УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          Справа № 22-а-20800/2011 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 10.3.2 (Ш)           ОСОБА_1

Доповідач - Михайлів Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.

суддів: Соколан Н.О., Неклеси В. І.

при секретарі:          Бадалян Н. О.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради (надалі - УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії, посилаючись на те, що йому, як ліквідатору аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 3-ї групи, починаючи з 1997 року не проводився перерахунок пенсії, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому просив суд визнати дії посадових осіб відповідача неправомірними та такими, що обмежують його конституційні права, поновити його право щодо отримання основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, починаючи з 09.01.1997 року, зобов’язати відповідача сплатити на його користь грошові кошти за недоотриману основну та додаткову пенсію за період 1997-2009 років в загальному розмірі 243851 грн.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3

Зобов'язано УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу провести ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, інваліду 3-ї групи у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну за шкоду з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з 12.08.2008 року з урахуванням сум, що ним отримані.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі, яка була уточнена, позивач ОСОБА_4 ставить питання про зміну постанови суду першої інстанції й просить його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не врахував вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року; помилково застосував до врегулювання спірних правовідносин вимоги ст.ст. 99, 100 КАС України, при цьому відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що про порушення свого права він дізнався саме з 1996 року, у зв’язку з чим пропустив строк звернення до суду з позовом.

В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин показник мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» й не враховано, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу правомірно виплачує на користь позивача державну пенсію та додаткову пенсію в розмірі, встановленому Постановами Кабінету Міністрів України «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року та «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 року № 654. Крім того, судом першої інстанції не звернуто уваги на відсутність бюджетних асигнувань для виплати пенсії. Також судом неправильно застосовано положення ст. 99 КАС України до врегулювання спірних правовідносин й не враховано, що до суду з позовом позивач звернувся 18.11.2009 року й незаконно задоволено позовні вимоги на майбутнє.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 – підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу – частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС й є інвалідом 3-ї групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому призначено державну та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

12.08.2009 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про перерахунок пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в чому йому було відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виходив з факту порушення відповідачем вимог ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при обчисленні на користь позивача розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, й нарахування останньої в розмірі меншому ніж передбаченому діючим Законом в період з 12.08.2008 року, й обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити її перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в редакції від 06.06.1996 року, розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3-ї групи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від

28.12.2007 р. № 107-VІ внесені зміни до ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір пенсії інвалідів 3 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження, не може бути нижчим 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.          

Підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-VI внесені зміни до ст. 50 Закону №796-ХІІ, згідно з якими особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 22.05.2008 року редакція ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була поновлена, й їх дія на 2009 рік не зупинялася, й положення цих статей не змінювалися.

Однак позивачу виплата основної та додаткової пенсії за здійснювалася відповідачем не у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а в розмірах передбачених Постановами Кабінету Міністрів України, а саме: «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996 року, «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» № 1 від 03.01.2002 року, «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» № 654 від 16.07.2008 року. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу провести позивачу перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, інваліду 3-ї групи у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну за шкоду з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з 12.08.2008 року.

Колегія суддів також погоджується з доводами постанови суду першої інстанції щодо вирішення питання про поновлення позивачу процесуального строку для звернення до суду. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії за період з 1997 року по 2009 рік лише 18 листопада 2009 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

          Відповідно до ст. 99 КАС України в діючий на той час редакції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

          У відповідності до ст. 100 КАС України в діючий на той час редакції, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

          У своїх запереченнях УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу наполягало на відмові у позові саме з цих підстав (а.с. 45-51).

          Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

          З клопотанням про поновлення строку позивач до суду першої інстанції не звертався.

          Тому, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду та з огляду на те, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку для звернення до суду, суд першої інстанції вірно визначив право позивача лише на перерахунок основної та додаткової пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 12.08.2008 року.

Однак, приймаючи постанову, суд першої інстанції помилково не визначив кінцеву дату неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу та зобов’язання провести ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що суперечить нормам ч. 1 ст. 2 КАС України, які передбачають можливість оскарження лише вчинених протиправних дій чи допущеної бездіяльності.

За таких обставин, колегія суддів, вважає необхідним змінити постанову суду, вказавши кінцеву дату періоду визнання неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу та зобов’язання провести ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, вказавши кінцеву дату такого періоду 29 квітня 2010 року, тобто по час прийняття постанови суду першої інстанції.

В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу - задовольнити частково.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2010 року в частині періоду визнання неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу та зобов’язання провести ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю – змінити, вказавши кінцеву дату такого періоду 29 квітня 2010 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: