Провадження № 22-ц/2090/5141/2012 Головуючий 1 –інстанції –ОСОБА_1
Справа № 2016/1334/2012 Доповідач – Кругова С.С.
Категорія –стягнення заборгованості
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.
Суддів колегії - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2012 року по справі за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2012 року позивач звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 1790,66 грн. та судових витрат, зазначаючи, що позивачем надаються послуги відповідачу з теплопостачання, але відповідач не здійснював повну оплату послуг з 01 січня 2009 року по 01 червня 2011 року.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2012 року позовна заява задоволена. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж кошти на відшкодування заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 1790 грн. 66 коп., та судові витрати на судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп., а разом суму 2005 грн. 26 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, судом при ухваленні рішення не дотримано основної засади судочинства, а саме законності, не враховані норми ЦК України, ЦПК України, Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Суд в рішенні вказує на те, що ним не надано доказів щодо ненадання послуг з теплопостачання, не врахувавши актів КЖРЕП-1 (балансоутримувача будівлі ) за лютий, березень, квітень 2009 року, з яких вбачається, що квартира, в якій мешкає відповідач не опалюється. Також актом складеним контролером ОСОБА_5 від 16 грудня 2010 року виявлено, що опалювальні прибори не відключені від централізованої системи опалення, стояки і батареї холодні, тобто в грудні місяці послуги з теплопостачання не надавались, між тим позивачем проведені нарахування за ці послуги.
Зазначає, що на даний момент не складено акта, підтверджуючого, що система централізованого теплопостачання справна, таким чином система до сьогодні не працює.
Так, суд не врахував вимог ч. 9 ст. 29, ч. ч. 1, 5, 15, 17 ст. 31 Постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», зі змісту яких випливає, що в разі ненадання послуг споживач звільняється від сплати послуги, а виконавець послуг зобов'язаний провести ремонтні роботи із усунення виявлених поломок. Позивачем жодна з цих вимог не була виконана.
Наголошує, що не відповідає дійсності і те, що він подекуди сплачував послуги теплопостачання, оскільки хоча будинок, в якому він мешкає підключений до котельні, ремонт системи теплопостачання в його квартирі не проводився, відповідно він не сплачував за послуги, якими не користувався і на даний момент не користується та не визнає ніякої заборгованості, про що свідчать несплачені квитанції з квітня 2009 року по березень 2012 року.
Також судом не враховано, що виданий судовий наказ 15 серпня 2011 року про стягнення з нього заборгованості у сумі 1790, 66 грн., скасований 06 вересня 20121 року у зв'язку з невідповідністю даних вказаних позивачем.
Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав суду належні докази на обґрунтування позову а саме відомість нарахування і оплати за теплопостачання, тоді як відповідач надав заперечення на позов, але вказані ним факти не знайшли своє підтвердження згідно ч.2 ст.57 ЦК України. Відповідач є власником приватизованої квартири і повинен сплачувати за комунальні послуги.
З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач є власником кв.75 по пр..Леніна,67 в м. Ізюм і є абонентом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж.
Зі змісту заяви відповідача вбачається, що він звертався до директора КЖРЄП -1 з проханням засвідчити факт відсутності опалення в його квартирі з часу підключення будинку до центральної системи опалення ( а.с.84).
Працівниками КЖРЄП -1 були складені акти про відсутність опалення в будинку 67 по пр..Леніна в м.Ізюм в решті квартир і в тому числі в квартирі відповідача в лютому, березні, квітні 2009 року, (а.с.18,19,20).
Актом контролера позивача в грудні 2010 року також було засвідчено факт відсутності опалення в квартирі відповідача, а саме, що стояки і батареї холодні (а.с.21).
Згідно листа директора КЖРЄП-1 від 5 червня 2012 року акти про відсутність опалення в квартирі відповідача складались КЖРЄП і направлялись до Ізюмського КП теплових мереж за період з січня 2010 року по квітень 2012 року включно. Роботи по ремонту стояка опалення в квартирі № 75 протягом вищезазначеного періоду працівниками КЖРЄП-1 не проводились (а.с.85).
Відповідно до п.п.5 ч.3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги від 24.06.04 року № 1875-ІУ споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі Типового договору і оплачувати послуги у строки встановлені договором або законом. Обов’язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання з січня 2009 року по червень 2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.
При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.
Сторони зобов’язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Матеріали справи не містять доказів позовних вимог, а саме , що позивач належним чином виконував свої обов’язки і надавав послуги по теплопостачанню вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.
Згідно п.2,3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального або процесуального права, оскільки це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись 303, 304, 307, 309 , 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 –задовольнити частково.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2012 року –скасувати і ухвалити нове.
В задоволенні позову Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,- відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя – Судді колегії –