Судове рішення #4261985
Справа № 2 - 723/2009

 

 

                                                                                                              Справа № 2 - 723/2009

 

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

13 лютого 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                                          Большаков Ю.М.

при секретарі                                                  Мінабілєві Е.М.

за участю        позивачки                                                      ОСОБА_1

третьої особи                                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4

                        ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_2про визнання правочину дійсним, припинення права власності на нерухоме майно

 

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася 16.09.2008 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою, де заявила вимоги визнати дійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, який відбувся 27 січня 2008 року між нею і відповідачкою ОСОБА_3, але не посвідчений нотаріально, визнати ії право власності на придбану квартиру, а право власності відповідача ОСОБА_4 припинити. Вимоги мотивовано тим, що вони із відповідачкою ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності і в інтересах ОСОБА_4, домовилися про усі істотні умови купівлі - продажу квартири, вона передала обумовлену суму грошей, фактично прийняла і користується спірною квартирою, але відповідачи ухиляються від нотаріального посвідчення виконаного договору. Ухвалою суду від 13.02.2009 року позовні вимоги у частині визнання права власності на спірне майно залишені без розгляду (а. с. 42).

У судовому засіданні позивачка нерозглянуті позовні вимоги підтримала і пояснила, що бажає придбати у власність вказану в позовної заяві квартиру, за котру за згодою свого чоловіка ОСОБА_2  сплатила відповідачам обумовлену вартість у сумі 40 000 гривень, але оформити  право власності не в змозі, тому як відповідачи ухиляються від нотаріального посвідчення договору. Просить позов задовольнити, судові витрати залишити за нею, тому як була домовленість з відповідачами, що витрати, пов'язані з оформленням правочину, буде нести вона.

Відповідачи у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, проти позову не заперечували (а. с. 23, 34).

Третя особа  суду пояснила, що він є чоловіком позивачки, згодний з ії вимогами, оскільки ОСОБА_2 діяла за його згодою і квартиру куплено за сумісні гроші.

            Заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, приймаючи до уваги визнання позову відповідачами, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.                                                             

На підставі ст.174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду і у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.                                                                                          При перевірці законності підстав визнання відповідачем позову судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видане 26 січня 2008 року державним нотаріусом Бахчисарайської державної нотаріальної контори представнику спадкоємця ОСОБА_3, громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 (а. с. 13).

 

Представник спадкоємця ОСОБА_3, не зареєстрував належним чином набуте майно  органі технічної інвентаризації 27 січня 2008 року за договором, укладеним у простій письмовій формі, продала спірну квартиру громадянці України ОСОБА_2 за 40 000 гривень, які сплачено при підпису угоди; квартиру фактично передано покупцеві (а. с. 4).

За такими обставинами суд дійшов до висновку, що між позивачкою та відповідачами склалися правовідношення, які за змістом ст. 11 ЦК України потягли за собою породження цивільних прав та обов'язків сторін. Позивачка прийняла у власність нерухоме майно, сплатила за нього обумовлену грошову суму, а відповідачка ОСОБА_3 передала зазначене майно, прийняла грошові кошти, що свідчить про домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору та повне виконання договору, що підтверджується письмовими доказами. За цим, продавець ОСОБА_3 продала майно не маючи на це право, оскільки належним чином не зареєструвала права ОСОБА_6 у органах технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 330 ЦК України встановлене, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває на нього право власності, якщо відповідно до ст.. 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Одночасно встановлене, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується  письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Згідно із статтею 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи зазначене в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем і тому можливе визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, що укладений між нею та відповідачами, який не посвідчений нотаріально, дійсним.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника майна.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Вимог про стягнення на ії користь судових витрат позивач не заявляла і тому суд їх не розподіляє.

На підставі викладеного і згідно до ст. ст. 11, 220, 328, 330, 334, 346, 657 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 207, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд

 

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Договір купівлі - продажі, який уклали 27 січня 2008 року у місті Бахчисарай ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності і в інтересах ОСОБА_4ОСОБА_4 визнати дійсним, право власності померлої ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 - припинити. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

 

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

 

 

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення і протягом двадцяти днів після цього поданням апеляційної скарги  або у порядку,    визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

 

 

 

Головуючий                                                   

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація