КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/5931/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Юр'єва М.В. дов. від 12.03.2015

від відповідача Бут Д.В. дов. від 18.05.2015 №81/2015

Роменський Р.Ю. дов. від 31.12.2014 №2/2014,

розглянувши апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 (підписане 27.04.2015) у справі № 910/5931/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 5 932,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (далі - позивач, або ТОВ «Маркс.Капітал») до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач, або МТСБУ) про стягнення 5 932,96 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 932,96 грн. шкоди та 1 827 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач є особою, яка відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі недостатності коштів та майна страховика.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що процедура банкрутства Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (далі - ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія») не завершена і вказана вище страхова компанія не ліквідована, а відтак, у МТСБУ відсутні правові підстави для проведення виплат за невиконаними зобов'язаннями щодо договорів цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 прийнято апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали від 15.05.2015) позивачу та відповідачу - 18.05.2015 та 19.05.2015 відповідно, які долучені до матеріалів справи.

02.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

02.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав клопотання про застосування строку позовної давності та письмові пояснення по справі.

03.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача надав додаткові пояснення до апеляційної скарги.

У судовому засіданні 03.06.2015 представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Папірус Інвест» (страхувальник, або ТОВ «Папірус Інвест») укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/0379759, згідно з яким застраховано автомобіль «Opel», державний номер АА 3699 НВ.

Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.07.2011 по справі №3-6621/11, 22.06.2011 в м. Києві по вул. Кільцева дорога трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Opel», державний номер АА 3699 НВ, що знаходився під керуванням Виноградова К.В., та транспортного засобу «KIA» державний номер АА 7454 ІМ, власником якого є Попова Д.Ю.

ДТП сталась в результаті порушення водієм Виноградовим К.В. Правил дорожнього руху України, якого постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.07.2011 по справі від №3-6621/11 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП.

В подальшому, до ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» звернулась Попова Д.Ю. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.07.2011 по справі №3-6621/11 підтверджується, що потерпілою особою внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди є Попова Д.Ю.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля автомобіль «Opel», державний номер АА 3699 НВ була застрахована у ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0379759.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту № 1691 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, загальна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «KIA» державний номер АА 7454 ІМ внаслідок ДТП склала 5 932, 96 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/0379759) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0,00грн.

ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» здійснило розрахунок страхового відшкодування потерпілій особі Поповій Д.Ю., проте, виплату такого страхового відшкодування не провело.

15.10.2012 Попова Д.Ю. (цедент) уклала з фізичною особою-підприємцем Кругляк О.С. (цесіонарій) договір про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до п. 1.1-1.3 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі ст. 512-519 ЦК України, цедент відступає, а цесіонарій приймає усі права вимоги, що виникли у цедента, у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Opel», державний номер АА 3699 НВ під керуванням Виноградова К.В., відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.03.2011 (номер полісу АА/379759) у страховій компанії ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

15.10.2012 Кругляк О.С. (надалі - клієнт) уклав з ТОВ «Маркс.Капітал» (далі - фактор) договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/15-10/2012, відповідно до п. 1.1, в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов'язався оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договору про відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 15.10.2012 (надалі - договір факторингу).

За змістом п. 1.3 договору характеристика прав, переданих за договором: сума боргу - 5 932,96 грн., страхова компанія ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія», винна особа - Виноградов К.В.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України (далі - ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відтак, до позивача у межах суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке Попова Д.Ю. мала до ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Між тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 у справі №5011-46/12625-2012 визнано кредитором ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» позивача на суму 1 644 182,94 грн.

Як вбачається з ухвали суду, 14.11.2012 до суду надійшла заява позивача про грошові вимоги до боржника на суму 1 643 109,94 грн, що ґрунтуються на невиконаних ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» зобов'язаннях з виплати страхового відшкодування потерпілим за договорами загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, суд зазначив, що на підтвердження заявлених вимог, позивачем подано договори факторингу, договори відступлення права вимоги, страхові акти, розрахунки розміру страхового відшкодування та поліси за 116 страховими випадками, на підставі яких судом встановлено, що обставини прострочення боржника та порушення грошового зобов'язання за 116 страховими випадками підтверджуються належними та допустимими доказами.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 по справі №5011-46/12625-2012 ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» визнано банкрутом.

Як вбачається з постанови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013, прийняття комітетом кредиторів рішення про необхідність визнання боржника банкрутом стало наслідком заслуховування інформації розпорядника майна щодо проведеної роботи та його звіту, у результаті якої, зокрема, за наслідками подання запитів до державних реєстраційних та інших органів зі спеціальною компетенцією, не було виявлено активів підприємства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (ст. 37 Закону).

У п. 20.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

Згідно з п.п.41.1 п.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, в тому числі, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За змістом наведених норм слідує, що Законом визначено обов'язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом або його ліквідації; наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання цих зобов'язань.

З встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що наявність невиконаних зобов'язань ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 у справі №5011-46/12625-2012, якою позивача визнано кредитором ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Внаслідок того, що розпорядником майна проведено роботу, у результаті якої не було виявлено активів товариства, комітетом кредиторів прийнято рішення про необхідність визнання ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» банкрутом, внаслідок чого постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 по справі №5011-46/12625-2012 ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що процедура банкрутства ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» не завершена і вказана вище страхова компанія не ліквідована, а відтак, у МТСБУ відсутні правові підстави для проведення виплат за невиконаними зобов'язаннями щодо договорів цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Проте, апеляційний суд не приймає до уваги ці доводи відповідача, оскільки відсутність ліквідаційного балансу ліквідатора ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» не є перешкодою для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу спричинену шкоду згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Водночас, з наявних в матеріалах справи письмових пояснень відповідача слідує, що МТСБУ визнав про надання з боку позивача відповідних підтверджень щодо: 1) наявності факту недостатності коштів та майна страховика ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» для погашення заборгованості за відповідними договорами цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 2) визнання ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» банкрутом; 3) існування заборгованості ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» за відповідними договорами цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі №910/5931/15-г - без змін.

2. Матеріали справи №910/5931/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай