Судове рішення #426413
03/120-2А

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

              

ПОСТАНОВА


ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" лютого 2007 р.

Справа № 03/120/17-2А.


за позовом Комунального водопровідно-каналізаційного підприємства “Любомльводоканал”, м. Любомль

до відповідача Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції,                  м. Любомль

про скасування рішення №4558/15-113-2 від 20.11.2006р. та зобов’язання переведення на спрощену систему оподаткування.


         Суддя Сініцина Л.М.

         При секретарі Пастушук А.М.

Представники:

          від позивача: Півнюк А.А. –директор підприємства

                                Шваліковська Г.М. –юрисконсульт, дов. в справі

          від відповідача: Редько Л.І. –гол. держ. под. інсп., дов. в справі

                                     Галенза В.М. –гол. держ. под. інспектор, дов. всправі


Згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в судовому засіданні 05.02.2007р. було оголошено перерву до 07.02.2007р. для подачі позивачем доказів у справі.


Суть спору: Комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство “Любомльводоканал” просило суд скасувати рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про відмову видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку з 10.01.2007р. та переведення на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, викладеного в листі за № 34558/15-113-2 від 20.11.2006р. як незаконне, зобов’язати Любомльську МДПІ Волинської області видати свідоцтво про право сплати єдиного податку та перевести КВКП «Любомльводоканал»на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2007р. Свої вимоги підприємство обґрунтувало тим, що 08.11.2006р. воно звернулось до відповідача з заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку та просили продовжити знаходження КВКП «Любомльводоканал»на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2007 року за ставкою єдиного податку 10%. Позивач стверджує, що відповідає вимогам ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». 20.12.2006р. Любомльська МДПІ відмовила КВКП «Любомльводоканал»у видачі Свідоцтва та продовженні терміну знаходження на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2007р. Свою відмову обумовила посиланням на ч.4 ст.7 Указу та Наказу ДПА України за № 352 «Про затвердження узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування положень Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Державна податкова адміністрація України та Любомльська МДПІ не має повноважень однобічно тлумачити Указ Президента України та Закон України «Про власність». Зазначені рішення дискримінують державну та комунальну форму власності відносно приватної та є незаконними, про що свідчать установчі документи. КВКП «Любомльводоканал»було засновано у 1992 році Любомльською районною державною адміністрацією внаслідок рішення облвиконкому №59 від 03.04.1992р. «Про зміни в розмежуванні майна між суб’єктами власності». При цьому районною державною адміністрацією було створено статутний фонд у розмірі 100 000 грн.У 1995 році у зв’язку з розмежуванням сфер впливу в управлінні майном комунальної власності району було прийнято рішення №6/4 від 11.06.1999 року про передачу КВКП «Любомльводоканал»у комунальну власність міста, тобто підприємство було передано територіальній громаді м. Любомль разом із статутним фондом. У грудні 2005 року статут підприємства був приведений у відповідність рішенню та Господарському кодексу України. КВКП «Любомльводоканал»знаходилось на спрощеній системі оподаткування з 2002 року по даний час включно. За зазначений період будь-яких змін в правовому полі щодо Указу Президента, Закону України «Про власність»не проходило. Змінювались лише трактування законодавства Державною податковою інспекцією. КВКП «Любомльводоканал»є власністю територіальної громади, а не юридичної особи міської ради. Відповідно до статі 8 ГК України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання, тому не можуть бути суб’єктами як малого так і великого підприємства, а тому їм не може належати майно або його частка. Міська рада здійснює управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки через систему організаційно - господарських  повноважень, територіальних громад та органів місцевого самоврядування, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання. Відповідно до статті 31 ЗУ «Про власність»до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Отже, майно, в тому числі статутний фонд належить державі в суб’єкті територіальної громади та розпорядником якого є сесія депутатів відповідної громади, що й зазначено в Статуті підприємства. Підприємство має право розпоряджатись майном тільки з дозволу органу управління, зазначеного в рішенні сесії Любомльської міської ради, а власник майна –територіальна громада м. Любомль. Основним показником діяльності підприємства є надання послуг та отримання прибутку, який залишається у розпорядженні трудового колективу підприємства та жодні відсотки не перераховуються до міської ради.

В заяві про зміну позовних вимог позивач просить зобовязати Любомльську МДПІ Волинської області видати свідоцтво про право сплати єдиного податку та перевести КВКП «Любомльводоканал»на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2007р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхиляє, просить в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов’язані з застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Частиною 4 статті 7 Указу визначено, що його дія не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частини, що належать юридичним особам –учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків. Відповідно до узагальнюючого податкового роз’яснення, затвердженого Наказом ДПА України від 23.06.2006 року №352 державне підприємство згідно з ст.ст. 63,73,74 Господарського кодексу України є підприємством, що діє на основі державної власності утворюється уповноваженим органом державної влади і майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Комунальне підприємство –це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника –відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління. Отже, незалежно від наявності чи відсутності статутного фонду, єдиним засновником (учасником) державних та комунальних підприємств є відповідно держава чи територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків. Уповноважені органи, які діють від імені держави чи територіальних громад, не є суб’єктами малого підприємництва. Частиною першою статті 8 Господарського кодексу України передбачено, що держава, органи державної влади та місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. Згідно Статуту комунальне підприємство «Любомльводоканал»засноване Любомльською міською радою на основі комунальної власності територіальної громади. Відповідно до Статуту КП «Любомльводоканал»у статутному фонді (100 000 грн.) не має часток (паїв) інших засновників, частка Любомльської міської ради становить –100 відсотків. ДПА України в порядку, встановленому законом, надає податкові роз’яснення відповідно до п.4 ст.8 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Отже, суд розглядає позовну заяву з врахуванням заяви про зміну позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали із підстав, викладених у позовній заяві, представники відповідача позов заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В :


8 листопада 2006 року Комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Любомльводоканал»(далі КВКП «Любомльводоканал») звернулось до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Любомльська МДПІ) із заявою про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку, в якій просило перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2007 року за ставкою єдиного податку 10 відсотків (а.с.8).

Листом №4558/15-113-2 від 20.11.2006р. Любомльська МДПІ за підписом начальника МДПІ Костюк І.М. повідомила директора КВКП «Любомльводоканал»Півнюка А.А. про те, що заява про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку розглянута і їх підприємство з 01.01.2007р. не буде переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб’єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, дія Указу Президента України від 03 липня 1998 року на зазначені підприємства не поширюється (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням облвиконкому №260 від 24.12.1991 р. «Про розмежування майна між суб’єктами комунальної власності»було вирішено передати у власність області, районів та міст обласного підпорядкування. Згідно переліку затвердженого вказаним рішенням у власність районів було передано житлово-комунальне господарство, житловий та нежитловий фонд, житлово-комунальні, житлово-експлуатаційні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов’язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду (а.с.84-85).

Рішенням виконкому Волинської обласної ради народних депутатів №59 від 03.04.1992р. «Про зміни в розмежуванні майна між суб’єктами власності»було вирішено передати майно з обласної комунальної власності у відання міст обласного підпорядкування і районів –підприємств і підрозділів Обласного виробничого об’єднання водопровідно-каналізаційного господарства «Волиньводоканал»…(а.с.26).

Відповідно до Загальних положень та розділу «Майно підприємства»Статуту Любомльського водопровідно-каналізаційного підприємства «Любомльводоканал», зареєстрованого Любомльською районною державною адміністрацією 22.10.1992р., підприємство є державним комунальним; власником підприємства є Любомльська районна державна адміністрація; майно підприємства належить йому на праві повного господарського відання (а.с.27-31).

Любомльске управління водопровідно-каналізаційного підприємства взято на облік, як платник податків від 08.02.1993р. у Лбомльській МДПІ, що стверджується довідкою №2049 від 14.08.2000р. (а.с.32).

Рішенням Любомльської районної ради №6/4 від 11.06.1999 року «Про розмежування сфер впливу по управлінню майном комунальної власності району»було вирішено розмежувати комунальну власність району на районну та міську комунальну власність згідно додатків №1 та №2 (а.с.9).

В додатку №1 до вказаного рішення у «Переліку підприємств міської та районної комунальної власності та заснованих на їх базі товариств, з керівниками яких погоджуються контракти головою районної ради та районної державної адміністрації»значиться Любомльський «Водоканал»(а.с.10).

Згідно пункту 1.1 розділу І «Загальні положення»та пунктів 3.5,3.6 розділу ІІІ «Майно підприємства»Статуту Комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Любомльводоканал», затвердженого рішенням сесії Любомльської міської ради без зазначення номера і дати та зареєстрованого 09.12.2005р. державним реєстратором, Комунально водопровідно-каналізаційне підприємство «Любомльводоканал»засноване Любомльською міською радою (далі «Засновник») на основі комунальної власності територіальної громади у відповідності із Законами України «Про власність», «Про місцеве самоврядування в Україні»та Господарського кодексу України; для організації діяльності «Підприємства»створюється статутний фонд в розмірі 100 000 грн. шляхом перерахунку «Засновником» грошових коштів або передача інших активів; власником майна «Підприємства»є територіальна громада Любомля (а.с.11-15).

Отже, КВКП «Любомльводоканал»створено одним засновником –Любомльською міською радою, яка формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки.

Відповідно до довідки №3904 «Про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України»від 02.07.1997р. та довідки №24 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 12.12.2005р. формою власності за КФВ КВКП «Любомльводоканал»є комунальна власність, організаційно-правовою формою за КОПФі є комунальне підприємство (а.с.36-37).

З 2002 року по 2006 рік включно Любомльське водопровідно-каналізаційне підприємство «Любомльсводоканал», Водопровідно-каналізаційне підприємство «Любомльводоканал», КВКП «Любомльводоканал»знаходилось на спрощеній системі оподаткування, про що свідчать свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичною особою №43 від 07.12.2001р.. №0310000044 від 26.12.2002р., №0310000049 від 19.12.2003р., №0310000079 від 15.12.2004р. та №0310000115 від 30.12.2005р. (а.с.16-20).

Довідкою №10 від 12.01.2007р. КВКП «Любомльводоканал»та розрахунком сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичноюї особою за ІV квартал 2006 року стверджується, що за 12 місяців 2006 року на КВКП «Любомльводоканал»працювало 33 чоловіка (середньооблікова чисельність працюючих), обсяг виручки від наданих послуг становить 569749 грн. (виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору) (а.с.33-34).

Довідкою Любольської міської ради № 03 від 15.01.2007р. стверджується, що закріплене за КВКП «Любомльводоканал»майно на праві господарського відання належить територіальній громаді м. Любомль та в балансі юридичної особи Любомльської міської ради не відображається (а.с.35).

Як вбачається з балансу міської ради за 2006 рік, переліку основних засобів, які знаходяться на балансі міської ради станом на 01.01.2007р. (а.с.58-64), фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва станом на 01.01.2007р. та інвентаризаційного опису основних засобів КВКП «Любомльводоканал»(а.с.65-69), основні засоби КВКП «Любомльводоканал»занчаться на обліку у позивача і в балансі міської ради не значаться.

Довідкою Любомльської міської ради №42 від 05.02.2007р. стверджується, що кошти до статутного фонду КВКП «Любомльводоканал»відповідно до пункту 3.5 Статуту підприємства не перераховувались, а підприємство було засновано на майні територіальної громади, переданому з комунальної власності району відповідно до рішення № 6/4 від 11.06.1999р. (а.с.71).

Абзацом 3 частини 1 статі 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. з подальшими змінами та доповненнями, передбачено установити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 зазначеного Указу Президента України дія цього указу не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам –учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Згідно частини 4 статті 2, статті 31 та частини 2 статті 32 Закону України «Про власність»від 07.02.1991р., з подальшими змінами та доповненнями, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна; до державної власності належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність); суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Як уже було зазначено вище позивач КВКП «Любомльводоканал»є комунальним підприємством з комунальною власністю і засновником його є Любомльська міська рада (орган місцевого самоврядування) (а.с.12).

Частиною 1 статті 8 та частинами 1,3,5 статті 24 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання; управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління; суб’єктами господарювання комунального сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів; органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб’єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки.

Виходячи з аналізу статей 63,73 ГК України державне підприємство –це підприємство, що діє на основі державної власності; утворюється уповноваженим органом державної влади і майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання чи праві оперативного управління; комунальне підприємство –це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; утворюється компетентним органом державної влади, який є представником власника (у нашому випадку –представником територіальної громади) і виконує його функції; майно комунального підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

В статі 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»зазначено, що спрощена система оподаткування запроваджується саме для суб’єктів малого підприємництва. Але в статті 7 Указу передбачається, що дія цього Указу не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності у статутному фонді яких  частки, що належать засновникам, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Як вбачається з пункту 3.5 розділу ІІІ Статуту КВКП «Любомльводоканал», статутний фонд в розмірі 100 000 грн. створюється шляхом перерахунку «Засновником»(Любомльською міською радою) грошових коштів або передача інших активів (а.с.15).

Тобто, частка у статутному фонді позивача (КВКП «Любомльводоканал») –Любомльської міської ради, яка є юридичною особою (а.с.73) та платником податків (а.с.55-56), але не є суб’єктом малого підприємництва, становить 100 відсотків.

Таким чином, із досліджених доказів у справі вбачається, що засновником КВКП «Любомльводоканал»є Любомльська міська рада, яка не є суб’єктом малого підприємництва і її часка в підприємстві становить 100%, тобто перевищує 25 відсотків; хоча власником майна є територіальна громада, але засновник –міська рада є представником власника і виконує його функції, а отже, дія Указу Президента України  «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»на КВКП «Любомльводоканал»не поширюється, хоча і КВКП підпадає під дію статті 1 Указу Президента, його середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і його обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Любомльська МДПІ відмовляючи позивачу у переведенні його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності діяла в межах чинного законодавства. Позовні вимоги позивача безпідставні і до задоволення не підлягають.

Керуючись Законом України "Про власність", статтями 8,24,63,73 Господарського кодексу України, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», статтями 70,71,86,94,158 - 163,186 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :


В позові Комунального водопровідно-каналізаційного підприємства “Любомльводоканал” до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про зобовязання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку та перевести КВКП «Любомльводоканал»на спрощену систему оподаткування та звітності з 01.01.2007р., відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


Суддя                                                                               Л.М.Сініцина



В повному обсязі постанову складено 08.02.2007 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація