Справа № 2 - 222/2009 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року Бахчисарайський районний суд  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                                         Большаков Ю.М. 

при секретарі                                                 Мінабілєві Е.М.

за участю        позивачки                                                      ОСОБА_1

представників позивачки                                                     ОСОБА_2

                        відповідача                                                     ОСОБА_3

         третьої особи                                                    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бахчисарай цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайської міської ради,                                                                                           виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради,

третя особа - орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації

про визнання незаконними дій осіб виконавчого комітету, визнання незаконним рішення Бахчисарайського виконавчого комітету і його скасуванні, про зобов'язання виконавчий комітет прийняти сім'ю до черги на отримання житла на окремий облік як сім'ю депортованих

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася 07.02.2008 року у Бахчисарайський районний суд з позовною заявою, де заявила вимоги визнати незаконними дії осіб виконавчого комітету, які рішенням № 400 д від 18 грудня 2007 року відмовили ії у постановці на житлову чергу, визнати незаконним рішення Бахчисарайського виконавчого комітету № 400д від 18 грудня 2007 року і скасувати його, зобов'язати виконавчий комітет міської ради прийняти ії сім'ю у чергу на окремий облік депортованих громадян для отримання житла з листопада 2007 року. Вимоги мотивовані тим, що вона є донькою депортованого, у місті Бахчисарай житла не матиме, земельна ділянка для будівництва житла ії не надавалася, вона мешкає за договором піднайму у квартирі, яка віднесена до житлового фонду міської ради, а тому має усі права і підстави  для перебування на обліку громадян, які нуждаються у поліпшенні житлових умов, але оскарженим рішенням ії у постановці на облік відмовлено.

У судовому засіданні позивачка та ії представник позовні вимоги підтримали і пояснили, що позивачка раніше жила у місті Бахчисарай з 1995 року і була зареєстрована по вулиці АДРЕСА_1 у квартирі діда. З 2005 року була формально зареєстрована по Кіровському району Автономної Республіки Крим, але фактично проживала у Бахчисараї, працювала у місті Севастополі. У 2007 році прописалася за договором піднайму у свого знайомого і живе у нього з дитиною, батько дитини зареєстрований і проживає за іншою адресою, свого житла в нього немає. За містом колишньої роботи ОСОБА_1 у черзі не знаходиться. Вважають, що наданих доказів достатньо для повного задоволення позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і пояснив, що за даними квартирного обліку позивачка значиться прописано як член сім'ї власника, той договір який вона надала суду для членів виконавчого комітету невідомий, а тому рішення було законним і обґрунтованим на час його прийняття, тому як позивачка постійно проживає у місті Бахчисарай тільки з 30 липня 2007 року. Вважає, що акти депутатів не можуть бути безумовними доказами того, що сім'я позивачки повинна бути на квартирній черзі, оскільки їх складено особами, які не є фахівцями у галузі житлового права і висновки мають суб'єктивний характер.

Представник третьої особи вважає, що позивачка проживала у місті Бахчисарай з 1995 року, а тому в інтересах дитини суд повинен задовольнити позовні вимоги і скасувати оскаржуване рішення.

Заслухавши пояснення осіб, що прийняли участь по справі, вивчивши надані і наявні в матеріалах справи докази, матеріалі обліку на квартирній черзі щодо сім'ї позивачки, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом вірогідне встановлене, що рішенням № 400д, яке ухвалене 18 грудня 2007 року Бахчисарайським виконавчим комітетом було прийняте пропозицію житлової комісії про відмову поставити на квартирний облік депортованих громадян ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що вона проживає за договором найму менш, ніж п'ять років (п. 5 ст. 34 Житлового кодексу, підпункт 5 п. 13 Правил обліку громадян» (а. с. 9).

Як свідчать дані паспорту позивачки вона дійсно зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з 31 липня 2007 року (а. с. 112 зв. ст.). Доводи позивачки та ії представника про те, що реєстрацію з 03 листопада 2005 року до 27 липня 2007 року по АДРЕСА_2 не можливо приймати до уваги, оскільки позивачка фактично мешкала у місті Бахчисарай, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно «Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання», який зареєстрований постановою Кабінету Міністрів України № 35 від 16 січня 2003 року, місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Приймаючи рішення про те, що сім'я ОСОБА_1 мешкає з зазначеного часу у місті Бахчисарай, члени житлової комісії, а також члени виконавчого комітету не з'ясували, кому саме належить зазначена квартира, з яких підстав ОСОБА_1 та члени ії сім'ї зареєстровані по цієї квартирі, тобто договір наймання або піднаймання був укладений ОСОБА_1 з ОСОБА_5 і цей недолік неможливо усунути у судовому засіданні, внаслідок чого суд дійшов до висновку, що рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради № 400-д від 18 грудня 2007 року ухвалене на неповно з'ясованих обставинах і повинно бути скасоване. При цьому, суд не може зробити безумовний висновок, чи є оскаржуване рішення незаконним, оскільки зазначені нез'ясовані обставини мають важливе значення для правової оцінки спірних правовідносин, через що такі висновки суду будуть передчасними як до цієї частини позовних вимог, так і вимог щодо постановки сім'ї на квартирний облік.

Згідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Тому як дії відповідача порушують право позивачки, суд його захищає у засіб, визначений законом.

Оскільки основну частину позовних вимог суд визнає необґрунтованими, тому відповідно до ст.. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивачку, оскільки частка задоволених позовних вимог незначна і пропорційне розподілення судових витрат фактично неможливо через малу суму.

На підставі наведеного, відповідно до «Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання», який зареєстрований постановою Кабінету Міністрів України № 35 від 16 січня 2003 року, ст.. 15, 16 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

            Позов задовольнити частково. Рішення № 400-д від 18 грудня 2007 року виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради скасувати, в інший частині в задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення і протягом двадцяти днів після цього поданням апеляційної скарги або у порядку, визначеному ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.

До заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Головуючий