АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/2090/7510/2012 Головуючий 1 - інстанції -Юдін Є.О.
Справа № 2034/2-4829/2011 Доповідач - Кругова С.С.
Категорія -договірні
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.
суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
- КАРІМОВОЇ Л.В.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, Перша Харківська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору купівлі-продажу будинку та заповітів недійсними,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2011 року позивачі звернулись з позовом, в якому просили визнати договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 від 27 травня 1994 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 недійсним; визнати заповіти від 24 березня 2007 року та від 31 березня 2007 року, складені від імені ОСОБА_8 на користь відповідача ОСОБА_6, недійсними.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 4050 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати в частині стягнення з позивачів витрат на правову допомогу та ухвалити нове, яким у стягненні з позивачів витрат на правову допомогу заборгованості відмовити та стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 107,30 грн.
Зазначає, що рішення суду в іншій частині щодо визнання договору купівлі-продажу будинку та заповітів недійсними не оскаржує, вважаючи його законним та обґрунтованим.
В іншій частині вважає рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законності та всебічного, об'єктивного і повного дослідження обставин справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Вказує, що, як вбачається з матеріалів справи, судом не постановлювалась ухвала про допуск будь-яких осіб до участі в справі для надання правової допомоги відповідачу. Представник відповідача за весь час розгляду справи також не заявляв відповідного клопотання, а діючим законодавством відповідно не передбачена можливість повернення стороні витрат, понесених нею за участю її представника у суді, а отже судом проігноровано норму ч. 2 ст. 56 ЦПК України -особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Зазначає, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу. Відповідно до ст. ст. 82, 88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Зазначає, що суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги і не з'ясував, чи були підстави для присудження з позивача компенсації понесених відповідачем витрат на правову допомогу та який граничний розмір такої компенсації. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано лише квитанцію від 09 квітня 2012 року про сплату 4050 грн. на користь ЮК Орджонікідзевського району міста Харкова. Між тим в рішенні не зазначено, який зв'язок між квитанцією та ордером на ім'я адвоката Савченко Л.В. від 10 жовтня 2012 року, яка приймала участь у судовому засіданні 12 жовтня 2012 року. Матеріали справи не містять розрахунку затрат робочого часу витраченого на підготовку та надання правової допомоги, а також переліку робіт, які виконані адвокатом. Вважає, що надана квитанція можливо підтверджує оплату правової допомоги за підготовку і подання позовної заяви до Московського районного суду міста Харкова. Під час судового засідання 17 вересня 2012 року відповідач надав суду копію квитанції про сплату витрат на правову допомогу у сумі 4050 грн.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги рішення суду оскаржується лише в частині стягнення судових витрат. Тому, в частині розгляду справи по суті рішення суду в апеляційному порядку не переглядається.
Постановлюючи рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу , суд першої інстанції виходив з положень ст. 88 ЦПК України і стягнув витрати на правову допомогу в сумі 4050 грн. солідарно з двох відповідачів.
З таким висновком суду, судова колегія погоджується частково.
Судовим розглядом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_6 і адвокатом Савченко О.В. було укладено договір про надання правової допомоги від 9 квітня 2012 року (а.с.139).
Оплата послуг в сумі 4050 грн. підтверджується квитанцією від 9 квітня 2012 року (а.с.161).
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20 грудня 2011 року № 4191-УІ встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час виконання окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
У відповідності до ст..13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2012 року -складав 1094 грн., з 1 липня 2012 року -1102 грн., з 1 жовтня 2012 року -1118 грн., відповідно 40% складало з 1 квітня -437 грн. 60 коп., з 1 липня -440,80 грн., з 1 жовтня 447,20 коп.
Як свідчать матеріали справи , договір між відповідачем і адвокатом було укладено 9 квітня 2012 року.
Відповідач посилався в судовому засіданні 27 листопада 2012 року в суді апеляційної інстанції і судовою колегією був оглянутий акт складений адвокатом Савченко О.В. зі змісту якого вбачалось, що адвокатом надавалась правова допомога по складанню апеляційної скарги на ухвалу і заперечень на позов. Зі змісту квитанції вбачається, що оплату адвокат отримала за консультацію, досудову підготовку, ознайомлення з матеріалами справи, ведення цивільної справи в суді.
Матеріали справи містять апеляційну скаргу на ухвалу , складену 9 квітня 2012 року на двох сторінка (а.с.73) і заперечення на позов , складені в липні 2012 року на 3 сторінках (а.с.128). Крім цього, адвокат Савченко приймала участь в судовому засіданні 12 жовтня 2012 року з 8 год.40 хв. до 9 год.50 хв.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з вищевикладеного, стягненню з позивачів з кожного в рівних частках на користь відповідача підлягає компенсація витрат на правову допомогу з урахуванням граничного розміру 40 % в сумі 437 грн.60 коп. (за 1 годину роботи над апеляційною скаргою в квітні 2012 року) в сумі 881 грн. 60 коп. ( за 2 години роботи над запереченнями на позов 440,80х 2) і в сумі 447,20 грн. за 1 годину участі в судовому засіданні 12.10.2012 року. Всього 437,60+447,20 + 881,60 = 1766,40 грн.
Судова колегія виходячи з засад розумності і виваженості вважає вищезазначений розмір витраченого часу і відшкодування витрат достатнім.
Що стосується інших зазначених адвокатом послуг, то вони мали місце до укладення договору (позов подано 24 жовтня 2011 року, тоді як договір укладено 9 квітня 2012 року), тому витрати на досудову підготовку судова колегія не вважає за можливе стягнути .
Суд першої інстанції помилково не врахував вимоги зазначеного вище закону ї не розрахував компенсацію витрат на правову допомогу з урахуванням граничних розмірів.
Крім того, суд першої інстанції помилково у солідарному порядку стягнув з позивачів судові витрати.
Згідно ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
Оскільки ст. 88 ЦПК України не передбачено стягнення судових витрат у солідарному порядку, то їх належить стягнути з відповідачів у рівних частках.
З огляду на це, рішення суду підлягає зміні.
Що стосується вимог позивача ОСОБА_4 про стягнення судових витрат з відповідача в сумі 107 грн. 30 коп., то вони не можуть бути задоволені, оскільки згідно квитанції ці витрати були понесені не нею , а ОСОБА_5, який з апеляційною скаргою не звертався.
Керуючись ст.79,88, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2012 року - змінити в частині стягнення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в розмірі 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 40 коп.
Рішення суду в частині розгляду по суті і відмови в задоволенні позову в апеляційному порядку не переглядалось.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя - підпис
Судді колегії -підписи