Справа № 22/709                    Головуючий в суді 1-ї інстанції Сульженко Л.П.

Категорія 19                           Доповідач Балашкевич С.В.

Рішення Іменем України

15 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Балашкевича С.В. суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. за участі позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» про стягнення заборгованості по виплатах у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків за апеляційною скаргою відповідача на рішення Володарськ - Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року, -

встановив:

У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з названим позовом на обгрунтування якого зазначав, що у 1992 році під час виконання трудових обов'язків у відповідача одержав ушкодження здоров'я. Посилаючись на те, що в період з 1.07.1993 року по 1.04.2001 року відповідач виплачував йому розмір втраченого заробітку без урахування коефіцієнту підвищення тарифних ставок на підприємстві, позивач просив стягнути заборгованість з названих виплат в сумі 6351,90 грн. та 50 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Володарськ- Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» на користь ОСОБА_1 6351,90 грн. заборгованості по виплатах втраченого заробітку, 200 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з надання юридичної допомоги. Постановлено стягнути з відповідача на користь держави 63,51 грн. судового збору. У решті вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» просить рішення суду скасувати й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначав, що, задовольняючи позовні вимоги, суд не навів розрахунку заборгованості по виплатах.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку , суд першої інстанції виходив з того, в період з 1.07.1993 року   по    1.04.2001    року   відповідач   не   проводив   перерахунок   розміру

відшкодування втраченого заробітку позивача у зв'язку з підвищенням тарифних ставок (окладів) на підприємстві, а тому за цей період сума невиплаченого відшкодування складає 6351,90 грн.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без належного з'ясування обставин справи.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи наказів, в період з 1.07.1993 по 1.03. 1996 року ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів проводив перерахунок розміру втраченого заробітку позивача відповідно до коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (окладів) на підприємстві.

Проте з 1.03.1996 року по 1.04. 2001 року такий перерахунок не проводився. Заборгованість за цей період складає 4166,30 грн. (89,14 - 20,84)х 61.

За наведених обставин рішення суду в частині стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку підлягає зміні, а суму заборгованості зменшенню до 4166,30 грн.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309,313,314,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» задовольнити частково.

Рішення Володарськ - Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року змінити, зменшивши суму стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку з 6351,90 грн. до 4166,30 грн.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.