АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22-ц-/2090/4367/12 Головуючий 1 інстанції –Протасова О.М.
Справа № 2035/1018/2011 р.
Категорія: кредитні Доповідач –Коваленко І.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого –Коваленко І.П
суддів –Сащенко І.С., Довгаль Г.П.
при секретарі –Щегельському Д.О..
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що між банком та відповідачем були укладені кредитні договори № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р., що укладені в рамках генеральної кредитної угоди № 010/2000/001/5 від 24.12.2007р. в загальній сумі, яка на 14.01.2011р. становила 1 199 689,51 доларів США.
Відповідно до умов кредитних договорів, відповідач взяв на себе зобов»язання: щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, повертати кредит згідно з графіком платежів, що додається до кожного з кредитних договорів; за порушення строків повернення кредиту та відсотків сплатити пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення; а у випадку невиконання вказаних зобов»язань достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені кредитними договорами протягом 30 днів з моменту надіслання банком відповідного листа-повідомлення.
Однак свої зобов'язання відповідач порушив, у зв'язку з чим йому були направлені письмові вимоги про дострокове повернення кредиту та відсотків, які були залишені відповідачем без задоволення.
Станом на 14.01.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 1 199 689,51 дол.США, у тому числі: заборгованість за кредитним договором № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р. -625 817,46 дол.США, за кредитним договором № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р. - 382 170,55 дол.США за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р. - 363 233,52 дол.США.
Посилаючись на наведене, просив стягнути з відповідача заборгованість відповідно до курсу гривні до долара США, встановленому НБУ на день подання позову, у сумі 9537 891,51 грн., та судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, справа розглянута у його відсутності.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»загальну суму заборгованості за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р. у розмірі 1 199 689,51 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 9 582 759,90 грн., та 1820 грн. судових витрат, а всього - 9 584 579 грн. (дев»ять мільйонів п»ятсот вісімдесят чотири тисячі п»ятсот сімдесят дев»ять) грн. 90 коп.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27 квітня 2012 року в задоволені заяви про перегляд заочного рішення було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Зобов’язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).
Судом встановлено, що 24.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», правонаступником якого відповідно до п.1.3 статуту у новій редакції від 13.01.2011р. є Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», та ОСОБА_1 укладено генеральну кредитну угоду № 010/2000/001/5.
Згідно з п.п. 1.1-2.4 цієї угоди, сторони домовились, що в її рамках шляхом укладення кредитних договорів ОСОБА_1 надаються кредитні кошти, загальна сума яких (ліміт кредитної заборгованості) не повинна перевищувати 850 000 доларів США, а строк користування кредитними коштами не повинен перевищувати 84 міс, з визначенням розміру відсоткової ставки, що встановлюється кожним кредитним договором.
Додатковою угодою № 1 від 25.04.2008р. до генеральної кредитної угоди ліміт кредитування був збільшений до розміру 1 100 000 доларів США.
В рамках генеральної кредитної угоди відповідач отримав кредит:
у сумі 530 000 доларів США - за кредитною угодою № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р. терміном до 23.12.2014р. зі сплатою 12,5 % річних на придбання нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, село Руська Лозова, вул.. Польова, 6.14. ;
у сумі 320 000 доларів США - за кредитною угодою № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р. терміном до 23.12.2014р. зі сплатою 12,5 % річних для проведення ремонтних робіт зазначеного нерухомого майна;
у сумі 280 000 доларів США - за кредитною угодою № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р. та додатковими угодами до неї №1 від 29.05.2008р та № 2 від 22.10.2008р., згідно з якими відповідач на поточні потреби отримав кредит траншами терміном по 23.12.2014 р., із сплатою 13,5 % річних.
Підтвердженням отримання відповідачем кредитних коштів за цими кредитними договорами на загальну суму 1130000 доларів США є заяви відповідача на видачу готівки від 24.12.2007р., 25.04.2008р., 29.05.2008р. та 22.10.2008р.
Як вбачається з п.5.2 кожного з кредитних договорів, повернення кредитів та сплата відсотків за користування кредитами повинні були здійснюватись відповідачем щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з графіками платежів, що додаються до кожного кредитного договору.
З наданих позивачем розрахунків та виписок з рахунку відповідача по кредиту судом встановлено, що позичальник взяті на себе зобов»язання не виконав, внаслідок чого станом на 14.01.2011р. утворилася прострочена заборгованість:
- за кредитним договором № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р.: по сплаті кредиту - 151 428,16 дол.США за відсотками - 110 010,51 дол.США;
- за кредитним договором № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р. : по сплаті кредиту - 91 428,16 дол.США, за відсотками - 69 597,29 дол.США;
- за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р.: по сплаті кредиту - 85 174,08 дол.США, за відсотками - 70 627,66 дол.США.
Згідно з п.9.1. кожного кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та відсотків відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За розрахунком позивача за період з 20.10.2009 р. по 19.10.2010 р. сума пені за порушення позичальником строків сплати кредиту та відсотків склала:
- за кредитним договором № 014/3531/9/08305: 36 014,63 дол.США - за несвоєчасне повернення кредиту, 25 506,88 дол.США - за несвоєчасну оплату відсотків;
- за кредитним договором № 014/3531/9/08306: 21 744,63 дол.СШ - за несвоєчасне повернення кредиту, 16 543,19 дол.США - за несвоєчасну оплату відсотків;
- за кредитним договором № 014/8088/9/14415: 20 235,95 дол.США - за несвоєчасне повернення кредиту, 16 847,50 дол.США - за несвоєчасну оплату відсотків.
Згідно п.5.6 кредитних договорів, відповідач зобов»язався у випадку невиконання своїх зобов»язань достроково здійснити повернення кредитів, відсотків та інших платежів, що визначені кредитними договорами протягом 30 днів з моменту надіслання банком відповідного листа-повідомлення.
Між тим з наданих позивачем повідомлень-вимог, направлених відповідачу за № 28.9.0-30/75 від 08.05.2009 р. та № 28.9.0-30/53 від 26.03.2010 р., а також поштових повідомлень про вручення адресату вбачається, що відповідач, отримавши вимоги, протягом тридцятиденного строку своїх обов'язків не виконав, порушення не усунув, кредити достроково не повернув.
Оскільки відповідач жодного доказу на підтвердження виконання своїх обов'язків за договорами чи наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання суду не надав, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 1 199 689,51 доларів США, яка складається з наведених вище сум заборгованості за кредитом, відсотками та пені за прострочення платежів, що, враховуючи офіційний курс долара США встановлений НБУ станом на 14.02.2012 р. (7,9899 грн. за 1 долар США) становить 9 582 759,90 гривень.
Доводи апелянта щодо неправомірності видачі кредиту в іноземній валюті, а також вплив сітової кризи не приймаються колегією суддів, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 36 Закону України “Про ОСОБА_3 України” офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється ОСОБА_3 Банком України.
Валютні курси, як зазначено у ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, встановлюються ОСОБА_3 Банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління ОСОБА_3 Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний договір про надання кредиту в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Крім того, діючим законодавством в галузі кредитування не забороняється використання іноземної валюти як засобу платежу за умов дотримання вимог валютного законодавства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді