АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Cправа № 2-2180/2011

Провадження №22ц/2090/6143/2012

Головуючий1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач: Гуцал Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –Гуцал Л.В.,

суддів –Коростійової В.І., Ізмайлової Г.Н.,

за участю секретаря – Чабан А.В., Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроімпорт» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

19 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 58 243 590,35 грн..

Як на підставу позовних вимог, посилався на те, що 30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк»та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк»(далі Банк) на користь ПАТ «Дельта Банк», на підставі якого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Український промисловий банк»як кредитора у кредитних зобов’язаннях, які виникли, і останньому перейшло право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

2 квітня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ТОВ «Агроімпорт»був укладений кредитний договір на відкриття невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії №6/КВЛ-07, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковсті, платності та цільового характеру використання, кредит в сумі 11 500 500 грн. та 3 190 000 доларів США, зі сплатою 13,5% річних у доларах США; 18,5% річних у гривні, 3,5% річних від суми фактичної заборгованості в гривні, 1,5% річних від суми фактичної заборгованості в доларах США, з порядком повернення кредитної лінії, передбаченим Договором кредиту, з кінцевим строком кредитної лінії до 19 квітня 2012 року включно.

На забезпечення виконання зобов’язань за цим договором між ТОВ «Український промисловий банк», громадянином ОСОБА_2 та ТОВ «Агроімпорт» було укладено договір поруки №6/Zпор-07-01 від 24 квітня 2007 року.

Враховуючи те, що позичальник за кредитним договором –ТОВ «Агроімпорт»не виконує договірних зобов’язань щодо повернення кредитних коштів у відповідності до умов договору, загальна сума заборгованості становить 58 243 590 грн 35 коп., позивач в уточнених 21 грудня 2011 року позовних вимогах (а.с.112), просив стягнути з ОСОБА_2, як з поручителя, на користь Банку зазначену суму та судові витрати.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2011 року позов задоволено –з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 58 243 590,35 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою того ж суду від 20 липня 2012 року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається, зокрема, на те, що суд безпідставно стягнув з нього кошти за кредитним договором, як з поручителя, оскільки відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, на час звернення позивача до суду порука припинилася.

Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду не оскаржили.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено, що 20 квітня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ТОВ «Агроімпорт»укладений кредитний договір на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії №6/КЛВ-07, що діє зі змінами та доповненнями. Відповідно до умов цього договору, Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 11 500500,00 грн. та сумі 3 190 000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 процентів річних у доларах США; 18,5 процентів річних у гривні, 3,5 річних від суми фактичної заборгованості в гривні, 1,5 річних від суми фактичної заборгованості в доларах США з порядком повернення кредитної лінії, передбаченим пунктом 1.1 договору кредиту, з кінцевим строком кредитної лінії до 19 квітня 2012 року включно.

Пунктами 4.1,4.2,4.4,4.6 кредитного договору обумовлені цільовий характер використання кредитних коштів, порядок нарахування та строки і порядок сплати кредитних коштів, відсотків, комісій.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк», ОСОБА_2, який є директором ТОВ «Агроімпорт»(позичальника) та ТОВ «Агроімпорт»24 квітня 2007 року було укладено договір поруки №6/Zпор-07-01.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк»та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк»на користь ПАТ «Дельта Банк», на підставі якого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Український промисловий банк»як кредитора у кредитних зобов’язаннях, які виникли, і останньому перейшло право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Станом на 09 серпня 2011 року за кредитним договором мала місце заборгованість в сумі 58243590,35 грн., з якої:

- сума заборгованості за кредитом в доларах США становить 3190000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України станом на 09 серпня 2011 року становить 25427490,00 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту в доларах США становить 141861,83 доларів США, що в еквіваленті по курсу національного банку України становм на 09 серпня 2011 року становить 1130780,63 грн.;

- сума заборгованості за відсотками в доларах США становить 1285198,94 доларів США, що в еквіваленті по курсу національного банку України становм на 09 серпня 2011 року становить 10244320,77 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків в доларах США становить 85251,70 доларів США, що в еквіваленті по курсу національного банку України становм на 09 серпня 2011 року становить679541,30 грн.;

- комісії, які передбачені кредитним договором 1528404,47 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату комісії 112356,20 грн.;

- сума заборгованості за кредитом в національній валюті 11500500,00 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту в національній валюті 504427,60 грн.;

- сума заборгованості за відсотками в національній валюті 6250004,46 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків в національній валюті 408162,96 грн.;

- комісії, які передбачені кредитним договором за кредитом в національній валюті, 432292,77 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату комісії 25309,19 грн.

