1

 Справа № 1-22,2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ          УКРАЇНИ

9 січня 2007 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді -                                                               Сегет Я.С.

при секретарі -                                                           Волошиній Л.О.

за участю прокурора -                                                     Ткаченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в си­лу ст. 89 КК України не судимого, не працюючого, в скоєнні злочину, передбаче­ного ч. 1 ст. 296 КК України, -

 ВСТАНОВИВ:

14.06.2006р., близько 6-30 години, ОСОБА_1, знаходячись на території пункту прийому молока в с Яблунівка Лохвицького району, що є громадським місцем, усвідомлюючи суспільно не­безпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, без будь яких на те причин, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної непова­ги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, на грунті неприязнених відносин до малолітньогоОСОБА_2, наніс останньому один удар правою рукою в область кута нижньої щелепи зліва, при цьому висловлювався на адресу потерпілого нецензурними словами та на зауваження присутніх громадян не реагував.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав повністю.

Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1, малолітнього потерпілого ОСОБА_2, за­конного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3, свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, суд прийшов до висновку, що вина підсудного повністю доведена.

Як видно з пояснень підсудного ОСОБА_1, він дійсно ранком 14.06.2006р., на пункті при­йому молока в с Яблунівка наніс один удар долонею руки по обличчю малолітньому ОСОБА_2. В цей момент ОСОБА_1 виражався нецензурними словами на адресу підлітка.

Малолітній потерпілий ОСОБА_2 повідомив суду, що 14.06.2006р. після 6 години ранку, він на велосипеді відвіз на пункт прийому молока в с Яблунівка молоко. Там на нього безпричинно напав ОСОБА_1 і вдарив рукою в обличчя. Від болю він заплакав, а ОСОБА_1 лаяв його не­цензурними словами.

Подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що ранком 14 червня 2006р. додому приїхав в сльозах їхній син ОСОБА_2, який пояснив їм, що на пункті прийому мо­лока в с Яблунівка його безпричинно побив ОСОБА_1. Вони бачили, що одна щока у сина була почервонілою. Далі вони звернулися в сільську раду і в міліцію.

Вина ОСОБА_1 підтверджується також показами ОСОБА_5, яка повідомила суду, що вона працює приймальником молока від населення в с Яблунівка і ранком 14.06.2006р. на пункті прийому молока вона бачила як ОСОБА_1 наніс один удар долонею руки по обличчю малоліт­ньому ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_1 виражався нецензурними словами на адресу підлітка.

Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили факт контакту руки ОСОБА_1 із обличчям ОСОБА_2.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується також слідуючими доказами,  які маються в матеріалах кримінальної справи:

- заявою ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, який побив його

малолітнього сина - ОСОБА_2 (а. с. 5 );

-   висновком судмедексперта № 245, згідно котрого у потерпілого ОСОБА_2 виявлено

припухлість м'яких тканин в області кута нижньої щелепи зліва. Вказані тілесні ушкодження відно-­

сяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а. с. 44 ).

Суд вважає, що навмисні дії ОСОБА_1, скоєні ним з прямим умислом, що виразились в гру­бому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства ( хуліганство ), що супроводжувалося особливою зухвалістю, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудний ОСОБА_1 вину в скоєн­ні злочину визнав, в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується по місцю про­живання, має на утриманні двох малолітніх дітей. Дані обставини суд визнає пом'якшуючими пока­рання.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлені.

Суд вважає обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчи­неного злочину з урахуванням винної особи, такими, що у відповідності до ст. 69 КК України дають можливість призначити ОСОБА_1 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 296 КК України.

Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсуд­ного, обставини, що пом'якшують покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевихо­вання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства

Позовна заява, речові докази і судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 520 ( п'ятсот двадцять) грв.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу суд залишає підписку про невиїзд.

Штраф зарахувати в доход держави: ( отримувач: державний бюджет - Лохвицький район 23030300, код одержувача - 23813237, розрахунковий рахунок - 31118106600239, МФО - 831019).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі п'ят-надцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп'ютері.