10.08.2012

Справа №2-7249/11 Головуючий

Провадження№22-ц/2090/3598/2012 1-ї інстанції: ОСОБА_1 Категорія: визнання договорів недійсними Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – Трішкової І.Ю.,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі –Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 та доповнення до апеляційної скарги, ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, та доповнення до апеляційної скарги, ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_9, та доповнення до апеляційної скарги, ОСОБА_10, Приватного акціонерного товариства “Важпромавтоматика” на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_12 “Важпромавтоматика”, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, Харківського міського БТІ, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання договору купівлі-продажу від 09.06.2008 року недійсним, витребування нежитлових приміщень та зобов’язання скасувати реєстрацію нерухомого майна,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2011 року ОСОБА_11 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_12 “Важпромавтоматика”, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, Харківського міського БТІ про розірвання договору купівлі - продажу від 09.06.2008 року, визнання договору купівлі –продажу від 2010 року недійсним, визнання договору дарування недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов’язання скасувати реєстрацію нерухомого майна.

01.02.2012 року представник позивача подав змінену позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу від 09.06.2008 року недійсним, витребування нежитлових приміщень та зобов’язання скасувати реєстрацію нерухомого майна, посилаючись на те, що ОСОБА_11 09.06.2008 року уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 771,9 кв.м , які знаходяться за адресою: м.Харків, пр.Леніна,58. Договірна ціна майна складала 3613255 грн.

Відповідно умов договору ОСОБА_6 повинен був сплатити за придбане майно одноразово чи за графіком, але умов договору не виконав і не сплатив повністю вартість майна. Крім того, умовами договору було передбачено передати майно в іпотеку продавцю в якості забезпечення виконання зобов’язань, але цю умову договору також не виконав.

В подальшому ОСОБА_6 продав нежитлові приміщення частками АТ “Важпромавтоматика”, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_8

В свою чергу ОСОБА_13 подарувала свою частину приміщень ОСОБА_10, а ОСОБА_8 продала свою частину ОСОБА_18

Позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.06.2008 року, укладений між нею та ОСОБА_6, оскільки одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають значення, т.я., на думку позивачки, між ОСОБА_6 та ОСОБА_19 була змова і вони ввели в оману літню жінку.

Крім того, позивачка посилалась на те, що вона уклала договір купівлі-продажу під впливом тяжких для неї обставин, а саме: тяжка хвороба, доходів, крім невеликої пенсії у неї не було, тому вона була змушена продати належні їй нежитлові приміщення на вкрай невигідних умовах.

На підставі викладеного ОСОБА_11 просила визнати договір купівлі-продажу від 09.06.2008 року, укладений між нею та ОСОБА_6, недійсним; витребувати нежитлові приміщення загальною площею 771,9 кв.м , які знаходяться з адресою: м.Харків, пр.Леніна,58, від ОСОБА_12 “Важпромавтоматика”, ОСОБА_9,, ОСОБА_18, ОСОБА_10; скасувати правову реєстрацію спірних нежитлових приміщень і зобов’язати МіськБТІ внести відповідні записи до реєстру прав власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_20 та ОСОБА_21 повністю підтримали позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_6 проти позову заперечував, посилаючись на те, що умови договору купівлі-продажу повністю виконані. За період з 2008 по2010 рік кошти повністю передані через довірених осіб позивачки. Підстави визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень у позивачки відсутні. Неналежне виконання умов договору не є підставою для визнання договору недійсним.

Представники відповідачів ОСОБА_12 “Важпромавтоматика”, ОСОБА_9,, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_8 проти позову заперечували, посилаючись на добросовісність набуття спірного майна. Також відповідачі подали заяви про застосування строку позовної давності.

Представник третьої особи ОСОБА_5 вважав, що в діях ОСОБА_5 порушень законодавства не вбачається, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги є необгрунтованими.

Інші сторони по справі у судове засідання не з’явились.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 березня 2012 року позов ОСОБА_11 задоволений частково.

