АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/2090/7393/2012 Головуючий 1-інстанції -Тордія Є.Н.
Справа № 2037/1140/12 Доповідач -Кругова С.С.
Категорія -кредитні
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.
суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя»про визнання третейського застереження недійсним, визнання кредитного договору № 158/3937 GLPS2 недійсним без застосування наслідків недійсності,-
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року позивач звернулась з вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним: третейське застереження до кредитного договору з обслуговування кредитної картки та страхуванням життя позичальника № 158/3937 GLPS2 від 31 серпня 2011 року; кредитний договір з обслуговування кредитної картки та страхуванням життя позичальника № 158/3937 GLPS2 від 31 серпня 2011 року недійсним без застосування наслідків недійсності.
В обґрунтування позову посилається на те, що 31 серпня 2011 року між нею та ПАТ «Платінум Банк»і ПАТ «Ренесанс Життя»укладено договір кредиту № 158/3937 GLPS2 з обслуговування кредитної картки та страхуванням життя позичальника. Договір є змішаним та містить елементи кредитного договору та договору страхування. Пункт 6 договору передбачає передачу спорів постійно діючому Третейському суду при Всеукраїнській громадській організації, відповідно до їх регламентів за вибором позивача. Відповідач, скориставшись необізнаністю позивача в аспектах третейського судочинства, не долучив до третейської угоди Регламент постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків або при постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».
Вважає, що третейське застереження порушує принцип рівності сторін та є таким, що суттєво порушує її конституційне право на неупереджений судовий захист порушених та охоронюваних інтересів. Крім того, кредитний договір в цілому суперечить законодавству України та також не відповідає вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів»та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у зв'язку з чим є недійсним.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Вказує, що рішення ухвалено без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, а також недоведеними є ті обставини, які суд визнав встановленими.
Вважає, що кредитний договір суперечить законодавству України про захист прав споживачів. Так, в порушенні ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»відповідач не надав у письмовій формі в повному обсязі інформації: про умови кредитування, типу процентної ставки, позитивні і негативні аспекти пропонованих схем кредитування.
Крім того, договір не містить положень про порядок зміни і припинення його дії, відповідальність відповідачів, а отже суперечить ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Також вважає третейське застереження таким, що суперечить законодавству України, а отже має бути визнано судом недійсним.
Зазначає, що, оскільки діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому, такі широкі домовленості значно звужують її право на судовий захист до захисту прав тільки в третейському суді, що суперечить положенням ст. 3 ЦПК України.
Вказує, що у третейській угоді, укладеній між нею та відповідачами, відсутній предмет спору, а тому мають бути застосовані наслідки, передбачені ч. 7 ст. 12 Закону, а саме визнання третейської угоди недійсною.
Крім того, третейська угода не містить регламентів постійно діючих третейських судів, зазначених в угоді, що обмежує її в доступі до інформації про порядок звернення до відповідного третейського суду та про порядок вирішення ним спорів.
Зазначає, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року за наявності у кредитному договорі третейського застереження ( окремої третейської угоди ) при вирішенні спору суд має враховувати положення п. 14 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про третейські суди»про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку ( кредитної спілки ), не підлягають розгляду третейськими судами.
Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.
При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні.
Матеріали справи не містять доказів які б свідчили , що умови договору якимось чином порушують права позивача. Третейське застереження не позбавляє позивача , як споживача звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Але позивач не зазначила в чому саме полягає невизнання чи порушення відповідачами її законних прав.
Що стосується інших доводів, то вони спростовуються змістом кредитного договору, який містить істотні умови. Що стосується відсутності відповідальності відповідача, то позивач не зазначила в позові і в апеляційній скарзі яким чином зачипаються її інтереси і в чому полягає невизнання чи звуження або позбавлення у зв'язку з цим її будь яких прав.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Апелянт будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2012 року- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя - підпис
Судді колегії - підписи