Справа № 2-1959/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2008 року    Київський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого               - судді Самсонової О.А.,

при секретарі              - Лутицькій Л.І.

за участю позивача    - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Полтави, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 на земельній ділянці по фактичному користуванню площею 550 м². В позові посилалась на те, що 4/5 частини вказаного будинку були придбані її чоловіком ОСОБА_6 у 1985 році під час перебування з нею у шлюбі. У 1992 році чоловік помер, після його смерті відкрилась спадщина. На час смерті чоловіка вона проживала разом з ним та фактично прийняла спадщину. Тому позивач просила суд визнати за нею право власності на 4/10 частини будинку  АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 550 м² по фактичному користуванню, як на половину майна, придбаного подружжям під час шлюбу, визнати за нею право власності на 4/10 частини будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просила позов задовольнити, визнати за нею право власності на половину придбаного під час шлюбу майна - 4/10 частини будинку  АДРЕСА_1 та в порядку спадкування після ОСОБА_6. - на  4/10 частини цього ж будинку, що розташована на земельній ділянці 550 м² по фактичному користуванню.

            Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов також підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи,  в судове засідання не з'явилась.

Відповідач - Територіальна громада м.Полтави та третя особа без самостійних вимог  - КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» в судове засідання своїх представників також не направили,  будучи у порядку, встановленому законом, повідомленими про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин суду не подавали.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились.

            Суд, заслухавши пояснення позивача, та її представника,  дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 5 квітня 1968 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 (а.с.13).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.08.1986 року ОСОБА_6 (в тексті договору його прізвище зазначено як ОСОБА_7) придбав 7/10 частин жилого будинку з частиною надвірних побудов, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35-36).

Власником іншої частини вказаного домоволодіння згідно даних технічного паспорту є ОСОБА_7 (а.с.7-9, 22-27).

Під час користування вказаним майном ОСОБА_6 у домоволодінні було проведено добудови. Внаслідок цього належна йому частка домоволодіння склала 4/5 частини. Вказане підтверджується даними інвентарної справи та технічним паспортом на будинок (а.с.7-9). 

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, що регулював правовідносини  власності на час придбання ОСОБА_6 нерухомого майна та на час його добудови,  майно, яке придбано подружжям під час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.28 КпШС України у разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, їхні частки є рівними.

Тому суд приходить до висновку, що 4/5 частини жилого будинку з надвірними побудовами, що придбані ОСОБА_6 під час шлюбу, належали йому та ОСОБА_1  на праві спільної сумісної власності.

Оскільки судом не встановлено підстав для відходження від рівності часток співвласників, суд вважає, що частки кожного із подружжя в праві спільної сумісної власності є рівними та складають по ½ частині від спільного майна.

 На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належить ½ частина спільного майна подружжя. Тому необхідно визнати, що їй на праві власності належать 4/10 частини жилого будинку АДРЕСА_1.

 У зв'язку з цим ОСОБА_6 до його смерті також належала ½ частина від спільного майна подружжя. Його частка у праві власності на жилий будинок з надвірними побудовами також склала 4/10 частини.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до якої входить 4/10 частини спірного жилого будинку з господарськими спорудами.

Спадкоємцем першої черги спадкування  за законом є дружина померлого - ОСОБА_1.

Оскільки на час смерті спадкодавця ОСОБА_1 проживала разом з ним, фактично вступила у володіння спадковим майном після смерті чоловіка, відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК України редакції 1963 року,   вона є такою, що фактично прийняла спадщину.

Інші спадкоємці майна ОСОБА_6. відсутні.

У зв'язку з цим в порядку спадкування після померлого ОСОБА_6. за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на 4/10 частини спірного домоволодіння.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/5 частини спірного будинку з господарськими спорудами (4/10 частини + 4/10 частини = 4/5 частини).

Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 щодо зазначення в судовому рішенні про розташування спірного будинку з господарським спорудами на  земельній ділянці фактичного користування 550 м², суд бере до уваги, що будь-яких доказів, на підставі яких встановлено фактичне користування позивачем земельною ділянкою саме такого розміру, суду не надано.

Так, згідно висновку спеціаліста від 18.08.2008 року №670 співвласники квартир №1 та №2 у вказаному будинку користуються площею 798 м², що на 3 м² більше, ніж виділялось згідно даних технічного паспорта та договору купівлі-продажу.

Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 16.08.1985 року розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок - 795 м² (а.с.35-36).

Такий же розмір земельної ділянки зазначений і у технічному паспорті на будинок (а.с.7-9, 22-27).

Крім того, згідно вказаного вище висновку спеціаліста власник квартири №1 фактично користується земельною ділянкою розміром 546 м².

Тому суд не вважає за можливе задовольнити вказану позовну вимогу, зазначивши, що спірний будинок з господарськими спорудами розташований на земельній ділянці фактичного користування площею 550 м².

Крім того, суд не вбачає правових підстав для визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки відсутні рішення уповноваженого органу про присвоєння номера квартири - №1 частині жилого будинку, яка перебувала  у користуванні позивача та її померлого чоловіка - ОСОБА_7, як і відсутні рішення про встановлення порядку користування між співвласниками чи виділ часток в натурі.

В задоволенні цієї вимоги також необхідно відмовити.

            Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, - 

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/5 частини жилого будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня проголошення рішення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                           О.А.Самсонова