Справа № 2-4/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року                                                   Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого –судді Стеценко В. А.,

при секретарі –при секретарі Кальченко О. В.,

з участю: представника позивачки –ОСОБА_1

представників відповідача –ОСОБА_2, ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом

ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Є.В.С»про стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів на відшкодування моральної шкоди;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно наказу № 8/1 від 1 квітня 2007 року її було прийнято на роботу в Фермерське господарство «Є.В.С.»продавцем торгівельного закладу «Супермаркет «Озеро»а 22 жовтня 2007 року вона звільнилась з займаної посади. Під час роботи вона отримувала заробітну плату не вчасно, оплата її праці в надурочний час не здійснювалася, відпустка залишилась не використаною, відповідач при звільненні не провів з нею остаточного розрахунку. Тому вона звернулася до суду та просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, доплату за виконання надурочних робіт, середній заробіток за весь час затримки розрахунку, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та кошти на відшкодування завданої моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка збільшила та уточнила розмір позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь 2 284,07 грн. заборгованості по заробітній платі за липень –жовтень 2007 року, 2 345,16 грн. доплати за виконання надурочних робіт, 37 363,65 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку починаючи з 22 жовтня 2007 р. по 29 листопада 2010 року; 311,74 грн. грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, 2 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

При цьому вона пояснила суду, що звернулася до фермерського господарства за працевлаштуванням з власної ініціативи, дізналася про умови праці від керівника господарства ОСОБА_2, який і контролював в подальшому виконання нею трудових обов»язків. Вона була ознайомлена з наказом про її прийняття на роботу, здала в товариство свою трудову книжку, яка в подальшому була їй повернута без внесення записів, підписала запропоновані їй текст договору підряду та інші документи, була ознайомлена з внутрішнім трудовим розпорядком, інструкцією про передачу змін і приступила до виконання своїх обов»язків а 22.10.07 року дізнавшись про те, що з її заробітної плати в повному обсязі стягується вартість недостачі товару, яка в 2007 році виникла в супермаркеті звільнилась з роботи.

Також вона пояснила суду, що під час влаштування на роботу не наполягала на укладенні саме трудового договору на умовах, передбачених КЗпП України і коли в квітні 2007 року їй відмовили вносити записи до трудової книжки та повернули цей документ на руки вона продовжила працювати в магазині, поскільки тривалий час перед цим не мала роботи і була згодна працювати без гарантій, які надаються трудовим законодавством.

Спочатку її робочі зміни починалися о 8 год. а закінчувалися о 8 год. наступного дня і продовжувалися 24 години, після чого вона 2 доби відпочивала. В подальшому часом передачі змін було визначена 9 година ранку. Наприкінці кожної зміни вона робила звіт ОСОБА_2, під час якого передавала виторгувані кошти і інформацію про проданий та завезений до магазину товар. Цей розпорядок роботи існував на час прийняття її на роботу і продовжувався до її звільнення.

Заробітна плата в господарстві повинна була виплачуватись 12 числа кожного місяця. Розмір заробітної плати визначався ОСОБА_2 на щомісячних зборах трудового клективу і кожного місяця був різним. Їй дозволялося протягом місяця брати додому товар з магазину і харчуватися в барі господарства. Вартість товару і харчування відраховувалася з її заробітної плати. Крім цього з зарплати відраховувалися штрафи, запроваджені ОСОБА_2 за запізнення на роботу, за запізнення на звіт та з інших підстав та кошти до визначеного ним фонду накопичення. У випадку виявлення недостачі товару ця недостача повинна була відшкодовуватись із заробітної плати продавця в трьохкратному розмірі.

Також позивачка підтвердила суду, що під час роботи брала в магазині товар в рахунок зарплати, проте в липні –жовтні 2007 року не отримувала нарахованих їй коштів, хоча і нагадувала керівництву господарства про необхідність їх виплати, що звільнилась не отримавши остаточного розрахунку а звернулася до суду з даним позовом після того, як ФГ «Є.В.С.»подало до суду позов про стягнення з неї вартості недостачі товару.

З наказом про прийняття її на роботу вона була ознайомлена а про наказ, яким було відмінено наказ № 8/1 та про наказ щодо припинення договору підряду дізналася під час розгляду позову в суді.

Звільняючись з роботи вона підписала акт про загальний заробіток, акт взаємних розрахунків, бланк якого не був заповнений до кінця, а чи підписувала відомість про отримання зарплати та інші документи не пам»ятає. При цьому з нею остаточного розрахунку проведено не було, хоча вона і нагадувала керівництву господарства про необхідність виплати їй заборгованості.

При цьому вона ствердила, що особисто підписувала позовну заяву, додатки до неї та заяви про зміну позовних вимог і подала її до суду в день реєстрації –05.02.10 року.

Представник позивачки в судовому засіданні послалась на те, що між сторонами мали місце трудові правовідносини, що позивачка, працюючи в супермаркеті підлягала внутрішньому трудовому розпорядку, внаслідок невиплати заробітної плати вона та її сім»я перебували в скрутному матеріальному становищі, що спричинило моральні переживання, привело до втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагало від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя та підтримала її вимоги в повному розмірі.

Представник відповідача ОСОБА_2С, в судовому засіданні позов не визнав, позивачку охарактеризував негативно, як особу, яка несумлінно виконувала свої обов»язки, порушувала виробничу дисципліну і суду повідомив, що є засновником ФГ «Є.В.С.» і згідно свого рішення від 01.06.06 року особисто займається в господарстві укладенням договорів з підрядчиками та особами, які надають йому послуги.

В кінці березня 2007 року до нього з метою працевлаштування звернулась позивачка і він запропонував їй укласти трудовий договір, подати в господарство трудову книжку і приступати до роботи, тобто виходити на зміну в торгівельний заклад «Супермаркет Озеро». Вранці 01.04.07 року було оформлено наказ № 8/1 про прийняття її на роботу продавцем, але в подальшому цей наказ за ініціативою адміністрації господарства було відмінено наказом № 8/2 і з позивачкою укладено угоду про надання послуг, яка в господарстві була найменована договором підряду. Такі договори госпо-дарство уклало із всіма продавцями зазначеного торгівельного закладу. Згідно таких угод продавці отримували не заробітну плату а щоденний розрахунок, виконували функції працівників, не внесених до штатного розкладу господарства, режим роботи вони обирали на власний розсуд та самостійно встановлювали собі графік виконання цих робіт. В кінці року з ними проводився остаточний розрахунок і оформлявся акт приймання виконаних послуг.

Він особисто склав інструкцію про передачу продавцями супермаркету робочих змін, контролював працю зазначених осіб, забезпечував дотримання ними виробничої дисципліни і на свій розсуд у випадку досягнення ними успіхів у роботі надавав їм премії, а у випадку порушення його вимог застосовував до них штрафні санкції. Кожного ранку, в кінці робочої зміни, термін якої складає 24 години продавці здають йому особисто добовий звіт про рух коштів і товаро-матеріальних цінностей, дізнаються про нараховані їм премії та штрафи і отримують розрахунок. В кінці кожного місяця в супермаркеті здійснюється інвентаризація товаро-матеріальних цінностей і у випадку їх недостачі згідно складеної ним інструкції продавці виплачують штраф в трьохкратному розмірі. Крім того, кожного місяця та в кінці року у фермерському господарстві збираються збори всіх працівників та осіб, які працюють на підставі цивільних договорів, де він робить аналіз роботи кожного з них та повідомляє розмір зароблених грошей.

Угода, укладена з позивачкою передбачала виконання роботи продавця та додаткових робіт (прибирання території, полив квітів та дерев і т.д.). Вказаний договір було названо договором підряду. Крім того, з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, ознайомлено з інструкцією про передачу змін, роз»яснено, об»єм її обов»язків, після чого вона приступила до їх виконання.

Проте, в кінці серпня - на початку вересня 2007 року в супермаркеті була виявлена значна недостача товару і позивачка дала згоду відпрацювати вартість нестачі але дізнавшись про те, що в жовтні 2007 року товариство звернулось до Лебединського МРВ УМВС з заявою про проведення перевірки 21 жовтня 2007 року вона припинила роботу, 22.10.07 року отримала розрахунок, підписала акти про загальний заробіток і про проведення розрахунку, відомість про отримання зарплати і звільнилась з роботи.

Накази № 8/1,8/2 та наказ 8/3 від 22.10.07 року, яким було припинено дію договору підряду не були внесені до книги наказів господарства а зберігалися в особовій справі позивачки, заведеній ОСОБА_2

Разом з тим, представник послався на недостаток досвіду і знань в пояснив, що саме з цих причин договір, на підставі якого позивачка працювала в господарстві названо договором підряду, а не договором про надання послуг, вона в текстах договорів найменована працівником а не виконавцем. Також він пояснив, що застосування норм КЗпП України в тексті позовної заяви, поданої господарством до суду з метою стягнення з продавців супермаркету недостачі було допущено внаслідок некомпетентності адвоката, який готував цей позов.

Також він послався на те, що факти підпису позивачкою актів про загальний заробіток і про проведення розрахунку та відомості про отримання зарплати та факти підпису позовної заяви і додатків до неї іншою особою підтверджуються висновком спеціаліста –почеркознавця, проведеним з ініціативи відповідача; що позивачкою не підтверджено правильності розрахунку суми стягуваних коштів; що представником позивачки на думку відповідача незаконно отримані документи, додані до позовної заяви (копії наказу, відомості та актів) та просив винести з цього приводу окрему ухвалу.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов також не визнав,

послався на те, що позивачка протягом 2007 –2009 р.р. не зверталася до господарства з вимогою виплати коштів а даючи покази під час розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом нестачі в супермаркеті підтвердила, що отримала в господарстві розрахунок і не має претензій з даного приводу.

З паспорта та картки (а.с. 7), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачкою є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

З наказу (а.с. 8, 90), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 01.04.07

року ОСОБА_4 було прийнято на роботу до ФГ «Є.В.С.»на посаду продавця об’єкту «Супермаркет»наказом № 8/1.

          З відомості (а.с. 9, 96), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що позивачці

за договором підряду нараховувалася і виплачувалася заробітна плата, загальна сума якої становить 4 375,15 грн. До складу цієї зарплати входять 550 грн., нарахованих у вигляді премій та 278,08 грн. нарахованих у вигляді доплат за виконання інших робіт.

З суми 4 375,15 грн. протягом 2007 року було вирахувано 1730 грн. за товар, придбаний в магазині, 15,46 грн. за харчування в господарстві, 310 грн. авансу, 500 грн. до фонду накопичення, 561,50 грн. штрафів, 306, 80 грн. на відшкодування недостачі а 795,18 грн. нараховано для отримання позивачкою на руки.

