УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2015 р. № 876/3614/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2015 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
23.01.2015 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.12.2014 серії АВ № 744264.
У цьому адміністративному позові, ОСОБА_1 також заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки він вважає, що такий строк ним пропущено з поважних причин, так як він скористався правом адміністративного оскарження вказаної вище постанови до вищестоящого органу, а саме до ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України на підтвердження чого долучено рішення про результати розгляду скарг.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2015 адміністративний позов залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Із цією ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано положень ст. 288 КУпАП, якою передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до вищестоящого органу або до суду. Керуючись цією статтею, а також положеннями ст. 56 ПК України, позивач скористався наданим йому правом на звернення зі скаргою до вищестоящого органу, а саме до ГУ ДФС у Волинській області та до ДФС України, рішення за результатами розгляду якого на його адресу надійшло 16.01.2015, після чого 23.01.2015 він звернувся до суду.
Апелянт у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про його дату, час та місце, що підтверджується наявною у справі розпискою.
Відповідач скористався правом подання заперечення на апеляційну скаргу, у якому вказує на законність рішення суду першої інстанції, а тому просить залишити його без змін, а справу розглядати за відсутності представника відповідача.
Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Суд першої інстанції свою ухвалу мотивував тим, що позивачем пропущено визначений ст. 289 КУпАП 10-денний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому враховуючи відсутність підстав для поновлення цього строку, у відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов слід залишити без розгляду.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України (у редакції чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, з аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що ст. 289 КУпАП визначено спеціальний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - 10 днів, який обчислюється з моменту винесення цієї постанови. При цьому, з вказаної статті, а також статті 100 КАС України випливає, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки такий підлягає поновленню, якщо пропущений з поважних причин.
Крім того, положеннями ч. 4 ст. 99 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач після отримання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 04.12.2014 серії АВ № 744264 скористався наданим йому правом досудового врегулювання спору, шляхом подання скарги до вищестоящого органу, а саме до ГУ ДФС у Волинській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 25.12.2014 № 378/К/03-20-22-0370 про залишення скарги без задоволення, а постанови - без змін. Вказане рішення на адресу позивача надійшло 29.12.2014 (а.с. 6-8).
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав скаргу до ДФС України, яку рішенням від 14.01.2015 № 361/6/99-99-100/0225 залишено без задоволення. Вказане рішення на адресу позивача надійшло 16.01.2015 (а.с. 9-10), після чого він 23.01.2015 звернувся з розглядуваним позовом.
Отже, враховуючи те, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, рішення за результати якого ним отримано 16.01.2014, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, яка до суду подана 23.01.2015.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач зі скаргою до ГУ ДФС у Волинській області звернувся 17.12.2014, тобто з пропуском 10-денного строку, оскільки з рішення від 14.01.2015 № 361/6/99-99-100/0225 вбачається, що 17.12.2014 це дата надходження скарги безпосередньо до ГУ ДФС у Волинській області, а не дата надіслання її позивачем.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про дату отримання позивачем постанови по справі про адміністративне правопорушення, що має важливе значення для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
З огляду те, що оскаржена ухвала судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до безпідставного залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 161/986/15-а (2-а/161/91/15) - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін