Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 2-а-156/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2011 р.                                                    м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області про здійснення перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”;

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус дитини війни і, відповідно до ст. 6 розділу 2 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-ІV від 18.11.2004 р., щомісячно має право на отримання соціальної грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на вказані обставини, позивач зазначає, що всупереч вимогам даного Закону управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області не здійснило перерахунок його пенсії. Тому позивач звернувся до суду та просив зобов’язати УПФУ в м. Лебедин нарахувати і виплатити на його користь недоплачену державну соціальну допомогу, передбачену Законом України „Про соціальний захист дітей війни” 2010 р.

Ухвалою судді було відкрито скорочене провадження у даній справі в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України. В іншій частині позов залишено без розгляду у зв’язку з визнанням причин пропуску строку звернення до суду неповажними.

Представник відповідача в наданому запереченні вказав, що на протязі 2010 р. доплата позивачеві як дитині війни здійснювалася з дотриманням норм діючого законодавства, у визначеному державою розмірі, а тому підстави для її перерахунку відсутні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце публічні правовідносини, а позовні вимоги підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні встановлено, що позивач відноситься до соціальної категорії громадян України, які чинним законодавством визнані дітьми війни, що підтверджується посвідченням „Дитина війни” (а.с. 5-6). В зв’язку з цим має право на пільги встановлені чинним законодавством.

При цьому, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18.11.2004 р., починаючи із січня 2006 року, дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, повинні були підвищитись на 30% мінімальної пенсії за віком. Але на протязі 2010 року допомога у зазначеному розмірі позивачеві не виплачувалася.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей»не зупинено.

Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги органи Пенсійного фонду України повинні були діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на відсутність у позивача права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо виплати пенсії, так як статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, а згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою закону.

Ухвалюючи рішення, суд також приймає до уваги те, що Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тому обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача покладено саме на УПФУ в м. Лебедині Сумської області.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд також виходить з того, що вимоги про нарахування та стягнення з УПФУ доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог і вважає необхідним зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2010 рік з 28.07.2010 року по 31.12.2010 року.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 64, 92, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 7, 8, 11, 70, 71, 94, 99, 158-163, 183-2, 186, 254 КАС України, ст. 73 Закону України «Про Конституційний суд України», Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»;

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області про здійснення перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни” задовольнити.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області щодо невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни” з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2010 рік з 28.07.2010 року по 31.12.2010 року за виключенням суми фактично проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області виконати дану постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лебединський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.

СуддяОСОБА_2