КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/712/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А2622, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини А 2622 (далі - в/ч А2622, відповідач - 1) Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК, відповідач - 2) про визнання неправомірною бездіяльності Чернігівського ОВК щодо не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року до в/ч А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622; визнання неправомірною бездіяльності в/ч А2622 щодо невиплати позивачу нарахованої, згідно наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 року № 575 (додаток №1) за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4 475, 48 грн.; стягнення з в/ч А2622 на користь позивача нараховану грошову компенсацію в сумі 4 475, 48 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 24 березня 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного висновку суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заяви, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Наказом № 32 від 18.03.2014 року військового комісара Чернігівського ОМВК позивач був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «офіцер відділення офіцерів запасу і кадрів Чернігівського ОМВК» (а.с. 5).

Згідно наказу командувача ОК «Північ» № 51 від 05.09.2014 року позивач був призначений на посаду «старший офіцер ОМР», що підтверджується копією посвідчення офіцера УК № 114770 (а.с.6).

Судом встановлено, що позивача з 18.03.2014 року не було зараховано на продовольче забезпечення, у зв'язку з мобілізацією при в/ч А2622, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України.

Відповідно до наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК № 575 від 10.12.2014 року позивача було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч А 2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року, включно, в сумі 3 435, 90 грн. (додаток № 1) (а.с.18-19, 20).

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Закон України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми N 1 - загальновійськова» норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року N 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються, громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.3. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 року N 402 у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 року № 905 «Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство» Чернігівський ОВК прикріплений на продовольче забезпечення з 01.09.2012 року до в/ч А2622.

Як вбачається з наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 року № 575 (додаток № 1) (а.с. 18-19, 20), за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року, включно, в/ч А2622 повинна виплатити позивачу грошову компенсацію в сумі 3 435, 90 грн.

Крім того, в Аудиторському звіті про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10.07.2012 року по 26.11.2014 року (№ 234/31/82 від 26.12.2014 року) зазначено про втрату доходів на загальну суму 2 446 343, 18 грн. (бюджетом 366 951, 48 грн. та фізичними особами на суму 2 079 391, 70 грн.), що було допущено внаслідок не нарахування та не виплати грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовцям Чернігівського обласного військового комісаріату, які були призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації за період з 18.032014 року по 30.11.2014 року. В термін до 26 січня 2015 року В/ч А2622 необхідно було організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації на загальну суму 2 446 343, 18 грн.

Також про необхідність організування відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК повідомлялося в телеграмі командиру в/ч А 2622 від 20.09.2014 року (а.с. 21).

Таким чином, враховуючи те, що наказ ТВО військового комісара Чернігівського ОВК № 575, відповідно до якого позивача було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч А2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, виданий лише 10.12.2014 року, а також своєчасну невиплату позивачу грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 3 435, 90 грн., колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх задоволення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу військової частини А2622 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.