Розмір заборгованості відповідачем не оспорюється, що його представник підтвердив суду апеляційної інстанції.

Відповідно до умов п. 5.2.6. кредитного договору, Банк має право при настанні випадків, передбачених п. 9.2 даного договору, призупинити подальше кредитування позичальника та/або достроково стягнути (в тому числі примусово шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за цим договором (кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).

Згідно п. 9.2. кредитного договору, Банк має право зупинити подальше кредитування, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов даного договору та/або угод (договорів), укладених на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії за управління кредитом та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку у випадках передбачених п.п. 9.2.1, 9.2.2, 9.2.3, 9.2.4, 9.2.5, 9.2.6, 9.2.7, 9.2.7, 9.2.8, 9.2.9, 9.2.10 договору.

За змістом п.п. 1,2,3 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов’язань за кредитним договором від 20 квітня 2007 року, за яким останній зобов’язаний до 19 квітня 2012 року повернути кредит у порядку та на умовах, передбачених кредитним договором; відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов’язань за основним зобов’язанням; поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, при цьому поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Відповідно до п. п.4,5 договору поруки, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником договірних зобов’язань кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквизитів рахунків, на які поручитель зобов’язаний сплатити заборгованість; поручитель зобов’язаний сплатити зазначену у вимозі заборгованість протягом 10 календарних днів з дати надіслання кредитором вимоги.

Судом також установлено, що 15 червня 2011 року позивачем, у відповідності до п.п.4,5 договору поруки, на ім'я відповідача був направлений лист-вимога, в якому було зазначено, зокрема, про невиконання боржником договірних зобов’язань, з зазначенням суми заборгованості, її складових та реквизити кредитора (а.с.40-44).

Проте, ОСОБА_2 вимоги кредитора не виконав, заборгованість за кредитним договором у встановлений договором поруки термін не погасив.

Звертаючись у серпні 2011 року до суду з позовом, Банк обрав способом захисту свого права на повернення кредитних коштів пред'явлення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя.

Як зазначено вище, строк виконання умов грошового зобов'язання закінчувався 19 квітня 2012 року, отже на момент звернення до суду, строк на пред’явлення вимоги до поручителя не сплинув.

Установивши, що позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за цим договором з поручителя ОСОБА_2

Висновки суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах та відповідають нормам матеріального права.

Не оспорюючи правильність нарахування заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції посилається на те, що на момент пред’явлення позову до суду договір поруки припинив свою дію.

В обгрунтування своєї позиції ОСОБА_2, з посиланням на ч.4 ст.559 ЦК України, зазначає, що 18 лютого 2010 року ТОВ «Укрпромбанк»направив на адресу позичальника ТОВ «Агроімпорт»вимогу про усунення порушення та вимагав виконати основне зобов’язання –сплатити борг за кредитним договором від 20 квітня 2007 року протягом 30 днів на рахунок ТОВ «Укрпромбанк»(а.с.95,96). На думку апелянта, строк виконання основного зобов’язання за кредитним договором, відповідно до зазначеної вимоги ТОВ «Укрпромбанк» настав 18 березня 2010 року. Оскільки в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а кредитор чи його правонаступник не звернувся до поручителя з вимогою протягом шести місяців з моменту настання строку основного зобов’язання (з 18 березня 2010 року), договір поруки є припиненим.

Така позиція відповідача не грунтується на законі.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно ст.ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В даному випадку кредитним договором визначено строк виконання основного зобов’язання - 19 квітня 2012 року. Умовами договору не передбачено, що направлення на адресу позичальника чи то поручителя вимоги про дострокове виконання зобов’язань за кредитним договором, слід вважати новим строком виконання основного зобов’язання.

Договором поруки, яким було забезпечено зобов’язання за кредитним договором, не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання зобов’язань за основним зобов’язанням боржником чи поручителем (п.12), не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Отже, за таких обставин у позивача - кредитора існує право на звернення з позовом до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який визначений у договорі кредиту –19 квітня 2012 року і правових підстав вважати його зміненим немає.

Суд першої інстанції помилково виходив з того, що договір поруки, як невід’ємна частина кредитного договору діє до 19 квітня 2012 року. Проте, неправильне тлумачення норми закону не призвело до неправильного вирішення спору, а згідно із ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у

касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею

законної сили.

Головуючий

Судді