При цьому, протягом липня 2007 року позивачці було нараховано за виконання роботи 720,70 грн., протягом серпня нараховано за виконання роботи 829,02 грн., протягом вересня нараховано за виконання роботи 574,30 грн., протягом жовтня нараховано за виконання роботи 260,05 грн.

Всього позивачкою в закладі «Супермаркет озеро»було відпрацьовано 71 зміну по 24 години кожна: в березні 2007 року 1 зміна, в квітні 2007 року 10 змін, в травні 2007 року 13 змін, в червні 2007 року 10 змін, в липні 2007 року 9 змін, в серпні 2007 10 змін, у вересні 2007 року 11 змін, в жовтні 2007 року 7 змін.

          З акта (а.с. 10, 98), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 22 жовтня 2007 року було складено акт про те, що 13.09.07 року по торговому об’єкту «Супермаркет Озеро»була проведена інвентаризація товарно –матеріальних цінностей, під час якої виявлена недостача товару на суму 15003,47 грн., відповідно чого на позивачку накладено штраф в розмірі 500,00 грн. за порушення умов договору. В іншому сторони претензій одна до одної не мають, проте позивачка не згодна з сумою, вказаною в акті.

          З інструкції (а.с. 11, 94), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що в закладі «Супермаркет Озеро»зміни продовжувались 24 години без перерв, передавання зміни здійснювалось кожного дня о 8 год. і не повинно було займати проміжок часу менший ніж половину години, перед передачею зміни продавець повинна була з»явитися до адміністрації господарства і скласти звіт та передати виручку і поточні документи а після прийому зміни повна матеріальна відповідальність за недостачу матеріальних цінностей покладалася на особу яка прийняла зміну.

З позовної заяви (а.с. 45 - 48), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ФГ «Є.В.С.»зверталося з позовом до Лебединського райсуду про стягнення недостачі, виявленої у вересні 2007 року в супермаркеті господарства з продавця ОСОБА_4 Третіми особами позивач визначив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на КЗпП України і ЦК України.

          З листа (а.с. 59), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 в після звільнення з ФГ «Є.В.С.»28.02.08 року отримала статус безробітного, проте 29.03.08 року буля знята з обліку за невідвідування центру зайнятості.

          З акту (а.с. 85 - 87), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ФГ «Є.В.С.» є юридичною особою недержавної форми власності, розташоване в м. Лебедині по вул. Будильська –153, що 15.07.08 року КРВ в м. Лебедині і Лебединському районі була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ФГ «Є.В.С.», якою встановлено факт нестачі товару в магазині «Супермаркет»розміром 15 003,47 грн., яка склалася під час роботи продавців ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6

          З характеристики (а.с. 89), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що адміністрація ФГ «Є.В.С.»характеризує ОСОБА_4 з негативної сторони.

          З наказу (а.с. 91), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 01.04.07 року керівником відповідача було винесено наказ № 8/2, яким відмінено наказ № 8/1 про прийняття позивачки на роботу.

          З договору (а.с. 92-93), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 01.04.07

року між ОСОБА_4 та СФГ «Є.В.С.»було укладено договір підряду № 01/04-1-07,

згідно якого позивачка виконує роботу продавця ті іншу різну роботу необхідну для підприємства при цьому: щомісячно підраховується і узгоджується письмово або усно заробітна плата яка отримується як грошима так і товаром 12-го числа кожного місяця; якщо підрядчиком нанесена матеріальна шкода замовнику, то вона відшкодовується із зарплати підрядчика і на нього накладається штраф на розсуд замовника; щомісячно із заробітної плати підрядчика вилучається до 15% суми для формування «Фонду накопичення підрядчика»на випадок його форс-мажору; в кінці терміну роботи (календарного року) проводиться взаємозалік і підрядчику видається його «Фонд накопичення»; договір може бути пролонгованим.

          З договору (а.с. 95), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 01.04.07 року між СФГ «Є.В.С.»та ОСОБА_4 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність № 01-04-1-07 –МО, згідно якого позивачка несе повну відповідальність за збереження довірених їй матеріальних цінностей а адміністрація відповідача зобов»язалася створювати працівникові умови, необхідні для нормальної роботи з забезпеченням повної схоронності довірених йому матеріальних цінностей.

          З акту (а.с. 97), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що зароблена ОСОБА_4 сум а коштів за період роботи з 01.04.07 року по 21.10.07 року становить 4375,15 грн.

          З наказу (а.с. 99), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 22.10.07 року керівником відповідача було винесено наказ № 8/3 відповідно якого було припинено дію договору № 01/04-1-07 від 01.04.07 року з 22.10.07 року.

          З журналів (а.с. 100 –106, 119 -125), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 інструктажів з питань охорони праці в СФГ «Є.В.С.»не проходила.

          З журналу (а.с. 107 - 118), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що прізвище ОСОБА_4 відсутнє в журналі обліку та видачі трудових книжок працівників ФГ «Є.В.С.»

          З табелів (а.с. 126 - 138), досліджених в судовому засіданні вбачається, що в ФГ «Є.В.С.»робочий час позивачки разом з робочим часом працівників, внесених до штатного розпису не обліковувався.

          З відомостей (а.с. 138 –161), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачка разом із штатними працівниками ФГ «Є.В.С.»заробітної плати не отримувала.

          З постанови (а.с. 164 –165), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що в порушенні кримінальної справи за фактом розголошення даних досудового слідства представником позивачки ОСОБА_1 відмовлено.

          З рішень (а.с. 180 - 181), досліджених в судовому засіданні вбачається, що в ФГ «Є.В.С.»обов»язки по оформленню цивільно-правових угод покладені на засновника ОСОБА_2 а головним бухгалтером призначено ОСОБА_8

          З висновку спеціаліста (а.с. 207 - 216), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що підписи від імені ОСОБА_4 у договорі підряду № 01/04-1-07 від 01.04.2007 року; відомості на отримання заробітної плати працівника «База отдыха –ОСОБА_9»фермерського господарства «Е.В.С.»від 01.04.2007 року; акті про загальний заробіток по договору підряду від 22.10.2007 року; акті ФГ «Е.В.С.» про звільнення з роботи ОСОБА_4 від 22.10.2007 року згідно зразків, які надано на дослідження виконані ОСОБА_4

Підписи від імені ОСОБА_4 у позовній заяві про стягнення заборгованості про заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, середнього заробітку за час розрахунку та моральної шкоди до ФГ «Е.В.С.», ціна позову 31 250,27 грн.; додатку № 5 «Розрахунок суми доплати за виконання надурочних робіт», додатку № 6 «Розрахунок суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (станом на 05.02.10 р.)»; додатку № 7 «Розрахунок суми грошової компенсації за дні невикористаної відпустки згідно зразків, які надано на дослідження виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Ознак, які б вказували на виконання досліджуваних підписів від імені ОСОБА_4, у наданих на дослідження документах, під впливом збиваючих факторів (природних та штучних) не виявлено.

          З акту перевірки (а.с. 217 - 220), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що Територіальною державною інспекцією праці у Сумській області була проведена перевірка дотримання законодавства про працю, під час якої фактів порушення вимог ст. 116 КЗпП встановлено не було. З працівниками, які працюють на посадах, вказаних в штатному розписі укладені трудові договори в письмовій формі а з ОСОБА_4 укладено договір підряду, який має ознаки цивільно-правового договору про надання послуг. Факт наявності трудових відносин господарства з ОСОБА_4 може бути встановленим лише в судовому порядку.

          З протоколу (а.с. 231 –233), оголошеного і дослідженого в судовому засіданні вбачається, що допитана 04.12.07 року в якості свідка під час розслідування кримінальної справи ОСОБА_4 підтвердила те, що заробітну плату їм видавав особисто ОСОБА_2 а ї розмір становив щомісяця близько 700-800 грн.

          З протоколу (а.с. 234 –241), оголошеного і дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 06.07.10 року під час очної ставки з ОСОБА_2 ОСОБА_4 показала, що при звільненні підписала не повністю заповнений бланк акту взаємних розрахунків; що під час її роботи виникла недостача товару в магазині і вона мала намір відпрацювати частину боргу розміром 5 000 грн.; що не мала при звільненні претензій до господарства, проте останнє не виплатило їй близько 2 000 грн. заробітної плати.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд вважає, що між сторонами мають місце трудові правовідносини, позовні вимоги обгрунтовані і підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що позивачка в березні 2007 року звернулася до Фермерського господарства «Є.В.С.»за працевлаштуван- ням, домовилася про умови роботи, стала виконувати трудові функції продавця, ознайомившись 01.04.07 року з наказом № 8/1 про її прийняття на роботу, з внутрішнім трудовим розпорядком, інструкцією про передачу змін та підписавши запропоновані їй текст договору підряду, згідно з яким повинна була виконувати в господарстві роботу продавця і інші роботи та договір про повну матеріальну відповідальність.

Робочі зміни, протягом яких позивачка виконувала свої обов»язки тривали 24 години, після чого вона 2 доби мала право відпочивати, а також могла домовлятися з іншими продавцями і мінятися змінами. Наприкінці кожної зміни вона робила звіт ОСОБА_2, під час якого передавала виторгувані кошти і інформацію про проданий і отриманий товар. Цей розпорядок роботи існував на початок роботи позивачки і продовжувався під час її роботи. Всього позивачкою було відпрацьовано 71 зміна по 24 години кожна.

Датою виплати заробітної плати було визначено 12 число кожного місяця. Розмір заробітної плати визначався ОСОБА_2 щомісячно і кожного місяця був різним. Позивачці дозволялося протягом місяця брати додому товар з магазину і харчуватися в барі господарства. Вартість товару і харчування відраховувалася з її заробітної плати. Крім цього з зарплати відраховувалися штрафи, запроваджені ОСОБА_2 за запізнення на роботу, за запізнення на звіт та з інших підстав та кошти до визначеного ним фонду накопичення. У випадку виявлення недостачі товару вона згідно договору підряду повинна була відшкодовуватись із заробітної плати продавця в трьохкратному розмірі.

Протягом всього періоду своєї роботи позивачці нараховувалася заробітна плата, проте в липні –жовтні 2007 року вона не отримувала нарахованих їй коштів і звільнилась 22.10.07 року не отримавши остаточного розрахунку.

Трудову книжку вона подала в господарство при влаштуванні на роботу, проте через кілька днів отримала назад без записів про працевлаштування, інструктажів з техніки безпеки не проходила, заробітної плати по відомістям разом із штатними працівниками господарства не отримувала, про існування наказу № 8/2 щодо відміни наказу про взяття її на роботу по трудовому договору та наказу № 8/3 про припинення договору підряду дізналася під час розгляду позову ФГ «Є.В.С.»до неї та під час розгляду її позову до відповідача.

В той же час в судовому засіданні було встановлено, що вранці 01.04.07 року керівником фермерського господарства було оформлено наказ № 8/1 про прийняття позивачки на роботу продавцем в торгівельний заклад «Супермаркет «Озеро»а після цього видано наказ № 8/2 про відміну попереднього наказу.

22.10.07 року було оформлено наказ № 8/3 про припинення з цієї дати дії договору підряду, укладеного між сторонами.

Цього ж дня сторонами було підписано акт про загальний заробіток та акт проведення взаємних розрахунків, до якого позивачкою було внесено запис про незгоду з вказаною в акту сумою нестачі.

Вказані обставини стверджуються поясненнями сторін та письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом чи фізичною особою за якою працівник зобов»язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку а власник підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним орган чи фізична особа зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно вимог ч.ч. 3, 4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно вимог ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Згідно вимог ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Згідно вимог ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Згідно вимог ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Згідно вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором , але не рідше двох разів на місяць.

Згідно вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно вимог ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій страх і риск виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»N489-V з 1 січня 2007 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.

Згідно ст. 12 Закону України «Про оплату праці»норми оплати праці (в тому числі за роботу в надурочний час) і гарантії для працівників (в тому числі оплата щорічних відпусток) встановлюються КЗпП України та іншими законодавчими актами України.

          Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2007 рік»від 9 жовтня 2006 р. N 6540/0/14-06/13 норми тривалості робочого часу складають: в лютому 2007 року 160 год., в березні 2007 року 167 год., в квітні 2007 року 159 год., в травні 2007 року 151 год., в червні 2007 року 159 год., в липні 2007 року 176 год., в серпні 2007 року 175 год., у вересні 2007 року 160 год., у жовтні 2007 року 184 год.

Суд приймає до уваги, те що цивільне судочинство здійснюється на засадах змага-льності сторін, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень і вважає що в судовому засіданні був підтверджений факт роботи позивачки в Фермерському господарстві «Є.В.С.»з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку а власник підприємства повинен був забезпечувати їй умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю і в повному обсязі виплачувати їй заробітну плату.

При цьому суд враховує те, що сторонами при укладенні угоди було обумовлено трудові функції працівника, місце роботи –конкретний торговий заклад, дні і години, визначені в роботодавця для виконання цієї роботи, порядок передачі змін, розцінки на оплату праці, проте не було обумовлено найменування і змісту конкретних робіт чи послуг, строку їх виконання а навпаки укладено угоду про виконання позивачкою обов»язків продавця та виконання інших робіт без обмеження її яким –небуть проміжком часу і лише після звільнення позивачки уповноваженою особою було видано наказ про припинення цієї угоди і до тексту договору внесено дату його закінчення - 22.10.07 року.

Крім того, суд враховує і те, що з пояснень як позивачки так і представників відповідача, даних в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 протягом квітня –червня 2007 року виплачувалась а протягом липня –жовтня 2007 року нараховувалась заробітна плата за договором підряду, хоча одною із особливостей як договору підряду, так і договору про надання послуг є виплата не заробітної плати а винагороди, розмір якої не пов»язаний ні з виконанням інших робіт, ні з дотриманням виконавцем виробничої дисципліни, ні з рентабельністю діяльності відповідача а пов»язаний виключно з ціною виконаної роботи, чи з ціною наданої послуги, яка взагалі не була оговорена під час працевлаштування позивачки.

Крім того, суд враховує і те, що з пояснень сторін, даних в судовому засіданні вбачається, що не зважаючи на те, що ОСОБА_4 пропрацювала у відповідача тривалий проміжок часу і протягом цього періоду не тільки виконувала обов»язки продавця, а й прибирала навколишню територію, поливала дерева і квіти, жодної з наданих нею послуг не було оформлено актом про виконання певної роботи чи надання певної послуги, а навпаки - уповноваженою особою відповідача вівся облік робочого часу, протягом якого позивачка виконувала свої функції, облік результатів виробничої діяльності магазину та облік його рентабельності і саме з цих підстав оцінювався результат діяльності позивачки.

Крім того, суд враховує і те, що з пояснень сторін, даних в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 під час своєї роботи в ФГ «Є.В.С.» не мала можливості самостійно - на свій розсуд визначати час виконання тієї чи іншої послуги а підлягала внутрішньому трудовому розпорядку, який існує в господарстві а за порушення цього розпорядку, в тому числі за спізнення на роботу, на звіти, на збори на неї регулярно накладалися штрафи уповноваженою особою відповідача.

Крім того, суд враховує і те, що з пояснень сторін, даних в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 під час оформлення угоди з ФГ «Є.В.С.»за пропозицією уповноваженої особи уклала з господарством договір повної матеріальної відповідаль-ності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для виконання своїх професійних обов»язків, передбачений ст. 135-1 КЗпП України, в той час як виконавець робіт (послуг) згідно ч. 2 ст. 1210 ЦК України відшкодує шкоду, завдану тільки внаслідок недоліків виконаних ним робіт чи наданих послуг.

Тому суд приймає до уваги доводи представника позивачки в тій частині, що між сторонами існували трудові правовідносини і не може прийняти до уваги заперечення представників відповідача, поскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються як матеріалами справи так і поясненнями самих представників.

Також суд не може прийняти до уваги пояснення представника відповідача в тій частині, що адміністрація господарства не мала досвіду і знань для правильного оформлення цивільно-правових угод, так як саме на неї чинним законодавством покладено обов»язок забезпечувати правильне ведення документації суб»єкта господарювання.

