Справа № 22/708 Головуючий в суді 1-ї інстанції Сульженко Л.П.
Категорія 19 Доповідач Балашкевич С.В.
Рішення Іменем України
15 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Балашкевича С.В. суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. за участі позивача та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» про стягнення заборгованості по виплатах у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків за апеляційною скаргою відповідача на рішення Володарськ - Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року, -
встановив:
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з названим позовом на обгрунтування якого зазначав, що у 1986 році під час виконання трудових обов'язків у відповідача одержав ушкодження здоров'я. Посилаючись на те, що в період з 1993 року по 1.04.2001 року відповідач виплачував йому розмір втраченого заробітку без урахування коефіцієнту підвищення тарифних ставок на підприємстві, позивач просив стягнути заборгованість з названих виплат в сумі 8442,54 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Володарськ- Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» на користь ОСОБА_1 8 442,54 грн. заборгованості по виплатах втраченого заробітку, 200 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з надання юридичної допомоги. Постановлено стягнути з відповідача на користь держави 84,42 грн. судового збору. У решті вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» просить рішення суду скасувати й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначав, що, задовольняючи позовні вимоги, суд не навів розрахунку заборгованості по виплатах.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку , суд першої інстанції виходив з того, в період з 1993 року по 1.04.2001 року відповідач не проводив перерахунок розміру відшкодування
втраченого заробітку позивача у зв'язку з підвищенням тарифних ставок (окладів) на підприємстві, а тому за цей період сума невиплаченого відшкодування складає 8442,45 грн.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без належного з'ясування обставин справи.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до наказів № НОМЕР_1 від 3.02.2003 року, НОМЕР_2 від 1.07.1993 року, №НОМЕР_3 від 14.09.1993 року. № НОМЕР_4 від 1.12.1993 року, №НОМЕР_5 від 3.11.1994 року, № НОМЕР_6 від 8.02.1995 року, № НОМЕР_7 від 31 .07.1995 року та №НОМЕР_8 від 22.04.1996 року » в період з 1993 по 1.03. 1996 року ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів проводив перерахунок розміру втраченого заробітку позивача відповідно до коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (окладів) на підприємстві.
Проте з 1.03.1996 року по 1.04. 2001 року такий перерахунок не проводився. Заборгованість за цей період складає 5537,58 грн. (129,50 - 38,72)х 61.
За таких обставин рішення суду в частині стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку підлягає зміні, а суму заборгованості зменшенню до 5537,58 грн.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309,313,314,316 ЦПК України, апеляційний
суд,-
вирішив:
Апеляційну скаргу ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» задовольнити частково.
Рішення Володарськ - Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року змінити, зменшивши суму стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку з 8442,54 грн. до 5537,58 грн.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.