 КЗпП України.
Представник Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Міськрембуд №2” Мільгевська Я.В. з позовом не згодна. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Вважає, що звільнений позивач вірно за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, оскільки ним були допущені прогули.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Міськрембуд №2” ОСОБА_6, допитавши в якості свідків ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили факт не виходу позивача на роботу 15 та 18 лютого 2008 року, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом №66-к від 14.12.2007 року по Полтавському комунальному підрядному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні “Міськрембуд №2” був прийнятий на роботу на посаду столяра 4-го розряду з 17 грудня 2007 року з виробничо-преміальною системою оплати праці, з графіком роботи з 8.00 до 17.00 (а.с.15).
Відповідно до Акту про відсутність на робочому місці від 15.02.2008 року (а.с.16) встановлено, що 15.02.2008 року ОСОБА_1, столяр 4-го розряду ПК ПС РБУ “Міськрембуд№2” був відсутній на роботі на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 з 8 години до 12 години протягом робочого дня та з 13 години до 16 години 57 хвилин протягом робочого дня. Сам ОСОБА_1 свою відсутність на роботі не мотивував і ніяких пояснюючих документів не подав, у зв”язку з відсутністю. З даним актом ОСОБА_1 був ознайомлений 18.02.2008 року. Від підтвердження фактів, викладених у даному акті і його підписання ОСОБА_1, столяр 4-го розряду відмовився.
Згідно з Актом про відсутність на робочому місці від 18.02.2008 року (а.с.17) встановлено, що 18.02.2008 року ОСОБА_1, столяр 4-го розряду ПК ПС РБУ “Міськрембуд-2” був відсутній на роботі на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 з 8 години до 11 години 16 хвилин протягом робочого дня, всього за робочий день був відсутній на роботі 3 години 16 хвилин. Сам ОСОБА_1 з”явившись на території бази ПК ПС РБУ “Міськрембуд-2” об 11 годині 16 хвилин 18 лютого 2008 року свою відсутність на роботі мотивував наступними обставинами: у зв”язку з тим, що з 23.02.2008 року у нього починається сесія і для того, щоб отримати доступ до неї, йому необхідно розрахуватися з заборгованістю по деяких дисциплінах. Посилаючись на графік перескладань, ОСОБА_1 аргументував свою відсутність на робочому місці 15.02.2008 року з 8.00 до 16.57 год. та 18.02.2008 року з 8.00 до 11.16 год. необхідністю складання іспитів. Проте на підтвердження цього ніяких пояснюючих документів та довідок з місця навчання не подав. Від підтвердження фактів, викладених у даному акті і його підписання ОСОБА_1, столяр 4-го розряду відмовився.
Наказом №6 від 18.02.2008 року “Про прогули ОСОБА_1”(а.с.13) у зв”язку з тим, що столяр управління ОСОБА_1 15.02.2008 року з 8.00 до 17.00 та 18.02.2008 року з 8.00 до 11.00 був відсутній на роботі без поважних причин, дні 15.02.2008 року згідно Акту про відсутність на робочому місці від 15.02.2008 року та 18.02.2008 року відповідно до Акту про відсутність на робочому місці від 18.02.2008 року були визнані прогулами.
18 лютого 2008 року позивач звернувся з заявою до відповідача про звільнення його з роботи за власним бажанням з 18 лютого 2008 року (а.с.19).
Наказом №5-к від 18.02.2008 року “По особовому складу” ОСОБА_1, столяра 4-го розряду з 18 лютого 2008 року було звільнено за прогули без поважних причин, згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.14).
В судовому засіданні позивач просив суд змінити формулювання причини звільнення, оскільки він знаходився з 18 лютого 2008 року по 22 лютого 2008 року на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності.
В судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до листка непрацездатності, виданого Першою міською клінічною лікарнею Поліклінікою №1 з 18 лютого 2008 року по 22 лютого 2008 року дійсно знаходився на лікарняному з діагнозом ГРВІ, перебував на амбулаторному лікуванні (а.с.3). Стати до роботи йому необхідно було 23 лютого 2008 року.
Частиною 3 статті 40 КЗпП України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в зв”язку з тим, що позивач був тимчасово непрацездатним та знаходився на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності ОСОБА_1 від 18.02.2008 року, відповідач не мав права звільняти його за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Відповідно до вимог частини 3 статті 40 КЗпП України необхідно змінити формулювання причини звільнення позивача, а саме: “Звільнений з роботи згідно з ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням з 23 лютого 2008 року”.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.40 КЗпП України, ст.ст.4-14, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1.
Зобов”язати Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Міськрембуд №2” внести зміни в трудову книжку ОСОБА_1, а саме в запис №24: “Звільнений з роботи згідно з ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням з 23 лютого 2008 року”.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Т.В.Турченко