Справа № 22/711                    Головуючий в суді 1-ї інстанції Сульженко Л.П.

Категорія 19                           Доповідач Балашкевич С.В.

Рішення Іменем України

15 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Балашкевича С.В. суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. за участі позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» про стягнення заборгованості по виплатах у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків за апеляційною скаргою відповідача на рішення Володарськ - Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року, -

встановив:

У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулася з названим позовом на обгрунтування якого зазначала, що у 1993 році під час виконання трудових обов'язків у відповідача одержала ушкодження здоров'я. Посилаючись на те, що в період з 1.07.1993 року по 1.04.2001 року відповідач виплачував їй розмір втраченого заробітку без урахування коефіцієнту підвищення тарифних ставок на підприємстві, позивачка просила стягнути заборгованість з названих виплат в сумі 5939,57 грн. та 70 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Володарськ- Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» на користь ОСОБА_1 5939,57 грн. заборгованості по виплатах втраченого заробітку, 200 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з надання юридичної допомоги. Постановлено стягнути з відповідача на користь держави 59,39 грн. судового збору. У решті вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» просить рішення суду скасувати й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначав, що, задовольняючи позовні вимоги, суд не навів розрахунку заборгованості по виплатах.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку , суд першої інстанції виходив з того, в період з 1.07.1993 року   по    1.04.2001    року   відповідач   не   проводив   перерахунок   розміру

відшкодування втраченого заробітку позивачки у зв'язку з підвищенням тарифних ставок (окладів) на підприємстві, а тому за цей період сума невиплаченого відшкодування складає 5939,57 грн.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без належного з'ясування обставин справи.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи наказів № 131 від 14.09.1993 року, № 132 від 14.09.1993 року, № 189 від 1.12.1993 року, № 189 від 1.12.1993 року, № 103 від 3.11.1994 року, № 25 від 8.02.1995 року, 3 141 від 31.07.1995 року та № 63 від 22.04. 1996 року в період з 1.07.1993 по 1.03. 1996 року ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» здійснював перерахунок розміру втраченого заробітку позивачки відповідно до коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (окладів) на підприємстві.

Проте з 1.03.1996 року по 1.04. 2001 року такий перерахунок не проводився. Заборгованість за цей період складає 3981,47 грн. (83,65 - 18,38) х 61.

За наведених обставин рішення суду в частині стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку підлягає зміні, а суму заборгованості зменшенню до 3981,41грн.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309,313,314,316 ЦПК України, апеляційний суд,-

вирішив:

Апеляційну скаргу ВАТ «Виробників залізобетонних і столярних виробів» задовольнити частково.

Рішення Володарськ - Волинського районного суду від 10 листопада 2005 року змінити, зменшивши суму стягнення заборгованості по виплатах втраченого заробітку з 5939,57 грн. до 3981,47грн.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.