Крім того, суд не може прийняти до уваги заперечення представників відповідача і в тій частині, що в господарстві було видано наказ № 8/2 від 01.04.07 року про відміну наказу № 8/1 про прийняття позивачки на роботу, так як в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем не було поставлено відповідачку до відома про існування цього наказу та те що вона була допущена до роботи ще у березні 2007 року, відпрацю-вала протягом цього місяця одну зміну, отримала заробітну плату в сумі 35,52 грн., що стверджується відомістю, наданою відповідачем (а.с. 96) і в подальшому виконувала визначену укладеною угодою трудову функцію та вважала дії уповноваженої особи відповідача в цій частині правомірними.

Разом з тими, суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача в тій частині, що позивачка отримала при звільненні повний розрахунок і ствердила це 22.10.07 року підписами у акті про загальний заробіток, акті проведення взаємних розрахунків та відомості про отримання позивачкою зарплати, так як в судовому засіданні було встановлено, що актом про загальний заробіток (а.с. 97) було лише підтверджено суму нарахованих позивачці коштів –4 375,15 грн., акт проведення взаємних розрахунків (а.с. 98) не стосується заробітної плати а підтверджує факт виявлення нестачі, передачі матеріалів до правоохоронних органів та стягнення з позивачки штрафу в сумі 500 грн.

В той же час в судовому засіданні ОСОБА_4 не підтвердила не тільки факту проведення з нею повного розрахунку при звільненні а й факту підписування відомості (а.с. 9, 96), а з самої відомості вбачається, що позивачці до видачі було нараховано не 4 375,15 грн., а тільки 795,18 грн. а також те, що вказана відомість хоч і стосувалася подій, які відбувалися протягом березня –жовтня 2007 року проте була затверджена директором ФГ «Є.В.С.» до закінчення цього періоду – 1 квітня 2007 року. Іншими доказами, в тому числі щомісячними відомостями про отримання зарплат чи відомостями про сплату господарством податків чи страхових сум із зарплати позивачки факту одержання нею заробітної плати в ФГ «Є.В.С.»в судовому засіданні доведено не було, хоча чинним законодавством оформлення документів про видачу заробітної плати покладено на

роботодавця.

Також суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача в тій частині, що позивачкою не було підписано позовну заяву та додатки до неї, так як в тексті цих документів маються підписи і позивачкою в судовому засіданні стверджено, що вони зроблені саме нею а клопотання про проведення почеркознавчої експертизи від представника відповідача до суду не надходило і зразки підпису позивачки судом не відбиралися.

При цьому суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на висновок спеціаліста –почеркознавця, з якого вбачається, що підписи на вказаній відомості зроблено саме позивачкою, поскільки згідно ст. 54 ЦПК України спеціаліст в цивільному процесі може надавати консультації та технічну допомогу при вчиненні процесуальних дій і його допомога не замінює висновку експерта.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що цей висновок зроблений шляхом порівняння зразків, наданих на дослідження відповідачем в односторонньому порядку, особою, яка не була залучена судом як експерт та не була попередженою про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

При цьому суд не може прийняти до уваги і заперечення представника відповідача на те, що розрахунки суми стягуваних коштів не підтверджені висновком судової експертизи, поскільки ним не було подано до суду клопотання про її проведення та питань, які необхідно поставити експерту, а експертиза, призначена за клопотанням позивачки не була проведена з тих причин, що експерту не були надані документи, які перебувають не в позивачки а в ФГ «Є.В.С.».

В той же час суд не може прийняти до уваги і заяву представника відповідача про постановлення окремої ухвали щодо незаконності дій представника позивачки, поскільки в матеріалах справи знаходиться постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, яка набрала законної сили ( а.с. 164-165), з якої вбачається що в діях ОСОБА_1 склад злочину відсутній.

Також суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача в тій частині, що позивачка під час розслідування кримінальної справи заперечувала про існування претензій до ФГ «Є.В.С.», так як з протоколу її допиту вбачається лише те, що ОСОБА_10 особисто щомісячно виплачував продавцям зарплату розміром 700 –800 грн. а з протоколу очної ставки навпаки –вбачається, що вона підтверджувала працівникам міліції існування невиплачених їй коштів загальним розміром близько 2 000 грн.

При цьому суд не може прийняти до уваги посилання представників відповідача і на те, що з заробітної плати позивачки було відраховано вартість отриманих нею товарів, суми штрафів, вартість недостачі, гроші до фонду накопичення, так як стягнення вказаних штрафів, недостач, грошей до фонду накопичення не передбачено трудовим законодавством та тому, що в судове засідання не було надано накладних чи інших документів, які підтверджують факт отримання позивачкою продуктів чи товарів в рахунок зарплати.

Крім того, суд не може прийняти до уваги і пояснення представника відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що позивачка щоденно отримувала розрахунок, так як ці покази стосовно липня –жовтня 2007 року не були підтверджені позивачкою і суперечать тексту договору підряду, в яких датою отримання зарплати вказано 12 число кожного місяця.

При цьому суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на порушення позивачкою термінів звернення до суду, так як згідно ч.2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.

Таким чином суд враховує те, що в судовому засіданні було встановлено, що позивачці в липні 2007 року було нараховано до виплати 720,70 грн., в серпні 2007 року

829,02 грн., у вересні 2007 року 574,30 грн., у жовтні 2007 року 260,05 грн. що становить 2384,07 грн., виходячи з розрахунку 720,7 + 829,02 + 574,30 + 260,05 = 2384,07.

Разом з тим, суд враховує, що позивачкою заявлено вимогу про стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 2284,07 грн., не було уточнено цієї суми під час розгляду цивільної справи і приймаючи до уваги те, що згідно ст. 11 ЦПК України цивільні справи розглядаються не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог суд вважає необхідним стягнути на її користь з відповідача заробітну плату за липень-жовтень 2007 року в розмірі 2284,07 грн.

Суд враховує, що в квітні 2007 року позивачкою було відпрацьовано 10 змін по 24 години кожна, тобто 240 год., виходячи з розрахунку 10 х 24 = 240; що норма тривалості робочого часу в цьому місяці становить 159 год. і кількість відпрацьованих надурочних годин становить 81 год., виходячи з розрахунку 240 –159 = 81; що законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати за одну годину, відпрацьовану надурочно становить 2,64 грн., виходячи з розрахунку 420 : 159 = 2,64; що сума доплати за виконання надурочних робіт в квітні 2007 року становить 213,96 грн., виходячи з розрахунку 2,64 х 81=213,96.

Суд враховує, що в травні 2007 року позивачкою було відпрацьовано 13 змін по 24 години кожна, тобто 312 год., виходячи з розрахунку 13 х 24 = 312; що норма тривалості робочого часу в цьому місяці становить 151 год. і кількість відпрацьованих надурочних годин становить 161 год., виходячи з розрахунку 312 –151 = 161; що законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати за одну годину, відпрацьовану надурочно становить 2,78 грн., виходячи з розрахунку 420 : 151 = 2,78; що сума доплати за виконання надурочних робіт в травні 2007 року становить 447,58 грн., виходячи з розрахунку 2,78 х 161 = 447,58.

Суд враховує, що в червні 2007 року позивачкою було відпрацьовано 10 змін по 24 години кожна, тобто 240 год., виходячи з розрахунку 10 х 24 = 240; що норма тривалості робочого часу в цьому місяці становить 159 год. і кількість відпрацьованих надурочних годин становить 81 год., виходячи з розрахунку 240 –159 = 81; що законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати за одну годину, відпрацьовану надурочно становить 2,64 грн., виходячи з розрахунку 420 : 159 = 2,64; що сума доплати за виконання надурочних робіт в червні 2007 року становить 213,96 грн., виходячи з розрахунку 2,64 х 81=213,96.

Суд враховує, що в липні 2007 року позивачкою було відпрацьовано 9 змін по 24 години кожна, тобто 216 год., виходячи з розрахунку 9 х 24 = 216; що норма тривалості робочого часу в цьому місяці становить 176 год. і кількість відпрацьованих надурочних годин становить 40 год., виходячи з розрахунку 216 – 176 = 40; що законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати за одну годину, відпрацьовану надурочно становить 2,5 грн., виходячи з розрахунку 440 : 176 = 2,5; що сума доплати за виконання надурочних робіт в липні 2007 року становить 100 грн., виходячи з розрахунку 2,5 х 40 = 100.

Суд враховує, що в серпні 2007 року позивачкою було відпрацьовано 10 змін по 24 години кожна, тобто 240 год., виходячи з розрахунку 10 х 24 = 240; що норма тривалості робочого часу в цьому місяці становить 175 год. і кількість відпрацьованих надурочних годин становить 89 год., виходячи з розрахунку 240 –175 = 65; що законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати за одну годину, відпрацьовану надурочно становить 2,75 грн., виходячи з розрахунку 440 : 175 = 2,51; що сума доплати за виконання надурочних робіт в серпні 2007 року становить 163,15 грн., виходячи з розрахунку 2,51 х 65 = 163,15.

Суд враховує, що у вересні 2007 року позивачкою було відпрацьовано 11 змін по 24 години кожна, тобто 264 год., виходячи з розрахунку 11 х 24 = 264; що норма тривалості робочого часу в цьому місяці становить 160 год. і кількість відпрацьованих надурочних годин становить 104 год., виходячи з розрахунку 264 –160 = 104; що законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати за одну годину, відпрацьовану надурочно становить 2,75 грн., виходячи з розрахунку 440 : 160 = 2,75; що сума доплати за виконання надурочних робіт у вересні 2007 року становить 286 грн., виходячи з розрахунку 2,75 х 104 = 286.

При цьому суд бере до уваги, що позивачкою виконувались свої професійні обов»язки в понаднормовий робочий час, що підтверджується відомістю про виплату її зарплати, наданою відповідачем, дослідженою в судовому засіданні і вважає необхідним стягнути на користь позивачки за виконання нею роботи в надурочний час 1 424,65 грн., виходячи з розрахунку 213,96 + 447,58 + 213,96 + 100 + 163,15 + 286 = 1 424,65.

Також суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки середній заробіток за проміжок часу, який пройшов після її звільнення –з 22.10.07 р. до дати уточнення нею позовних вимог – 29.11.10 року, тобто за 1 133 календарних дні.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»від 8 лютого 1995р. N100 обчислення середнього заробітку за весь час затримки проведення розрахунку з працівником при звільненні провадиться виходячи з виплат за 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календар-них днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно відомості на отримання заробітної плати позивачки їй було нараховано заробітної плати в серпні 2007 року 829,02 грн. а у вересні 2007 року 574,30 грн. Крім того, їй належить доплата за надурочні роботи в серпні 163,15 грн., а у вересні 286 грн., а всього 1852,47 грн., виходячи з розрахунку 829,02 + 574,3 + 163,15 + 286 = 1852,47.

