Справа № 2-418/09

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

іменем україни

27 січня 2009  року    Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого -        судді  Самсонової О.А.

при секретарі -       Лутицькій Л.І.,

за участю представника позивача - Заліпи Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтави справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний природний газ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний природний за період з серпня 2000 року по серпень 2008 року в сумі 5540 грн. 15 коп. Крім того, за прострочення термінів  оплати спожитого природного газу відповідачу нараховано пеню у розмірі 949 грн. 91 коп., інфляційні збитки  у розмірі 1068 грн. 30 коп. та 3% річних - 140 грн. 09 коп. Вказані суми позивач також просив стягнути з відповідача на його користь та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.  Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з серпня 2000 року по серпень 2008 року в сумі 5540 грн. 15 коп., пеню у розмірі 949 грн. 91 коп., інфляційні збитки  у розмірі 1068 грн. 30 коп. та 3% річних - 140 грн. 09 коп. Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідач в судове засідання без поважних причин не з΄явився, будучи у порядку встановленому законом повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Тому суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України  для можливого відкладення розгляду справи, вважає за можливе відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянути справу без участі відповідача з постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1. 

Судом встановлено, що позивачем надавались відповідачу послуги з постачання природного газу. Відповідач послуги по газопостачанню одержав, однак за використаний природний газ в повному обсязі не розрахувався.

При цьому договору про надання послуг з газопостачання в період до 26.07.2008 року сторонами не укладалось.

Але оскільки однією стороною - позивачем у справі ВАТ «Полтавагаз» - надавались другій стороні - відповідачу у справі ОСОБА_1 - послуги з газопостачання, відповідач зазначені послуги приймав та оплачував, тому суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг газопостачання.

У зв'язку з відсутністю письмового договору вказані правовідносини регулюються чинними на час їх виникнення нормативними актами.

26 липня 2008 року сторонами укладено Договір  №562592 про надання послуг з газопостачання, в якому передбачили їх права та обов'язки в правовідносинах (надалі в тексті рішення - Договір).

Також сторонами в Договорі узгоджено суму заборгованості відповідача перед позивачем за використаний природний газ, що станом на 01.07.2008 року становила 5482 грн.

Після укладення вказаного Договору відповідачем борг сплачено не було, як не було сплачено і поточні платежі.

У зв'язку з цим на день розгляду справи судом відповідач має заборгованість за використаний природний газ перед  позивачем за період з 01 серпня 2000 року по 01 вересня 2008 року в сумі 5540 грн. 15 коп. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача за прострочення термінів  оплати спожитого природного газу пені у розмірі 949 грн. 91 коп., інфляційних збитків  у розмірі 1068 грн. 30 коп. та 3% річних - 140 грн. 09 коп., суд приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, позивач посилається на Договір, що було укладено ним та відповідачем, про надання послуг з газопостачання від 26.07.2008 року.

Але зазначене є невірним, оскільки вказаний Договір не містить будь-яких умов, що поширювали б його дію на попередній відносно його укладення період - з 01 серпня 2000 року по 26 липня 2008 року.

Крім того, пунктом 26 Договору сторони встановили, що відповідач має перед позивачем заборгованість станом на 01.07.2008 року у розмірі 5482 грн. Будь-які посилання на наявність у відповідача обов'язку сплатити пеню, індексу інфляції чи 3% річних в Договорі відсутні.

В пункті 33 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне та/або не в повному розмірі внесення плати за надані послуги  з газопостачання. Але конкретні види та розмір штрафних санкцій договір не містить.

Тому суд вважає безпідставним поширення позивачем умов Договору на правовідносини, що виникли між ним та відповідачем в період до 26.07.2008 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» заборонено нарахування по розрахунках з 1 жовтня 1996  року  та  стягнення  з  громадян  України  пені  за несвоєчасне  внесення  квартирної  плати  та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення,  утримання  і  експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Відповідно до ст.2 вказаного Закону він діє до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. На даний час вказаний Закон не скасовано, не зупинено, а тому підлягає до застосування.

Вказаний нормативний акт містить пряму заборону нарахування пені.

Посилання позивача на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також є помилковим, оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань, суб'єктами яких є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  а  також  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності.   На правовідносини, суб'єктами яких є фізичні особи, що не здійснюють підприємницької діяльності, дія зазначеного Закону не поширюється.

Тому застосування вказаного нормативного акту до правовідносин з надання житлово-комунальної послуги, такої як постачання природного газу населенню, є безпідставним.

Крім того, статтею 180 ЦК України редакції 1963 року, що регулював правовідносини між сторонами до 01.01.2004 року, угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню). До укладення Договору 26.07.2008 року, будь-яка інша письмова угода між сторонами була відсутня. Тому нарахування позивачем відповідачу пені, у тому числі і до 01.01.2004 року є безпідставним.

            Безпідставно позивач посилається і на норми Цивільного кодексу України редакції 2003 року, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення боргу, який виник в період до 01.01.2004 року з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

            При цьому суд керується частиною 10 прикінцевих та перехідних положень ЦК України редакції 2003 року, згідно якої правила Цивільного кодексу України  про  відповідальність за   порушення   договору  застосовуються  в  тих  випадках,  коли відповідні порушення були допущені  після  набрання  чинності  цим Кодексом,  крім випадків,  коли в договорах,  укладених до 1 січня 2004  року,  була  встановлена  інша  відповідальність   за   такі порушення.

            До 01 січня 2004 року між сторонами сторони договору не укладали, тому застосування норм чинного Цивільного кодексу України до правовідносин, що виникли в період до 01.01.2004 року, неправомірне.

            Також суд звертає увагу на те, що спеціальними нормативними актами у сфері надання населенню послуг з газопостачання - Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 09.12.1999 №2246, з наступними змінами, не передбачено можливості нарахування споживачу боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 5540 грн. 15 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду, всього необхідно стягнути 5570 грн. 15 коп.

Також з відповідача на користь держави необхідно стягнути 55 грн. 40 коп. державного мита

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (36039, м.Полтава, вул.Енгельса, 2, п/р 26037301545 в філії Полтавське облуправління ВАТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЄДРПОУ 03351912) суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 5540 грн. 15 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду, всього стягнути 5570 грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 55 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення  та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий                                                                       О.А.Самсонова