УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "17" січня 2007 р. Справа № 16/972-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Гансецького В.П.
при секретарі Байдала І.Г.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - підприємець, паспорт НОМЕР_1, ОСОБА_2- адвокат, свідоцтво НОМЕР_2
від відповідача Бондаренко С.П., дов.№ 41/2-8-4901
в судовому засіданні давав пояснення свідок ОСОБА_3
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м.Коростишів)
до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (м.Київ)
про скасування постанови та стягнення моральної шкоди в сумі 3400,00 грн.
Позивач звернувся з позовом про скасування постанови відповідача НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00грн. та стягнення з відповідача 3400,00грн. моральної шкоди.
Представники позивача позов підтримали з викладених в ньому підстав, зокрема зазначили, що позивач не здійснює перевезення пасажирів на регулярному маршруті "Коростишів-Житомир", не надає послуг з перевезення пасажирів по даному маршруту, а постійно підвозить на власному автомобілі з м.Коростишева до м.Житомира свою дружину та різних знайомих.
Відповідач у відзиві № 2383 від 08.08.06р., доповненні до відзиву № 3830 від 08.11.06р. на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечують, посилаючись, зокрема, на порушення позивачем Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції Закону України від 23.02.06р. № 3492-IV), а саме - ОСОБА_1 надає послуги по перевезенню пасажирів на маршруті "Коростишів-Житомир" без документів, передбачених ст.39 вказаного Закону, тобто без ліцензії, договору з органами влади, чи їх дозволу, паспорта маршруту, документа, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інших документів, передбачених законодавством. Крім того, відповідач вважає ОСОБА_1 автомобільним перевізником, а його транспортний засіб - автобусом. З викладених підстав просили у позові відмовити.
Заслухавши представників сторін, свідка Ходаківського Є.В, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2006 року на підставі завдання на перевірку НОМЕР_4, виданого на працівників відповідача -ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів автомобільним транспортом на відрізку дороги в с.Кмитів Коростишівського району, працівником відповідача ОСОБА_4 за допомогою інспектора ДАІ в с.Кмитів був зупинений та перевірений автомобіль під керуванням позивача - ОСОБА_1 "Форд-Транзіт" держномер НОМЕР_5.
За наслідками перевірки вказаного автомобіля працівником відповідача складено протокол про виявлене порушення законодавства про автомобільний транспорт НОМЕР_6 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1:"Здійснював перевезення пасажирів на регулярному маршруті "Коростишів-Житомир" без документів, передбачених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт". В салоні на момент перевірки знаходилось 13 пасажирів без водія" (а.с.16).
29 червня 2006 року керівником відповідача на підставі абз.2 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції Закону України від 23.02.06р. № 3492-IV)(далі Закон №3492-IV) винесено постанову НОМЕР_3 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700,00грн. (а.с.7).
Згідно зазначеної постанови, фінансові санкції до ОСОБА_1 застосовані у зв'язку з тим, що він 26.06.06р. здійснював перевезення пасажирів на регулярному маршруті "Коростишів-Житомир" без документів, передбачених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт". В салоні на момент перевірки знаходилось 13 пасажирів без водія (а.с.7).
Представником відповідача та свідком з боку відповідача - ОСОБА_3 зазначено, що позивач на момент перевірки його працівником відповідача 26.06.06р. в салоні свого автомобіля перевозив за плату (надавав послуги з перевезення) 13-ти пасажирів. Свідок ОСОБА_3 також пояснив, що бачив в автомобілі 14 стаціонарних, тобто постійних, посадочних місць.
Натомість свідками з боку позивача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначено, що ОСОБА_1 є їх знайомим і інколи безкоштовнох підвозить їх до м.Житомира.
Позивач та його дружина - свідок у справі ОСОБА_7пояснили, що вони часто їздять до м.Житомира по особистих справах і під час цих поїздок підвозять пасажирів, більшість з яких є їх знайомими. При цьому, якщо хтось за підвезення дає ОСОБА_1 гроші то він їх бере.
Подружжя ОСОБА_1,ОСОБА_7 також пояснили, що в салоні їх автомобіля знаходиться шість посадочних місць і три в передній частині автомобіля.
