Справа № 1-190/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суду Львівської області в складі:

головуючого –судді Качмар В.Я.

при секретарі – Матчишин І.М.

з участю прокурора –Щурко В.В.

та захисника –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно, таємно викрав чуже майно, за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах.

11.01.2011 року о 02.20 год. в м.Дрогобич по вул.Кн.Ольги біля будинку №6 ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою таємно викрали із водопровідного колодязя чавунний каналізаційний люк, вартістю 310 грн., заподіявши комунальному підприємству «Дрогобичводоканал»матеріальну шкоду на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_2 вину визнав повністю, показав, що 10.01.2011 року він гуляв із ОСОБА_3 та проходячи біля будинку №6 по вул.Кн.Ольги в м.Дрогобич, побачили чавунний люк, яким був закритий водопровідний колодязь. Тоді запропонував ОСОБА_3 викрасти цей люк та здати його у пункт прийому металобрухту, на що останній погодився. Люк був привідкритий і вони зняли його із колодязя. Знявши його, перенесли його на дорогу на відстані 50-60 м. від вищевказаного будинку. Після цього, коли вони, кидаючи люк до бетонної плити, намагаючись розколоти його, вони були затримані працівниками міліції. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсутній ОСОБА_3 вину визнав повністю, та дав покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_2 Щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Підсудні визнали себе винними повністю у вчинених злочинах, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Таким чином, суд, впевнившись у правильному розумінні підсудними змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позиції, відповідно до ч.3 ст.299 КК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість підсудних доведеною. Вони умисно, таємно викрали чуже майно (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, а тому їх дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання підсуднім суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудні щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, що пом’якшує їх покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудним, по справі не встановлено.

Враховується також, що підсудні вперше вчинили злочини середньої тяжкості, позитивно характеризуються по місцю постійного проживання, а також вади здоров’я ОСОБА_2

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення підсудних та попередження вчинення нових злочинів можливе шляхом застосування до них покарання у виді обмеження волі, яке буде для них необхідне та достатнє, однак без відбування такого, надавши випробувальний термін.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжні заходи, щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3Я до набрання вироком законної сили залишити попередні –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази –чавунний каналізаційний люк, який передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області –передати КП «Дрогобичводоканал».

На вирок протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд.

Суддя В.Я.Качмар