Справа № 2 - 816/2009 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

заочне

24 лютого 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                                          Большаков Ю.М.

при секретарі                                                  Мінабілєві Е.М.

за участю        позивача                                                         ОСОБА_1

представника позивача                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3

про визнання такою, що втратила право користування житловими приміщеннями

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся 10.10.2008 року у Бахчисарайський районний суд з позовною заявою, де заявив вимоги визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилими приміщеннями у будинку АДРЕСА_1. Позов мотивований тим, що він є власником домоволодіння, у 2004 році вони з відповідачкою домовлялися, що відповідачка випишеться з будинку через шість місяців, але та прийняте на себе зобов'язання не виконала, не виписалася і стала проживати за іншою адресою.  Оскільки відповідачка зареєстрована за домоволодінням, він позбавлений права розпоряджатися будинком.

У судовому засіданні позивач та його представник просять позов задовольнити і пояснила, що у 1988 році позивач одружився з ОСОБА_4, котрої відповідачка є донькою. Щоб вона могла отримувати допомогу на дітей, ОСОБА_1 надав згоду на тимчасову реєстрацію (прописку) ОСОБА_3 строком на шість місяців. Було укладено договір, деякий невеликий час вона жила у будинку, а потім переїхала жити за іншою адресою. Мати відповідачки виписалася одразу після розірвання шлюбу, а відповідачка не стала виписуватися, відсутня понад трьох років, що доказано матеріалами справи і тому наявна обставина, за якою позов повинен бути задоволеним.

Відповідачка сповіщалася належне, про що до суду надійшли поштові повідомлення, за останнім викликом у судове засідання не з'явилася вдруге, будь-яких заяв не надавала і тому суд, з додержанням вимог ст.. 169 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних доказів і ухвалює заочне рішення.                                                                                                                         Заслухавши пояснення позивача, ії представника, дослідивши представлені і наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.                                                                                                                               При перевірці обставин доказами судом вірогідно встановлено, що ОСОБА_5 є власником 51 частки домоволодіння АДРЕСА_1 з 10 лютого 1992 року (а. с. 7, 8). У невідомий час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір піднайму (найму) житлових приміщень у будинку АДРЕСА_1, строк дії котрого обумовили до 28.04.2005 року (а. с. 24).  На час розгляду справи ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження зареєстрована (прописана) у будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим, про що свідчить довідка Каштанівської сільської ради (а. с. 12).                                                       

Відповідно поштової кореспонденції від суду, яка надійшла на час судового розгляду, довідок Каштанівської сільської ради, актів, які складено депутатами Каштанівської сільської ради (а. с. 11, 12, 13, 29) суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3. не проживає за місцем реєстрації (прописки).                       

Спір виник з житлових правовідносин, пов'язаних із правом приватної власності на житло, а тому при розв'язуванні його суд керується нормами Конституції, Цивільного кодексу України.

Статтею 33 Конституції України, ст. 310 ЦК України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місяці проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачка, перебуваючи на території України, а саме у селі Каштани Бахчисарайського району, використала своє конституційне право і обрала собі інше місце для проживання, ніж будинок, де вона зареєстрована.

Відповідно ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене домовленістю між ним і власником житла або законом.

На виклики суду ОСОБА_3 не з'являється, заперечень щодо заявлених позивачем вимог не надала, з чого суд дійшов до висновку, що вона відсутня за місцем реєстрації (прописки) понад одного року без поважних причин, а тому  втратила право користування жилими приміщеннями у будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки.

У відповідності з ст. 88 ЦПК України суд за клопотанням позивача та його представника понесені судові витрати не розподіляє.

На підставі викладеного і ст. 310, 405 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11,60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 - 226 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

            Позов задовольнити. ОСОБА_3 визнати такою, що втратила   право користування житловими приміщеннями у будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяв про перегляд заочного рішення або про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги   рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуто Бахчисарайським районним судом по письмової заяві відповідача, яка подається в 10-денний строк з дня отримання його копії. Іншими особами, які приймали участь по справі, рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення   через Бахчисарайський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 цивільного процесуального кодексу України.

До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Головуючий