Зваживши у сукупності наявні у справі докази, пояснення представників сторін та свідків, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підставними, виходячи з наступного.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.60 Закону №3492-IV, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вказаних статей 39 та 48 Закону №3492-IV, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст.1 Закону №3492-IV, яка дає визначення термінів, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно тієї ж статті, послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. А регулярними пасажирськими перевезеннями вважається - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону №3492-IV, ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Виходячи з вказаного переліку та тверджень відповідача про діяльність ОСОБА_1, можна дійти висновку, що з вказаного переліку до ОСОБА_1 можна застосувати - надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, оскільки відповідач наполягає, що транспортний засіб позивача - "Форд-Транзіт" держномер НОМЕР_5 є автобусом.
Відповідно до вищезазначеної ст.1 Закону №3492-IV, автобус це - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно. Тобто, автобус, за визначенням, це транспортний засіб, в якому, як мінімум, повинно бути десять посадочних місць.
Матеріали справи свідчать про те, що автомобіль позивача на день складення протоколу (26.06.06р.) не підпадав під визначення "автобус" в розумінні Закону №3492-IV.
Так, згідно довідки відділу ДАІ УМВС в Житомирській області НОМЕР_7, автомобіль ОСОБА_1 тільки 23.09.06р. переобладнаний на автобус (а.с.57), про що видане відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 (а.с.62).
Але, навіть після цього автомобіль ОСОБА_1 не підпадає під визначення "автобус" в розумінні Закону №3492-IV, оскільки в зазначеному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу є запис "СП-8С не за маршрутами".
Згідно роз'яснення відділу ДАІ НОМЕР_9, вказаний автомобіль ОСОБА_1 не призначений для перевезення пасажирів на маршрутах (а.с.75).
А згідно спеціальних документів щодо конструкції транспортного засобу, наданих з ДАІ, вбачається, що вказаний автомобіль ОСОБА_1 призначений для перевезення 8 пасажирів та містить в собі 8 місць для сидіння (а.с.76-79).
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду документального доказу (фотографії, відеоз'йомка тощо), який би свідчив, що в автомобілі позивача під час його перевірки знаходилось більше місць, ніж передбачено конструкцією автомобіля.
З наданих відповідачем фотографій (а.с.56) вбачається саме та кількість місць, яка передбачена конструкцією автомобіля, але, в будь-якому випадку, не 14, як про це зазначено в протоколі НОМЕР_6 .
Згідно ст.16 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.93р. № 3353-ХІІ, водій транспортного засобу має право, зокрема, перевозити пасажирів.
Суд також враховує, що пояснення свідка з боку відповідача спростовуються поясненнями свідків з боку позивача та самим позивачем.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч Закону №3492-IV визначено автомобіль позивача як автобус і, як наслідок, безпідставно застосовано фінансові санкції до ОСОБА_1 як до автомобільного перевізника, який виконує регулярні пасажирські перевезення на регулярному маршруті.
Суд вважає, що відсутні правові та фактичні підстави стверджувати, що позивач - ОСОБА_1 здійснював цілеспрямоване перевезення пасажирів у вигляді підприємницької діяльності, а не періодичне підвезення "попутних" пасажирів, як звичайний власник автомобіля.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам діючого законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видає цей акт, та наявність, у зв'язку з прийняттям незаконного акту, порушень прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, організації (особи), якої стосується цей акт.
За таких обставин, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню частково - постанова про застосування фінансових санкційНОМЕР_3 виконуючого обов'язки начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області підлягає скасуванню.
В стягненні заявленої суми моральної шкоди суд відмовляє у зв'язку з наступним.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивач не навів будь-яких доказів, які б підтверджували заподіяння йому втрат немайнового характеру внаслідок душевних страждань або приниження честі, гідності чи ділової репутації у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача.
У зв'язку з тим, що господарським судом на протязі одного року скасовується вже третя постанова відповідача стосовно ОСОБА_1 (крім цієї справи ще у справах №16/1964"НМ", 16/251-НМ), то господарський суд вважає, що є всі підстави задовольнити клопотання представника позивача щодо винесення у справі окремої ухвали суду.
З Державного бюджету підлягає стягненню на користь позивача 03,40грн. судового збору з вимог немайнового характеру.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати постанову НОМЕР_3 виконуючого обов'язки начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області ОСОБА_4 (10014, м. Житомир, вул. Театральна, 17/20 ідентифікаційний код 33643540) про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00грн. до підприємця ОСОБА_1.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 12500, АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_11 - 03,40грн. судового збору з вимог немайнового характеру.
3. В решті позову відмовити.
Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гансецький В.П.
Дата виготовлення постанови в повному обсязі 18.01.07р.
Друк: 3 прим.
1 - у справу,
2,3 - сторонам.