Справа № 2а -109 / 2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2008 року м. Макіївка
Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді: Юрко І.В.
при секретарі Мирошниченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недотриманої компенсації на дитину,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Гірницького районного суду м. Макіївки з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недотриманої компенсацій на дитину за період з 01.01.2000 року по 30.06.2008 року у розмірі відповідно до вимог ст. 30 Закону України „Про статут і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 14251 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги у частині розрахунку та пояснив суду, що являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році, має інвалідність 2-ї групи, віднесений до 1- ї категорії, та перебуває на обліку за місцем проживання в УПСЗН Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради. Його дружина - ОСОБА_3 має статус евакуйованої із зони відчуження ЧАЕС у 1986 році і віднесена до 2-ї категорії. їх дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи ( посвідчення від 10.05.1993 року) згідно п. 5 ст. 27 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" довідно до п. 6 ст. 30 вказаного Закону дочка має право отримувати щомісячну компенсацію у розмірі 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат. Але відповідач у порушення вказаного Закону робив наступні виплати допомоги на дитину:
З 26.07.1996 року по 6 грн. 40 коп. щомісячно, з 01.05.2007 року по 32 грн. щомісячно. На його заяву про перерахунок і виплату належної компенсації на дитину відповідач відмовив, тому він вимушений звернутися до суду, оскільки вважає таку відмову незаконною. Далі позивач
пояснив, що розмір недоплати щомісячної допомоги на дитину складає:
2000 рік - (118 грн.: 2-6, 40 грн. )х 12 міс. = 631, 20 грн., 2001 рік - 631, 20 грн.,
2002рік - ( 140 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 6 міс. + ( 165 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 6 міс. = 838, 20 грн.,
2003рік - (185 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 12 міс. = 1033, 20 грн.,
2004рік - ( 205 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 8 міс. + (237 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 4 міс. = 1217, 20 грн.,
2005рік - ( 262 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 3 міс. + (290 грн.: 2 -6, 40 грн.) х 5 міс. + (332 грн.:2 - 6, 40 грн.) х 4 міс. = 1705, 20 грн.
2006рік - ( 350 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 6 міс. + (375 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 6 міс. = 2098, 20 грн.,
2007рік - ( 558 грн.: 2 - 6, 40 грн.) х 3 міс. + (595 грн.: 2 - 6, 40 грн.) + (595 грн.: 2 - 32 грн.) х 5 міс. + (604 грн.: 2 - 32 грн.) х 3 міс. = 2421, 80 грн.,
2008рік - ( 663 грн.: 2 - 32 грн.) х 3 міс. + (678 грн.: 2 -32 грн.) х 3 міс. = 1819, 50 грн.,
а всього 12395, 70 гривень. Просив визнати незаконною відмову УПСЗН Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради у виплаті щомісячної компенсації на дитину за 2000 -2008 роки та стягнути на його користь 12395 грн. 70 коп.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області - ОСОБА_5, діюча за дорученням, позов ОСОБА_1 не визнала та пояснила суду, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та був визнаний 15.04.2002 року інвалідом 2-ї групи, у зв'язку з чим, згідно ст.3О Закону України „Про статут і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ має право на щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку у розмірі мінімальної заробітної плати. Згідно Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року призначення громадянину компенсації та пільг проводиться з дня подачі ним заяви. Від дружини позивача -ОСОБА_3 ( евакуйованої із зони відчуження у 1986 році 2-ї категорії) заява про виплату компенсації на дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була подана 01.11.2004 року, до цього часу виплати на дитину проводились за місцем роботи матері - КП „Макіївтепломережа", про що свідчить довідка від 02.02.2005 року за № 06-1437. Право на одержання компенсації на дитину позивач набув з 01.11.2004 року, а тому його вимоги про стягнення недоплачених сум за період з 2000 року по 31.10.2004 року є неправомірними. Крім того, УПСЗН тільки з 23.10.2003 року мали право здійснювати виплату на дитину у відповідності до п. 8 ст. 30 ЗУ № 2638-Ш „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Таким чином позивач ОСОБА_1 пред'явив позовні вимоги за 2000-2003 роки до неналежного відповідача у справі. Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" дію п. 8 ст. 30 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій та допоміг у розмірах відповідно до мінімальної зарплати, тому не має правових підстав стягнути недоплачену суму за 2006 рік. Також на підставі ст. 62 зазначеного вище Закону , роз'яснення порядку застосування закону провадиться у Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади та інші. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету. Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в постанові Кабінету міністрів України № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 3 01.05.2007 року вказані компенсаційні виплати сплачуються на підставі Постанови KM України № 649 від 20.04.2007 року „Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просила у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити, оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.
Вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить частковому задоволенню за таких обставин.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 році першої категорії і згідно довідки МСЕК він визнаний інвалідом 2-ї групи ( л.с. 6 ). Позивач перебуває на обліку за місцем проживання в УПСЗН Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради.
На його утриманні знаходиться неповнолітня дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має статус дитини, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи ( посвідчення від 10.05.1993 року), перебуває на відповідному обліку в УПСЗН Гірницького району м. Макіївки, та має право на щомісячні виплати, передбачені п. 6 ст. 30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати (л.с. 8 - 9).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 6 ст. 30 Закону № 796-ХІІ, щомісячна виплата 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на відповідний період виплати.
Згідно Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року призначення громадянину компенсації та пільг проводиться з дня подачі ним заяви. Від дружини позивача -ОСОБА_3 ( евакуйованої із зони відчуження у 1986 році 2-ї категорії) заява про виплату компенсації на дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була подана 01.11.2004 року ( л.с.23 ), до цього часу виплати на дитину проводились за місцем роботи матері - КП „Макіївтепломережа", про що свідчить довідка від 02.02.2005 року за № 06-1437 (л.с 24). Таким чином право на одержання компенсації на дитину позивач набув з 01.11.2004 року, а тому його вимоги про стягнення недоплачених сум за період з 2000 року по 31.10.2004 року є неправомірними. Крім того, УПСЗН тільки з 23.10.2003 року мали право здійснювати виплату на дитину у відповідності до п. 8 ст.3О ЗУ № 2638-Ш „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Таким чином позивач ОСОБА_1 пред'явив позовні вимоги за 2000-2003 роки до неналежного відповідача у справі. Відповідачем згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" правильно сплачена позивачеві за 2006 рік сума на оздоровлення у розмірі 120 грн., яку позивач отримав згідно довідки УПСЗН 25.05.2006 року.
Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" дію п. 8 ст. 30 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій та допоміг у розмірах відповідно до мінімальної зарплати, тому не має правових підстав стягнути недоплачену суму за 2006 рік.
Суд приймає до уваги те, що встановлений у 1996 році постановою KM України № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України № 231 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2003 - 2005 та 2007, 2008 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року № 836, на яку посилається відповідач.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином неправомірність дій відповідача про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на дитину за 2004 - 2005 та 2007, 2008 роки, є очевидною, їх дії слід визнати протиправними.
Суд встановив, що позивач фактично отримав допомогу на дитину за період з листопада 2004 - 2005 та 2007 - червень 2008 р. - 563 грн. 20 коп.
А повинен був отримати допомогу на оздоровлення за вказаний період
2004рік- 237 грн.: 2 х 2 міс. = 237, 00 грн.,
2005рік - 262 грн.: 2 х 3 міс. + 290 грн.: 2x5 міс. + 332 грн.:2 х 4 міс. = 1782, 00 грн.
2007рік - 558 грн.: 2x3 міс. + 595 грн.: 2 х 6 міс. + 604 грн.: 2 х 3 міс. = 3528, 00 грн.,
2008рік - 663 грн.: 2x3 міс. + 678 грн.: 2 х 3 міс. = 2011, 50 грн.,
а всього 7558, 50 гривень.
Отже недоплата за період з листопада 2004 - 2005 та 2007 - червень 2008 роки складає 6995 грн. 30 коп., яка належить стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, ст. 48 Закону України „Про статут і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за № 796 - XII від 28.02.1991 року, ст. 22 Конституції України, керуючись ст.ст. 159-163 КАС України,
постановив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недотриманої компенсацій на дитину за період з 01.01.2000 року по 30.06.2008 року задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недотриманої компенсації на дитину за період з листопада 2004 - 2005 та 2007 - червень 2008 роки у розмірах, встановлених постановою КМУ № 836, 562.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 недотриману компенсацію на дитину за період з листопада 2004 - 2005 та 2007 - червень 2008 роки у сумі 6995 грн. 30 коп. ( шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять 60 копійок).
В решті позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області - відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.