р

Справа № 2-141/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 квітня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Качмар В.Я.

при секретарі - Матчишин І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Опір», Самбірсько-Дрогобицька Єпархія Української Греко-Католицької Церкви та Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем», про визнання виконавчого напису недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідачів з позовом, в якому просить визнати недійсним виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі за №558 від 05.07.1999 року про звернення стягнення на майно ТОВ «Опір»та майно позивача, як майнового поручителя, в користь Дрогобицького відділення Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України (далі ОСОБА_3).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.05.1998 року між Банком та ТОВ «Опір»в особі директора ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №48 з відкриттям кредитної лінії в розмірі 150000 грн., терміном до 26.09.1999 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за вищевказаним договором було укладено договір застави від 27.05.1998 року між Банком з однієї сторони і між ТОВ «Опір»в особі директора ОСОБА_3, ОСОБА_1 з другої сторони, на підставі якого заставодержателю (Банку) було передано у заставу майно, яке належить ТОВ «Опір»та ОСОБА_1, на суму 301724 грн., та укладено договір поруки, майновим поручителем згідно якого виступив позивач.

05.07.1999 року відповідачем приватним нотаріусом ОСОБА_2 вчинено спірний виконавчий напис. Вважає, що такий слід визнати недійсним, оскільки його вчинено в супереч вимогам чинного на той час законодавства, зокрема Банком нотаріусу не подано жодних документів на підтвердження безспірності та прострочення виконання зобов’язання по вищезазначеному кредитному договору, такий здійснено до спливу строку виконання зазначеного кредитного договору, та на суму, яка перевищує суму кредитного договору, та у такому відсутні відомості про фізичну особу ОСОБА_1 –його адресу, дату та місце народження, місце роботи. Окрім цього, зазначає, що про вчинення даного виконавчого напису він дізнався лише у 2008 році, з цих підстав просить суд поновити строк позовної давності.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, послався на обставини викладені у позовній заяві, додатково суду пояснив, що на даний час він є директором ТОВ «Опір», протягом усього часу дії кредитного договору ТОВ «Опір»належно виконувало взяті на себе згідно даного договору зобов’язання, та жодних звернень Банку про неналежне виконання таким умов договору чи вимог про дострокове повернення кредитних коштів не надходило. Вказує, що виконавчий напис повинен бути вчинений на оригіналі документу, що встановлює заборгованість, а не як це вчинено, на окремому документі. Такий виконавчий напис не містить посилань на строк, за який проводиться стягнення, розмір сум, що підлягають стягненню, в тому числі пені, процентів, якщо такі належать. Зазначив, що перевіркою проведеною Міністерством юстиції України встановлено, що такий виконавчий напис, не відповідає даті та номеру запису у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, зроблених приватним нотаріусом.

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечив через його безпідставність, послався на обставини викладені у письмовому запереченні, в якому вказує на правомірність вчинення такого виконавчого напису, так як такий вчинено на підставі вимоги банку, який має право вимоги дострокового погашення позичальником своєї заборгованості по даному договору; його вчинено на оригіналі договору застави, про що зазначено безпосередньо у виконавчому написі, зокрема те, що такий складається з 3 аркушів. Щодо незазначення відомостей про боржника, то вважає, що всі дані, які можуть бути вказані у виконавчому написі служать для більш повної ідентифікації стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню. По виконавчому напису стягнення відбулось, а тому інші формальності, які не вказані у ньому не вплинули на суть виконавчого провадження. Документи по вчиненню даного виконавчого напису знищені. Окрім цього, вказує на неповажність причин пропуску позивачем строку позовної давності. А тому, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ПАТ «Промінвестбанк»в судовому засіданні позову не визнав, з підстав викладених у письмовому запереченні, в якому покликається на те, що у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору, зокрема виникнення прострочки по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, банк звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави. Вважає, спірний виконавчий напис вчинено у відповідності вимогам чинного законодавства. Після вчинення такого виконавчого напису було відкрито виконавче провадження, а згодом заставлене майно було продано на публічних торгах (аукціоні), про проведення яких позивач повинен був знати, однак не скористався своїм правом припинити звернення стягнення на майно - виконанням забезпеченого заставою зобов’язання. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив через його безпідставність та у зв’язку із пропуском позивачем строків позовної давності, послався на обставини викладені у письмовому поясненні, долученому до матеріалів справи, просить в задоволенні такого позову відмовити.

Представник ТОВ «Тандем»в судовому засіданні позов заперечив, вважає що позивачем пропущено строк позовної давності без поважних на те причин, та зазначив, що майно ТОВ «Тандем»придбане на законних підставах. А тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких міркувань.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Встановлено, що 26.05.1998 року між ТОВ «Опір»та Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком укладено кредитний договір з відкриттям кредитної лінії №48. Договором визначено, що ліміт кредитної лінії становить 150000 грн., дата погашення кредиту –26.09.1999 року, плата за користування кредитом –60% річних.

З метою забезпечення договірних зобов’язань 26.05.1998 року було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов’язався перед Банком за виконання ТОВ «Опір»зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, а також 27.05.1998 року було укладено договір застави між Банком та ТОВ «Опір»від імені якого діє ОСОБА_3, та ОСОБА_1, на підставі якого останні передають заставодержателю(Банку): будівлю- теплицю літ. «А»скляну, нежитловою площею 4655,2 кв.м., розташовану в м.Дрогобичі, вул.Самбірська, 85/3, яка належить ТОВ «Опір», основну будівлю «А-1»цегляну, нежитловою площею 147,2 кв.м., що в с.Снятинка, Дрогобицького району, Львівської області, автомобіль марки МАЗ53362, 1993 року випуску, двигун №29469, шасі фургон-контейнер, кузов №ХТА53362СР0000035, реєстраційний номер №37898ТВ, які належать ОСОБА_1 Вартість заставленого майна 301724 грн. Даний договір посвідчено державним нотаріусом Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 27.05.1998 року.(а.с.12)

Згідно п.11, 12 вказаного договору право звернення стягнення на заставлене майно виникає в момент настання терміну виконання кредитного договору, забезпеченого цією заставою. Відповідно до п.5.1.8. вище вказаного кредитного договору при погіршенні будь-якого показника фінансового стану позичальника, та/або недотримання позичальником та/або іншими особами договірних умов щодо забезпечення виконання позичальником зобов’язань по даному договору, та/або порушенні позичальником умов даного договору ОСОБА_3 має право, зокрема вимагати дострокового погашення позичальником всієї заборгованості по даному Договору. (а.с.9-10)

05.07.1999 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_2, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №590 від 15.07.1999 року, за листом Дрогобицького відділення Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України, договору застави від 27.05.1998 року, на підставі якого проведено стягнення на заставлене майно в користь вищевказаного банку. Зазначено, що цей документ містить три аркуші. (а.с.15)

За змістом ч.1 ст.21 ЗУ «Про заставу»у редакції чинній на момент звернення стягнення реалізація заставленого майна провадиться з аукціонів.

Так, заставлену нежитлову двоповерхову будівлю, загальною площею 147,2 кв.м. в с.Снятинка Дрогобицького району 26.06.2001 року продано на прилюдних торгах управлінню Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, теплиці ТОВ «Опір»було придбано ТОВ «Тандем»на прилюдних торгах від 06.04.2000 року.

Відповідно до ст.87 ЗУ «Про нотаріат»в редакції чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису (від 24.03.1998 року) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року передбачено, що до таких документів належать нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

У відповідності вимогам ч.1 ст.88 ЗУ «Про нотаріат»в редакції від 24.03.1998 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Статтею 89 вищевказаного Закону та пунктом 167 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14.06.1994 року в редакції від 09.06.1999 року (втратив чинність) закріплено вимоги щодо змісту виконавчого напису, в якій передбачено, що такий повинен містити посаду, прізвище та ініціали нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника; зазначення строку, за який провадиться стягнення; зазначення сум, що підлягають стягненню, або предметів, які підлягають витребуванню, в тому числі пені, процентів, якщо такі належать; зазначення розміру плати, сум державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону "Про нотаріат" та пункту Переліку документів, на підставі яких видано виконавчий напис; дату (рік, місяць, число) вчинення виконавчого напису; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Позаяк, суду не представлено доказів того, що ТОВ «Опір»та ОСОБА_1 виконали взяті на себе кредитні та на підстав договору поруки зобов’язання відповідно. Та як вбачається з акту №1 від 01.04.2009 року «Про виділення до знищення документів що не підлягають зберіганню», що документи кредитної справи ТОВ «Опір» знищено, як такі що закінчився встановлений термін зберігання таких, що унеможливлює встановити наявність у ТОВ «Опір»заборгованості перед Банком. (а.с.66, справа №2-161/10, далі Т.2)

Відповідно до Акту №1 «Про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню»затв. приватним нотаріусом ОСОБА_2 від 03.10.2007 року, документи по вчиненню виконавчих написів, за 1997-2001 роки –знищено.(а.с.74)(Т.2)

Враховуючи вище наведене, та те що незазначення відповідачем ОСОБА_2 у спірному виконавчому написі адреси стягувача, повне найменування та адресу боржника, строку, за який провадиться стягнення та не конкретизація сум, що підлягають стягненню, не впливають на правомірність виконавчого напису, оскільки він достатньо і належним чином характеризує наявність зобов’язального (боргового) характеру правовідносин сторін.

Не впливає на правомірність вчинення спірного виконавчого напису й те, що такий у реєстрі вчинення нотаріальних дій зареєстрований під №590 від 15.07.1999 року, тобто за іншим номером та датою, аніж це зазначено безпосередньо у виконавчому написі, оскільки до такого виконавчого напису можуть бути внесені зміни щодо дати його вчинення.

З цих підстав суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Незважаючи на те, що в цьому позові суд відмовляє за безпідставністю такого, вважає за можливе і в даному випадку за необхідне зазначити, що позивачем, при його заявленні пропущено загальний трьохрічний строк позовної давності, передбачений ст.71 ЦК України (1963 р.).

Згідно зі ст.76 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Позивач, з моменту вчинення виконавчого напису, не користувався своїми правами та не виконував своїх обов’язків як заставодавець та поручитель, до суду за захистом свого порушеного права з вимогами про визнання спірного виконавчого напису недійсним звернувся лише 31.05.2010 року (аналогічну справу за позовом, пред’явленим 19.05.2009 року, Самбірським міжрайонним прокурором в інтересах ОСОБА_1, залишено без розгляду), тому суд приходить до висновку про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права до спливу строку позовної давності, так як втратив право власності на належне йому майно, оскільки таке було продано на публічних торгах, проте пропустив цей строк без поважних причин.

При винесенні рішення враховуються вимоги п.13 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні»від 31.01.1992 року №2.

Винесене по справі рішення, на думку суду, є правильне і, основне, справедливе.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про визнання виконавчого напису недійсним –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення –з дня отримання такого.

Суддя В.Я.Качмар