ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/5581/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ";

до: публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2";

про: стягнення 876.734,50 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Кошкіна І.В. - за довіреністю від 03.03.2015, № 14;

відповідача: Данилкіна П.М. - за довіреністю від 17.11.2014, № 361-1.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 876.734,50 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на підставі укладеного між сторонами даного спору договору підряду від 20.12.2013 № 1/12-2013, виконав роботи на загальну суму 1.202.947,62 грн, які відповідач прийняв, але оплатив частково в сумі 420.713,34 грн. В результаті проведення взаємозаліку заборгованості з генпідрядних послуг в рахунок виконаних за договором робіт основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 752.160,39 грн.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд задовольнити його вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 876.734,50 грн, з яких: 752.160,39 грн - основна заборгованість, 616,51 грн - пеня, 18.496,09 грн - 3 % річних та 105.461,51 грн - інфляційних втрат.

В прохальній частині позовної заяви товариством з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ" основна заборгованість відповідача вказана в сумі 752.160,59, однак сума, яка заявлена позивачем до стягнення складає 876.734,50 грн, з яких: 752.160,39 грн - основна заборгованість, 616,51 грн - пеня, 18.496,09 грн - 3 % річних та 105.461,51 грн - інфляційних втрат. Відтак, вірна сума основної заборгованості, заявлена позивачем до стягнення складає 752.160,39 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2015 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5581/15-г. Розгляд справи призначено на 27.04.2015.

Ухвалою від 27.04.2015 господарським судом міста Києва продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 20.05.2015.

В судовому засіданні 20.05.2015 оголошено перерву до 25.05.2015.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю з таких підстав.

По-перше: між сторонами спору погоджено в твердому кошторисі вартість робіт в сумі 945.307,20 грн та позивачем не надано доказів звернення до відповідача із вимогою про збільшення ціни Договору, відтак позивач перевищивши твердий кошторис має нести всі пов'язані з цим витрати. По-друге: відповідно до змісту вимог листів позивача від 23.10.2014 № 45 та від 22.12.2014 № 54 останній не повідомляв відповідача про виконання повного комплексу робіт, отже строк виконання грошового зобов'язання у відповідача не настав. По-третє: позивачем не передано відповідачу виконавчу документацію, при цьому лише факт підписання актів приймання-передачі виконаних робіт не є підставою для здійснення розрахунків. По-четверте: враховуючи, що вимоги позивача про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від основного зобов'язання, відповідач вважає, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки строк виконання основного зобов'язання не настав. Крім того, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат позивачем здійснено не вірно.

В судовому засіданні 25.05.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ", як субпідрядником, (далі - позивач) та публічним акціонерним товариством "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2", як підрядником, (далі - відповідач) укладено договір підряду від 20.12.2013 № 1/12-2013 (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого відповідач доручає а позивач зобов'язується виконати комплекс будівельних робіт, зазначених у Договорі.

Згідно п. 9.1 Договору, позивач щомісячно здає виконані роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт.

Загальна кінцева вартість робіт по Договору уточнюється фактично виконаним роботам шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) підписаних обома сторонами (п. 2.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що оплата фактично виконаних робіт проводиться щомісячно на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) протягом 10 банківських днів з моменту їх підписання.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в національній валюті на основі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартості (ф. КБ-2в, КБ-3).

У пункті 3.6 Договору сторони визначили, що кінцевий розрахунок за Договором проводиться відповідачем не пізніше 15 днів після повного завершення робіт позивачем.

Відповідач при розрахунках з позивачем утримує з кожного платежу позивача вартість наданих послуг з організації будівельного процесу (генпідрядні послуги) в розмірі 2,5 % від суми вартості виконаних робіт. Надання послуг з генерального підряду оформлюється актом наданих послуг, що підписується сторонами (п. 3.8 Договору).

У відповідності до п. 6.3 Договору за несвоєчасне здійснення платежів вказаних у п. 3.5 Договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, виконав роботи загальною вартістю 1.202.947,62 грн, а відповідач їх отримав, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, а саме: за грудень 2013 на суму 50.533,98 грн; за січень 2014 на суму 112.972,80 грн; за лютий 2014 на суму 191.834,72 грн; за березень 2014 на суму 87.688,99 грн; за квітень 2014 на суму 252.039,47 грн; за травень 2014 на суму 220.334,15 грн; за червень 2014 на суму 191.921,10 грн; за серпень 2014 на суму 95.622,41 грн які підписані з обох сторін спору та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи). На виконання п. 3.8 Договору сторонами спору проведений взаємозалік заборгованості з генпідрядних послуг в рахунок виконаних за Договором робіт на суму 30.073,69 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем строку оплати виконаних позивачем робіт, відповідач, у строк, визначений п. 3.6 Договору, отримані ним роботи на користь позивача оплатив частково в сумі 420.713,34 грн. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 752.160,59 грн.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 616,51 грн, 3 % річних в сумі 18.496,09 грн та інфляційних втрат в сумі 105.461,51 грн.

Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві, то вони судом відхиляються з таких підстав.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що договірна ціна є динамічною на весь час проведення робіт. Загальна вартість робіт по Договору уточнюється по фактично виконаним роботам шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3). Тому вказана в позові загальна вартість виконаних підрядних робіт в сумі 1.202.947,62 грн є вірною, крім того, вказана сума підтверджена актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які підписані з обох сторін спору та скріплені відбитками їх печаток. Відповідно до змісту претензії позивача від 22.12.2014 № 54 останній повідомив відповідача про виконання робіт в повному обсязі та підписання актів приймання-передачі на суму 1.202.947,62 грн за Договором (вказана претензія отримана відповідачем 28.12.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи у вигляді копії). Відтак строк виконання грошового зобов'язання за Договором у відповідача настав. Крім того, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 616,51 грн, 3 % річних в сумі 18.496,09 грн та інфляційних втрат в сумі 105.461,51 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 752.160,59 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 752.160,39 грн (в межах заявлених позовних вимог).

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 616,51 грн, 3 % річних в сумі 18.496,09 грн та інфляційних втрат в сумі 105.461,51 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2" (02105, м. Київ, вул. Тампере, будинок 13-Б; ідентифікаційний код 04012721, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОКІЛ" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, будинок 8; ідентифікаційний код 22867573, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 752.160 (сімсот п'ятдесят дві тисячі сто шістдесят) грн 39 коп.; пеню в сумі 616 (шістсот шістнадцять) грн 51 коп.; 3 % річних в сумі 18.496 (вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 09 коп.; інфляційні втрати в сумі 105.461 (сто п'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 51 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 17.534 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн 69 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02 червня 2015 року

Суддя С.В. Балац