Справа № 2-315/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2009р. м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді Шевченко В.І.

При секретарі Якубовській Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Гнаровської сільської ради про визнання права власності на землю, -

встановив:

Позивач по справі звернувся до суду з позовом про визнання права власності на землю посилаючись на те, що 28 грудня 2005 року між ним та фермерським господарством „Агросвіт" було укладено договір купівлі - продажу майна, а саме:

- хлібопекарне виробництво з кондитерським цехом інвентарний № 631 літ. А-

РПВН 11286447, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Вільнянський

район, АДРЕСА_1.

Зазначене хлібопекарне виробництво з кондитерським цехом розташоване на земельній ділянці розміром 0.2263 га. На земельній ділянці розташовано: хлібопекарне виробництво з кондитерським цехом інв.№631 літ.А., навіс літ.Б, насосна літ.В, паркан № 1, замощення І.

- контора інв.№ 87 літ.А-2 - РПВН 11279798, яка розташована за адресою:

Запорізька область, Вільнянський район, село Гнаровське, вулиця Центральна,

будинок № 7 .

Зазначена будівля розташована на земельній ділянці розміром 0.3239 га. На земельній ділянці розташовано: контора інв.№ 87 літ.А-2, замощення І- II.

Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів від 28.12.2005 № 1090229.

13.02.2007 року дані об'єкти були зареєстровані в орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації та зареєстровано право власності на зазначені об'єкти за ОСОБА_1.

Відповідно до Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в зв'язку з чим позивач і звернувся до суду та просить суд визнати за ним право власності на вищезазначені земельні ділянки. В попередньому судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягає. Відповідач по справі не заперечує проти задоволення позовних вимог, що підтверджується його заявою.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає можливим в силу ч.4 ст. 130 ЦПК України ухвалити рішення по даній цивільній справі у попередньому судовому засіданні.

2

На підставі вищевикладеного, суд вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони знаходить вимоги заявника підлягаючими задоволенню, оскільки відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таке ж саме положення відображене і в статті 377 Цивільного кодексу України, де зокрема зазначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах визначених договором про відчудження майна.

Якщо договором про відчуження житлового будинку (будівлі або споруди) розмір земельної ділянки не визначено, то в разі її відчуження до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки , яка зайнята житловим будинком, будинком або спорудою та на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

В нашому випадку розмір земельної ділянки визначений, яка зайнята спорудою та необхідна для її обслуговування.

Враховуючи той факт, що право власності на нежилі будівлі та приміщення визнаною за мною на підставі договору купівлі- продажу від 28.12.2005 року та позивачем оформлено право власності на споруди в бюро технічної інвентаризації, тому і земельна ділянка повинна йому належати на праві власності.

Відповідно до вимог статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо воно оспорюється або не визнається другою особою, а також у випадку втрати ним документу, яке посвідчує право власності.

Підставою позову є обставини, які підтверджують у позивача або другої особи права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Дана обставина може випливати і із наданих особою правовстановлюючих документів, показаннями свідків, а також другими доказами, які підтверджують належність позивачу спірного майна.

Такими доказами є договір купівлі- продажу майна від 28 грудня 2005 року укладений між позивачем та фермерським господарством „Агросвіт" і визначенням розміру земельних ділянок на, яких розташовані споруди та необхідні для їх обслуговування.

Також спеціальне визнання права власності на майно в судовому порядку необхідно і тоді коли відносно належності майна у позивача відсутні документи і це право оспорює відповідач.

Відповідно до положень вищезазначеної статті цивільного кодексу України, якщо майно знаходиться у власності позивача, то його право захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Керуючись ст. 10,58,60,130,212,215,294,367 ЦПК України, ст.ст. 377, 392 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 - право власності на земельну ділянку в розмірі 0.2263 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка зайнята

3

хлібопекарним виробництвом з кондитерським цехом та необхідна для її обслуговування.

Визнати за ОСОБА_1 - право власності на земельну

ділянку в розмірі 0.3239 га, яка розташована за адресою: Запорізька область,

АДРЕСА_1 яка зайнята конторою та

необхідна для її обслуговування.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області, через

Вільнянський районний суд Запорізької області , про що протягом 10 днів з дня

проголошення рішення подається заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на

рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.