АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________

Провадження: 22ц/2090/8483/2012 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 2018/17777/2012 Зуб Г.А.

Категорія: трудові Доповідач -Костенко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І.,

Гальянової І.Г.,

при секретарі: Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління юстиції у Харківській області на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Харківській області про стягнення заробітної плати за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року позивач звернулася у суд з позовом до Головного управління юстиції у Харківській області, в якій просила стягнути за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 2747,50 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що наказом Головного управління юстиції в Харківській області № 308/3 від 02 квітня 2007 року вона була прийнята на роботу та працювала на посаді старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. 07 серпня 2012 року наказом Головного управління юстиції в Харківській області № 509/3 була звільнена з займаної посади за п.6 ст.30 ЗУ „Про державну службу". 31 серпня 2012 року заробітна плата та грошова компенсація за невикористані дні відпустки були нараховані їй на картку та 02 вересня 2012 року були нею отримані. Однак, відповідач затримав остаточний розрахунок на 25 днів, а тому просить стягнути середньомісячну заробітну плату в розмірі 2747,50 грн. Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача були порушені її права, вона зазнала душевні, фізичні страждання та просила стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В судове засідання суду першої інстанції позивач не з"явилась, надала заяву та просила розглядати справу за її відсутності.

Представники відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції проти позову заперечували та зазначили, що позивач була звільнена з посади старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції за порушення присяги державного службовця. Затримка остаточного розрахунку з позивачем виникла у зв"язку з ускладненням з обчислення середньої заробітної плати. Оскільки даний випадок обчислення компенсації є неординарним і з метою отримання роз"яснень щодо правильного нарахування суми компенсації відповідач звертався до фахівців. Головне управління юстиції вживало всіх необхідних заходів щодо правильності нарахування належних ОСОБА_3 виплат, а тому вини відповідача у невиплаті ОСОБА_3 належних їй сум у строки немає.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління юстиції у Харківській області заробітну плату за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 2154,24 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління юстиції у Харківській області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, постановлене з порушення норм матеріального права, не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Крім того, зазначив, що при звільненні остаточний розрахунок по заробітній платі складався з заробітної плати за три робочі дні 19.07.2012р., 06.08.2012р., 07.08.2012р., компенсації за невикористані 25 днів щорічної та додаткової відпустки та премії за один день. Для обчислення листка непрацездатності ОСОБА_3 за період непрацездатності з 20.07.2012р. по 03.08.2012р., розрахунковим періодом є січень - червень 2012 року. Однак, у позивача за даний розрахунковий період відсутній дохід, оскільки вона була відсторонена від займаної посади у зв"язку з притягненням її до кримінальної відповідальністю. З огляду на такі обставини у відповідача виникли ускладнення з обчисленням середньої заробітної плати. Вважають висновок суду щодо обчислення остаточного розрахунку при звільненні в сумі 2154,24 грн. безпідставним та необгрунтованим, оскільки з дня звільнення позивача, з 08.08.2012р. по 31.08.2012 згідно обліку робочого часу є 17 робочих днів, а тому середня заробітна плата за ці дні складає 1525,92 грн..

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 працювала на посаді старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та згідно Наказу Головного управління юстиції в Харківській області № 509/3 від 07.08.2012 року була звільнена з посади за порушення Присяги державного службовця, за п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу». Відповідно до п.п. 2, 3 зазначеного наказу ОСОБА_3 наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані 13 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2008 по 10.09.2008 року та грошову компенсацію за невикористані 2 календарні дні щорічної основної відпустки за період роботи з 19.07.2012 року по 06.08.2012 року, грошову компенсацію за невикористані 5 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років за 2012 рік.

Також судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, що при звільненні ОСОБА_3 повинна була отримати заробітну плату за три робочі дні 19.07.2012 року, 06.08.2012 року, 07.08.2012 року, оплату за 11 днів тимчасової непрацездатності за період з 20.07.2012 року по 03.08.2012 року, компенсації за невикористані 25 днів щорічної відпустки та додаткової відпуски та премії за один день. Відповідачем також не оспорюється той факт, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 31.08.2012 року.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач без поважних причин своєчасно не сплатив їй всі суми, що мали б бути сплачені при звільненні. При цьому судом взяті до уваги календарні, а не робочі, як на тому наполягав відповідач, дні прострочення виплати остаточного розрахунку при звільненні.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, виходячи з наступного.

Яз зазначалось вище, відповідачем не оскаржується сам факт порушення терміну остаточного розрахунку з позивачкою, однак він вважає суму середнього заробітку за час такої затримки, стягнуту за рішенням суду першої інстанції, нарахованим невірно.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність поважності причини затримки остаточного розрахунку з позивачкою, так як законом не передбачена можливість будь-якої затримки по виплаті та вказано на необхідність виплати суми, в якій роботодавець не сумнівається.

Із змісту ст.117 КЗпП України та роз*ясень, даних пункті 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»вбачається, що установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку у разі звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпПУ стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний і обґрунтований висновок стосовно того, що середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні в даному випадку обчислений з урахуванням 24 календарних днів.

Як вбачається з довідки-розрахунку середньої заробітної плати за час затримки виплати остаточного розрахунку ОСОБА_3, виданої начальником управління ПФД та МТЗ Головного управління юстиції у Харківській області, середньоденна заробітна плати із розрахунку одного робочого дня складає 89, 76 гривень. При цьому в цій же довідці зазначено, що сума середньої заробітної плати нарахована без утримання обов*язкових платежів.

За таких обставин судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що в резолютивній частині рішення суду першої інстанції не зазначено чи нарахована сума обчислена з урахуванням податку та інших обов*язкових платежів, оскільки такі обставини могли б бути підставою для роз*яснення рішення, а не для його скасування.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області, відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2012 року без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -