Справа №2п-765/07р.

                                                                                                                      Справа №2-61/08р.

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

1 лютого 2008 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі          -  Рибка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, -

                                      В С Т А Н О В И В :

17 травня 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування. Свій позов обґрунтовувала тим, що 22.02.2006 року її мамою ОСОБА_3 було підписано договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1. Згідно даного договору квартира перейшла у власність її сестри ОСОБА_2. Вважає, що даний договір повинен бути визнаний недійсним в судовому порядку з наступних причин: мати значний час тяжко хворіла і в листопаді 2005 року їй було поставлено діагноз лейкоз. В грудні 2005 року з Росії до матері приїхала відповідачка зі своїм чоловіком. Вони проживали в маминій квартирі. Зі слів матері матеріальної допомоги та допомоги в лікуванні хвороби від них мати не отримувала. До того ж їх перебування спричиняло ще більшого психологічного навантаження, оскільки вони вели себе знервовано, відчувалась зневага до матері, ображали її. В цей час відповідачка постійно спонукала маму до оформлення документів для управління майном, зазначала, що оформивши всі доручення, вона зможе допомогти їй утримувати квартиру, представляти її інтереси в ГЖЕД, отримувати в банку пенсію та оплачувати рахунки за комунальні платежі. 14.02.2006 року ОСОБА_3 було підписано доручення на ОСОБА_2 для представництва її інтересів при отриманні коштів з банку. 27 лютого 2006 року мати дізналась, що вона вже не є власником квартири, що 22 лютого 2006 року було підписано договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого дана квартира перейшла у власність ОСОБА_2. На момент підписання договору ОСОБА_3, не усвідомлювала значення своїх дій внаслідок хворобливого стану та психологічного пригнічення. До того ж, дочка ОСОБА_2, ввела матір в оману, говорячи про оформлення доручення на управління майном. Також про відсутність наміру дарувати квартиру свідчить заява про скасування довіреності від 28 лютого 2006 року. Заява про скасування довіреності було написано після того, як вона дізналась про обман дочки. До того ж, 2 березня 2003 року мати надала довіреність на вчинення всіх дій на неї та сестру ОСОБА_4. З 27 лютого 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона забрала матір до себе в місто Рівне, де оформила на стаціонарне лікування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла від ішемічної хвороби серця. Вважає, що оспорюваним нею договором дарування від 22.02.2006 року було порушено її право як спадкоємця по закону - у випадку відсутності договору дарування вона отримала б 1/3 частини квартири. Просила суд визнати недійсним договір дарування від 22.02.2006 року. Визнати за нею право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні представник позивачка ОСОБА_4 позов підтримала, просить його задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилась, але надала суду заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності з позовні вимоги не підтримує.

Третя особа приватний нотаріус Святецька Ірина Вікторівна в судове засідання не з”явилась, але надала заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Святенької І.В.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_7, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_3. 22.02.2006 року ОСОБА_3 подарувала квартиру №11, що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_2(а.с.6).

Частиною 1 статті 717 ЦК України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов”язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Після складання договору ОСОБА_3 довіреність посвідчену від її імені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Фастовець І.В. від 14.02.2006 року за реєстровим №304 скасувала (а.с.7).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 тяжко хворіла, лікарями їй встановлено діагноз лейкоз (а.с.10-11). Згідно епікризу (а.с.11) ОСОБА_3 встановлено діагноз: МДС (ГММ), супутній: хронічний двобічний неврит слухових нервів. Викривлення перегородки носа вліво. Хронічний гіпертрофічний фарингіт в стадії загострення. СКХ, камені лівої нирки. Кіста в/п лівої нирки. Хронічний пієлонефрит. ХНН 3 ступеню.

Частиною 1 статті 225 ЦК України встановлено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи,  в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент укладання договору дарування тяжко хворіла, перебувала у важкому стані, а отже не усвідомлювала значення своїх дій, не могла керувати ними. Тому договір дарування від 22.02.2006 року укладений, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 необхідно визнати недійсним.

В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_3 є три дочки ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Після смерті матері всі вони є відповідно до статті 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом.

Тому обґрунтованими є вимоги позивачки щодо визнання за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.225, 717, 1261 ЦК України, ст.4-14, 224-228 ЦПК України, суд, -

                                              В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування від 22.02.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності  на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                         Т.В.Турченко