Договір купівлі-продажу, який укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 09.06.2008 року, визнаний недійсним.

Нежитлові приміщення 2 поверху загальною площею 771,9 кв.м в літ А-7, що знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Леніна,38, витребувані від ОСОБА_12 “Важпромавтоматика”, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11

Реєстрація зазначених нежитлових приміщень за ОСОБА_12 “Важпромавтоматика”, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_10 скасована.

Солідарно з відповідачів на користь позивача стягнуті понесені нею судові витрати: держмито – 1700 грн., інформаційно-технічне забезпечення –120 грн., а разом 1820 грн.

В інший частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі та доповнені до неї ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційних скаргах та доповненнях до них представник ОСОБА_8 та ОСОБА_9В також просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_10 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, застосувати строки позовної давності та наслідки їх спливу у даній справі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим, винесеним з суттєвим порушенням вимог процесуального та матеріального права.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_12 “Важпромавтоматика” просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необгрунтованість та незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 09.06.2008 року був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 771,9 кв.м , які знаходяться за адресою: м.Харків, пр.Леніна,58. Договірна ціна майна складала 3613255 грн.

Відповідно умов договору розрахунки за придбане майно покупець може провести єдиним траншем або за графіком, передбаченим п. 3.1 договору, але не пізніше 1 жовтня 2008 року.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що в разі неможливості сплатити єдиним траншем повну вартість майна, покупець зобов’язаний передати майно в іпотеку продавцю.

Визнаючи договір купівлі-продажу недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не виконав умови договору, крім того, він не мав права відчужувати спірне майно, оскільки фактично майно було обтяжене, а також суд визнав договір купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсним, оскільки, на думку суду, даний правочин було вчинено позивачем під впливом тяжкої обставини, а саме: хвороби позивачки.

З висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

У ст.203 ЦК України, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим акта цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.ст.203,204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами.

Нормами цивільного законодавства не передбачена така підстава недійсності договору купівлі-продажу, як неповне виконання умов договору.

Крім того, відповідач ОСОБА_6 наполягав на повному виконанні умов договору, про що були надані розписки про отримання коштів, а сама позивачка не пред’являла останньому претензій щодо виконання умов договору до вересня 2011 року. Договір іпотеки між сторонами не укладався.

Статтею 233 ЦК України передбачені правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини. При цьому закон передбачає встановлення тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.

Тяжкою обставиною суд визнав хворобу позивачки, а саме: “параректальний абсцес малої миски”, у зв’язку з чим 14.10.2007 року ОСОБА_11 була зроблена операція. В подальшому позивачка лікувалася, консультувалася та проходила реабілітацію, але суду не надані докази того, що хвороба позивачки була дуже важкою та нею витрачені значні кошти на лікування.

При цьому суд не звернув уваги на ту обставину, що під час, як на думку суду, тяжкої хвороби ОСОБА_11 16.05.2008 року придбала на підставі договору купівлі –продажу спірні нежитлові приміщення вартістю 1029000 грн., а потім 09.06.2008 року продала їх ОСОБА_6 за суму 3613255 грн.

Таким чином, ані тяжкі обставини, ані вкрай невигідні умови вчинення правочину в судовому засіданні не були доведені.

За таких обставин у суда першої інстанції не було підстав для визнання даного правочину таким, що вчинений під впливом тяжкої обставини.

Відповідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділо ним.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 позбулася права власності на спірні нежитлові приміщення, уклавши договір купівлі-продажу з ОСОБА_6, а тому у неї відсутнє право витребування майна від будь-якої особи.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_11 не доведені в судовому засіданні, а рішення суду, яким задоволені зазначені позовні вимоги, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст..ст. 303,307,309, 314,319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 та доповнення до апеляційної скарги, ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8, та доповнення до апеляційної скарги, ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_9, та доповнення до апеляційної скарги, ОСОБА_10, Приватного акціонерного товариства “Важпромавтоматика” задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 березня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_11 в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: