Справа № 2-59/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    16 березня 2009 року. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

                головуючий суддя             -     Андріянов О.В.

При секретарі                             -     Суботніцькій О.А.

З участю:             позивач                 -     ОСОБА_1 ;

                відповідач                 -     ОСОБА_2 ;

                представник позивача         -     ОСОБА_3 ;

                представник відповідача         -     ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н., уродженець М. Світловодська, Кіровоградської області; мешкає: 27500, м. Світловодськ, Кіровоградської області АДРЕСА_1 ,

до:

ОСОБА_2 , мешкає: с. Подорожнє, Світловодського району, Кіровоградської області; ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

про стягнення коштів за договором купівлі-продажу транспортного засобу в сумі 800 доларів США; стягнення витрат на проведення ремонту, технічного обслуговування транспортного засобу та витрат, пов’язаних з його утриманням в сумі 1924,75 грн.; відшкодування моральної шкоди в сумі 1700,0 грн., -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача за договором купівлі-продажу транспортного засобу грошових коштів в сумі 800 доларів США; стягнення витрат на проведення ремонту, технічного обслуговування транспортного засобу та витрат, пов’язаних з його утриманням в сумі 1924,75 грн., а також відшкодування моральної шкоди в сумі 1700,0 грн.

    В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять суд позов задовольнити. Позивач пояснив суду, що в грудні 2007 року він домовився з відповідачем придбати в нього транспортний засіб. Спочатку він сплатив йому суму у розмірі 800,0 доларів США, частками. Так як у відповідача не було всієї суми, 4000,0 доларів США, потім сторони домовилися про сплату суми вартості транспортного засобу, по 10,0 доларів США з кожного виїзду цього транспортного засобу. Під час перебування у позивача транспортного засобу він поніс витрати на його ремонт, технічний огляд та страхування., на загальну суму 1924 грн. Також позивач зазначив, що він поніс моральні страждання, які виразилися в тому, що своїми діями відповідач порушив його життєві плани, він не зміг заробляти гроші, відпочивати разом із своєю родиною та на теперішній час йому доводиться працювати далеко від родини. Розмір матеріальної компенсації за моральну шкоду позивач оцінює у сумі 1700,0 грн. Сам позивач на цій машині працював в автотранспортному підприємстві, та цей автомобіль перебував в оренді цього підприємства. Позивач працював в ІНФОРМАЦІЯ_3 , за трудовим договором.

    Відповідач у судовому засіданні пояснив, що позивач попросив в нього автомобіль, він на ньому працював. Свідок ОСОБА_5  надала йому машину та отримувала з позивача вартість цього майна. Позивач транспортний засіб повернув.

    Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що в грудні 2007 року його довіритель домовився з позивачем про те, що відповідач продає позивачу транспортний засіб. Покупець за договором на протязі 12 місяців повинен був здійснити розрахунок за придбане майно, проте цього не сталося, позивач не сплатив всю суму вартості майна. В грудні машина вийшла на лінію де і працювала. А потім позивач через людей передав цю машину відповідачу. Між ними була домовленість, що позивач буде нести витрати по утриманню майна. Майно безпосередньо перебувало в оренді АТП, на підставі договору оренди, а позивач на ній працював водієм. Розписка про отримання грошей була написана відповідачем.

    У судовому засіданні були допитані свідки:

    Свідок ОСОБА_6  пояснив, що він, спочатку передав транспортний засіб на прохання свідка Воробйової А.А. позивачу, а через декілька місяців, за проханням відповідача, вже його забирав.

    Свідок ОСОБА_5  пояснила суду про те, що в грудні 2007 року подзвонив позивач та зацікався автомобілем, так як про продаж транспортного засобу давалося оголошення, на той час свідок мешкала разом із відповідачем. Так як у позивача не було грошей, він з відповідачем домовилися про те, що спочатку він сплатить 500,0 доларів США, а потім буде здійснювати щомісячний розрахунок. Всього позивачем була сплачена сума у розмірі 800,0 доларів США. Зазначені валютні цінності позивач приносив та передавав безпосередньо свідку. Всі витрати, пов’язані з утриманням майна, за домовленістю, брав на себе позивач.

    В судовому засіданні були дослідженні докази:

- квитанція від 16.01.2008 р. про сплату від імені ОСОБА_7  витрат, пов’язаних з проходженням технічного огляду транспортного засобу, в сумі 75,75 грн.;

- розписка про отримання відповідачем сум грошових коштів, від 06.02.2008 р.;

- поліс обов’язкового страхування транспортного засобу від 21.04.2008 р., якого слідує, що страхувальником є ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507», а застрахованою особою, позивач. Вартість страхування складає 168,0 грн.;

- товарні чеки про придбання позивачем запасних частин в грудні 2007 року та в січні-лютому 2008 року, на загальну суму 1081,0 грн.;

- довіреність видана ОСОБА_7  на ім’я ОСОБА_2 , про право на володіння, користування та відчуження майна, транспортного засобу: ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- довіреність видана ОСОБА_2  на ім’я ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507», про право на володіння, транспортним засобом: ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- ліцензійна картка видана ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507», на автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якою наданий дозвіл на перевезення пасажирів;

- свідоцтво про реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_4 , власником якого зазначений – ОСОБА_7 ;

- тимчасовий реєстраційний талон на ІНФОРМАЦІЯ_4 ), виданий ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507»;

- лист від 28.02.2008 року ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507» ОСОБА_2  про розірвання договору оренди транспортного засобу;

- виписка з наказу ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507» № 28/1-к від 01.06.2008 року про звільнення позивача за власним бажанням;

- копія договору оренди майна, транспортного засобу, укладений між ОСОБА_2  та ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507», 05.06.2007 р., ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- довідка про доходи позивача з місця роботи;

- довідка автотранспортного підприємства щодо кількості виїздів позивача та маршрутах;

- довідки банківських установ щодо курсів валют на різний час розгляду справи.

    В судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі домовилися про укладення між собою договору купівлі-продажу транспортного засобу, автомобіль ГАЗ 322132 НОМЕР_1 , за 4000,0 доларів США та позивачем частково була сплачена сума вартості майна у розмірі 800,0 дол. США. проте, в порушення положень ст. ст. 4, 209 ЦК України; п. 8 Постанови КМ України № 1388 від 07.09.1998 року «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», договору між сторонами, у встановленій письмовій, нотаріально посвідченій формі, укладено не було, а тому, цей договір, з підстав передбачених ст. ст. 203, 215, 216, 219, 220 ЦК України є нікчемним, а все отримане за цим договором повинно бути повернуто сторонами. Як було встановлено у судовому засіданні, позивачем було повернуто відповідачу майно, транспортний засіб, але ж, відповідачем отримані за нікчемним договором грошові кошти повернуті не були.

    Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів, частини вартості майна, сплаченого позивачем, з урахуванням положень ст. ст. 16, 192, 203, 215, 216, 220 ЦК України та курсу національної валюти України по відношенню до долару США відповідно до довідки № 12 від 26.12.2008 р., виданої Кременчуцькою філією «Східно - Європейського Банку», підлягають задоволенню.

    В судовому засіданні також було встановлено, що майно, за нікчемним договором, на законних підставах перебувало в оренді юридичної особи, як то передбачено ст. ст. 759-761 ЦК України, а сам позивач перебував у трудових відносинах з цією особою - ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507», відповідно до ст. 21 КЗпП України. А тому, витрати які були понесені працівником підприємства на утримання майна, яке знаходилося у користуванні працедавця, а також сплата позивачем обов’язкових платежів під час проходження технічного огляду та страхування цивільної відповідальності, не підлягають стягненню з відповідача, з підстав передбачених ст. ст. 771, 776 ЦК України; ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Постанови КМ України № 141 від 26.02.1993 р. «Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів», так як зазначені витрати повинна нести особа, у володінні якої знаходилося майно - ВАТ «Світловодське Автотранспортне підприємство 13507», а не його працівник.

    Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, так як правовідносини, що склалися між сторонами носять зобов’язальний характер, договором не передбачалася така відповідальність, а сам договір між ними є нікчемним, а тому у позивача відсутнє право такої вимоги, як-то передбачено ст. ст. 23, 1167 ЦК України, крім цього, наявність такої шкоди не було позивачем доведене у судовому засіданні та ним не були надані відповідні докази на підтвердження наявності такої шкоди.

    Судові витрати по справі повинні бути розподілені пропорційно задоволених позовних вимог та з позивача повинно бути стягнуто до відповідного бюджету недосплачену суму судового збору.

Керуючись: ст. 21 КЗпП України; ст. ст. 4, 16, 23, 192, 203, 209, 215, 216, 220, 759-761, 771, 776, 1167 ЦК; ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Постанови КМ України № 1388 від 07.09.1998 року «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок»; Постанови КМ України № 141 від 26.02.1993 р. «Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів»; ст. ст. 3, 4, 10, 11, 79-81, 88, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  шість тисяч двісті тридцять дві гривні.

    В решті позовних вимогах відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  судові витрати в сумі дев’яносто дві гривні 32 копійки. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь відповідного бюджету судові витрати, у вигляді недосплаченого судового збору, в частині незадоволених позовних вимог, в сумі тридцять сім гривень 15 копійок.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті суддею і є оригіналом.

Суддя Світловодського міськрайсуду

Кіровоградської області                             О.В. Андріянов