Кількість календарних днів у серпні –вересні 2007 року становить 61 день, виходячи з розрахунку 31 + 30 = 61.

Розмір середньоденної заробітної плати для обчислення суми середнього заробітку за весь час затримки проведення розрахунку складає 30,37 грн., виходячи з розрахунку 1852,47 : 61 = 30,37.

Розмір середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку за період з 22 жовтня 2007 року по 29 листопада 2010 р. включно складає 34 409,21 грн., виходячи з розрахунку 30,37 х 1133 = 34 409,21 грн.

Суд приймає до уваги, що протягом 2007 року позивачка пропрацювала у відповідача протягом 6 календарних місяців, що тривалість щорічної основної відпустки згідно ст. 75 КЗпП України не може бути меншою 24 календарних днів і вважає, що позивачка має право на основну відпустку тривалістю 12 днів, виходячи з розрахунку 24 днів : 12 міс. х 6 міс. = 12 днів.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівникам для оплати щорічної відпустки проводиться у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»від 8 лютого 1995р. N100 (надалі - Постанови).

Абз.1 та 2 п.2 Постанови встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчис люється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після

оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або

виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Абз.7 та 8 п.7 Постанови встановлено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, вста-новлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число кален- дарних днів відпустки.

Згідно відомості на отримання заробітної плати позивачки протягом 2007 року їй було нараховано 4 375,15 грн. заробітної плати. В судовому засіданні було встановлено, що за виконання надурочних робіт позивачці належить 1424,65 грн., що в сумі становить 5 799,8 грн., виходячи з розрахунку 4 375,15 + 1424,65 = 5 799,8.

За період з 1 квітня 2007 р. по 22 жовтня 2007 р. пройшло 199 робочих днів, виходячи з розрахунку 205 календарних днів - 6 святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (1 і 2 травня - ОСОБА_11 міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - ОСОБА_11, 27 травня - Трійця, 28 червня - ОСОБА_12 України, 24 серпня - ОСОБА_12 незалежності України) = 199.

Таким чином розмір середньоденної заробітної плати для обчислення компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки складає 29,56грн. виходячи з розрахунку 5 799,8 : 199 = 29,15 .

Розмір грошової компенсації за 12 днів невикористаної щорічної основної відпустки становить 349,8 грн., виходячи з розрахунку 29,15 х 12 = 349,8.

Разом з тим, суд враховує, що позивачкою заявлено вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку в сумі 311,74 грн., не було уточнено цієї суми під час розгляду цивільної справи і приймаючи до уваги те, що згідно ст. 11 ЦПК України цивільні справи розглядаються не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог суд вважає необхідним стягнути на її користь з відповідача

компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 311,74 грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що після звільнення позивачки протягом великого проміжку часу ( 2007 –2009 р.р.) нею не приймалося мір для витребування з відповідача заробітної плати, що в судовому засіданні нею не було надано доказів того, що внаслідок невиплати заробітної плати позивачка та її сім»я перебували в скрутному матеріальному становищі, що спричинило моральні переживання, привело до втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагало від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя і тому вважає необхідним в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Таким чином, вислухавши сторони, свідків і вивчивши матеріали справи суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки з ФГ «Є.В.С.» заробітну плату, не сплачену їй за липень –жовтень 2007 року в розмірі 2284,07 грн., оплату надурочних робіт в розмірі 1 424,65 грн., середній заробіток за час проведення розрахунку в сумі 34 409,21 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 311,74 грн., а всього 38 429,67 грн.

При цьому суд враховує зауваження представників відповідача в тій частині, що із заробітної плати працівників повинні утримуватися податки, збори і страхові внески та вважає необхідним визначити в судовому рішенні розмір коштів, які підлягають до стягнення в якості оплати надурочних робіт в розмірі 1 424,65 грн., середнього заробітку за час проведення розрахунку в сумі 34 409,21 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 311,74 грн. без обчислення і утримання цих платежів, так як обов»язок обрахування і сплати податків, зборів та страхових внесків чинним законодавством покладено на працівника та роботодавця, які на думку суду і повинні обрахувати та сплатити ці кошти під час виконання судового рішення.

Проте суд приймає до уваги, що під час нарахування зарплати позивачці в липні-жовтні 2007 року з її суми вже було відраховано прибутковий податок і сплачено державі, що теж необхідно врахувати під час її виплати позивачці.

Крім того суд вважає необхідним стягти з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 384,29 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь бюджету Лебединського району в розмірі 120 грн.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. 10, 15, 30, 60, 88, 130, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 21, 24, 50, 83, 95, 106, 115 - 117, 237-1 КЗпП України, ст. 837, 901, 1210 ЦК України, ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст.12 Закону України «Про оплату праці»;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Є.В.С» про стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів на відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Є.В.С.», яке знаходиться на вул. Будильська – 153 в м. Лебедині Сумської області на користь ОСОБА_4 заробітну плату, не сплачену їй за липень – жовтень 2007 року в розмірі 2 284 грн. 07 коп., кошти на оплату надурочних робіт в розмірі 1 424 грн. 65 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в період з 22 жовтня 2007 року по 29 листопада 2010 року в сумі 34 409 грн. 21 коп. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 311 грн. 74 коп., а всього 38 429 грн. 67 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ФГ «Є.В.С."судовий збір на користь держави в розмірі 384 грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на користь бюджету Лебединського району.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні підчас проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя Стеценко В. А.